У дисертації теоретично узагальнена та практично вирішена проблема підвищення ефективності формування мотивів учіння молодших школярів на матеріалі природознавства. 1. Дослідження психологічних аспектів формування мотивів учіння є актуальною проблемою в галузі сучасної освіти. Аналіз та узагальнення підходів до вивчення проблеми мотивів учіння показали, що мотиви, виражаючи сутність особистості, є складними інтегральними психологічними утвореннями. Вони виконують спонукальну, цілемоделюючу, когнітивну та інші функції. 2. Специфіку мотивів учіння на матеріалі природознавства відображають пізнавальні мотиви, що виникають безпосередньо в процесі засвоєння молодшими школярами системи початкових природничих понять. Основними групами мотивів учіння до природознавства є такі: - Пізнавальні інтереси, що пов’язані із змістом учіння, зокрема 1) інтерес до структурної та функціональної організації об’єктивної дійсності (до предметів, явищ і властивостей середовища; їх взаємозв’язку); 2) інтерес до людини як частини природи (до власного організму, його природних даних); 3) інтерес до природи як середовища існування та об’єктів праці в природі; 4) інтерес до знань, пов’язаних з охороною та збереженням оточуючого середовища. Для пізнавальних мотивів, пов’язаних із змістом учіння, характерні такі рівні розвитку: 1) недиференційований інтерес до природи; 2) інтерес до окремих фактів і явищ природи; 3) інтерес до закономірностей та зв’язків явищ природи; 4) інтерес до суті явищ, до їх походження. - Пізнавальні інтереси, пов’язані з процесом учіння, такі як 1) інтерес до опанування і застосування загально логічних пізнавальних дій; 2) інтерес до спеціальних пізнавальних дій; 3) інтерес до способів використання джерел нової інформації. Процесуальні мотиви характеризуються такими рівнями розвитку, як 1) інтерес до репродуктивно-наслідувальної діяльності; 2) інтерес до реконструктивної (пошуково-виконавчої) діяльності; 3) інтерес до творчості в учінні. 3. Мотиви учіння молодших школярів (на матеріалі природознавства) представлені широким спектром соціальних та пізнавальних спонук. Серед них домінують переважно прагнення отримати високу позитивну оцінку, мотив соціальної ідентифікації з вчителем, що виявляється в бажанні відповідати вимогам, які пред’являються. У значного числа досліджуваних виявляється несприятливий для учіння мотив уникнення неприємностей. 4. Динаміка мотивів впродовж вивчення даного навчального предмета полягає у зростанні значущості інтересу до оцінки знань та мотиву уникнення неприємностей. Впродовж початкового навчання природознавства серед пізнавальних мотивів переважають інтереси, пов’язані із змістом учіння, хоча кількість процесуальних мотивів поступово підвищується. Дієвість пізнавальних мотивів при вивченні природознавства знижується, вони відіграють меншу спонукальну роль, ніж соціальні. 5. Особливості пізнавальних мотивів дозволили виділити три рівні розвитку мотивів у молодших школярів при вивченні природознавства: 1) початковий рівень (емпірично-репродуктивна пізнавальна спрямованість); 2) середній рівень (аналітично-реконструктивна пізнавальна спрямованість); 3) високий рівень (теоретично-продуктивна пізнавальна спрямованість). Як наслідок недостатнього розвитку пізнавальних мотивів, у молодших школярів переважають початковий та середній рівні розвитку мотивації, індиферентне або негативне ставлення до природознавства як навчального предмета, знижена пізнавальна активність, що робить необхідною психологічну корекцію мотиваційної сфери молодших школярів. 6. Об’єктивними умовами формування мотивів учіння у молодших школярів на матеріалі природознавства є зміст учіння та організація процесу учбової діяльності. До суб’єктивних умов належать особистісне ставлення до природи та рівень пізнавальної активності. Ефективною щодо формування мотивів є програма, що включає комплекс таких факторів: 1) психолого-педагогічний тренінг розвитку особистісного ставлення до природи; 2) оволодіння адекватними змісту і процесу учіння способами розумової діяльності; 3) діяльнісно-проблемний підхід у засвоєнні знань про природу як цілісну систему. Отримані дані надають підстави визнати реалізацію створеної програми психолого-педагогічних впливів одним із шляхів формування мотивів учіння у молодших школярів (на матеріалі природознавства). Вона призвела до розширення спектра пізнавальних інтересів як мотивів учіння, прогресивних змін в ієрархії мотивів (зростання ролі пізнавальних мотивів учіння), підвищення рівня розвитку мотивів учіння при вивчення природознавства. Матеріали дисертаційного дослідження та сформульовані психолого-педагогічні рекомендації можуть бути використані вчителями початкової школи, студентами вищих навчальних закладів з метою визначення перспективних шляхів формування пізнавальних мотивів учіння у молодших школярів при вивченні природознавства. Удосконалення мотиваційного компонента навчально-виховного процесу при вивченні природознавства в початковій школі полягає в: 1) застосуванні активних форм і методів навчання; 2) формуванні емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до природи; 3) використанні комплексу пізнавальних завдань, що обумовлюють розвиток у дітей операцій мислення; 4) залученні школярів до різних видів екологічно орієнтованої діяльності. Дане психологічне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання про зв’язок структурних і динамічних характеристик мотивації вивчення природознавства з рівнем сформованості учбової діяльності; про зв’язок особливостей емоційно-ціннісного ставлення до природи з енергетичними аспектами мотивації учіння; про взаємодію мотивів учіння всередині ієрархії та профілактику їх негативної динаміки; про мотивацію засвоєння молодшими школярами теоретичних природничих понять. Основний зміст роботи висвітлено у таких одноосібних публікаціях автора: 1. Паламар О.М. Теоретичний аналіз проблеми мотивації учіння у молодших школярів при вивченні природознавства // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2001.- Випуск 14.- С. 205-211. 2. Паламар О.М. Особливості динаміки мотивів учіння молодших школярів (на матеріалі природознавства) // Психологія. Збірник наукових праць - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002.- Випуск 15.- С. 211-216. 3. Паламар О.М. Змістовно-якісна характеристика пізнавальних мотивів учіння у молодших школярів (на матеріалі природознавства) // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002.- Випуск 18.- С. 101-106. 4. Паламар О.М. Ставлення до природи як чинник розвитку пізнавальних мотивів учіння // Початкова школа. - 2002.- №6.- С. 28-30. 5. Паламар О.М. Вивчення мотивації учіння молодших школярів у ставленні до природознавства // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова 18 – 19 жовтня 2000 р. / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000.- Ч.2.- С. 216-218. 6. Паламар О.М. Дослідження мотивації учіння молодших школярів (на матеріалі природознавства) // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко. - К.: НПУ, 2001.- Випуск 41.- С. 200-201. 7. Паламар О.М. Про специфіку пізнавальних мотивів у молодших школярів при засвоєнні системи природничих знань // Матеріали конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень II Всеукраїнського з‘їзду працівників освіти України” / Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко., О.П.Симоненко. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002.- Ч. 3. - С. 171 – 173. 8. Паламар О.М. Гуманістичні основи формування мотивації у ставленні учнів до природи // Наукові праці МАУП. – Вип. 11.Суспільство в XXI столітті: психологічні проблеми гармонізації, гуманізації, демократизації. - К.: МАУП, 2003.- С. 109 – 110. 9. Паламар О.М. Психолого-педагогічні умови формування пізнавальних мотивів у молодших школярів при вивченні природознавства // Вісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. – Випуск 6. – С. 94 –96. | 