За результатами дослідження зроблено такі висновки: 1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування творчих здібностей показав розмаїття підходів до визначення суті творчих здібностей, складність їх природи, структури, шляхів формування та дозволив визначити творчі здібності майбутніх бакалаврів-менеджерів як індивідуально-психологічні особливості особистості, які виражаються в творчому характері виконання функцій та завдань навчально-професійної діяльності і вирізняються наявністю оригінальності і новизни як у процесі діяльності, так і в її результаті. У процесі теоретичного дослідження визначено такі компоненти у структурі творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів: мотиваційний, емоційно-ціннісний, комунікативний, інтелектуально-логічний, інтуїтивно-прогностичний та рефлексивний. Дослідженням встановлено діяльнісний, функціонально-генетичний та особистісний підходи до формування творчих здібностей та визначено змістові аспекти цілеспрямованого формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки, а саме: мотиваційний, діяльнісний, пізнавальний, дидактичний, рефлексивний, діагностичний, емоційний. Єдність зазначених наукових підходів та змістових аспектів до проблеми формування творчих здібностей студентів забезпечила адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. 2. Для ефективного формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки обґрунтовано специфічні принципи: проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність. До педагогічних умов, тобто спеціально створюваних обставин ефективної організації навчального процесу, які інтенсифікують процес формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки нами віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до творчої навчально-професійної діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища. Відповідно до зазначених педагогічних умов була розроблена методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, що передбачає поетапне включення студентів у творчу навчально-професійну діяльність та створення ними в процесі цієї діяльності творчих освітніх продуктів. Методика формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки має три етапи: інформаційно-ознайомлювальний, імітаційно-евристичний, креативно-самодіяльний. Кожен етап має свої завдання, методи, форми, засоби навчання. Зміст та ефективність кожного наступного етапу методики зумовлюється ефективністю та результативністю роботи на попередньому. Поетапність методики дозволяє виявити та розкрити творчі здібності, адже гнучкість кожного етапу дає змогу студентам виявити більш високий рівень самостійності, творчості, пошуку, оригінальності. 3. В дисертаційному дослідженні розроблена та обґрунтована функціональна модель формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки. Мета моделі – поетапне, цілеспрямоване, кероване формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів у процесі фахової підготовки Досконалий рівень сформованості творчих здібностей є кінцевим результатом функціонування запропонованої моделі, що характеризує її як цілеспрямовану. Модель ґрунтується на концептуальних засадах (євроінтеграційні тенденції, освітньо-кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності менеджера, гуманізація навчання, компоненти творчих здібностей), дидактичних (системності, свідомості і активності, науковості, доступності, забезпечення міцності результатів навчання, наочності) та специфічних (проблемності, евристичності, пріоритету самостійно створених творчих продуктів, орієнтації на майбутню професійну діяльність, освітньої рефлексії) принципах і педагогічних умовах (забезпечення позитивної мотивації майбутніх бакалаврів-менеджерів до навчально-творчої діяльності; диференційоване використання творчих завдань у навчально-виховному процесі; спрямованість методів і форм навчання на формування творчих здібностей студентів; створення творчого навчально-виховного середовища). 4. Для експериментальної перевірки педагогічних умов та основних компонентів моделі було визначено такі критерії: якісно-діяльнісний (характеристика, яка враховує результативність навчання); особистісно-поведінковий (визначає особистісні якості студентів, що сприяють ефективній творчій діяльності); мотиваційно-динамічний (відображає ставлення студентів до навчально-творчої діяльності) та рівні сформованості творчих здібностей (високий, середній, низький). Перевірка стану сформованості творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів контрольних та експериментальних груп після констатувального та формувального етапів експерименту підтверджує, що творчі здібності за умови спеціального педагогічного стимулювання за розробленою автором методикою розвиваються ефективніше. Про це свідчать такі результати: в контрольній(експериментальній) групі після формувального експерименту кількість студентів з високим рівнем творчих здібностей з дисципліни «Іноземна мова» зросла на 7% (18%), з середнім – знизилася на 4% (7%), низьким – знизилася на 3% (11%). З дисципліни «Філософія» в контрольній (експериментальній) групі високий рівень зріс на 9% (16%), середній рівень знизився на 7,5% (9%), низький рівень знизився на 1,5% (7%). З дисципліни «Основи менеджменту» в контрольній (експериментальній) групі високий рівень зріс на 10% (12,5%), середній рівень знизився на 7,5% (11,5%), низький рівень знизився на 2,5% (11%). Ефективність запропонованої системи доведена статистично достовірним (р<0,05) підвищенням рівнів сформованості творчих здібностей. Експертна перевірка, дані апробації і впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України педагогічних умов та методики формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів свідчать про їх ефективність. Разом з тим, дисертаційне дослідження не претендує на повне і всебічне розв’язання порушеної проблеми формування творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів, важливість та значущість якої актуалізується в період модернізації та євроінтеграції вищої освіти. Подальша робота може проводитися за такими напрямами: пошук адекватних методів діагностики та розвитку творчих здібностей майбутніх бакалаврів-менеджерів; удосконалення програм і навчальних планів, створення підручників і посібників з метою збільшення валової частки творчих та евристичних завдань; розробка методичних рекомендацій для викладачів ВНЗ та слухачів курсів підвищення кваліфікації щодо впровадження визначених педагогічних умов у навчально-виховний процес ВНЗ. |