1. У процесі наукового аналізу термінів і понять сфери ціннісної правової освіти ми уточнили зміст основних з них та сформували власну термінологічно-понятійну систему, елементами якої визначені поняття: цінності, ціннісні орієнтації, соціально-правові ціннісні орієнтації, що формуються в учнів на уроках правознавства, компоненти ціннісних орієнтацій. Цінність як феномен, що сам по собі не має буття, а має тільки значущість: цінність постає як вимога, що апелює до волі людини як ціль, поставлена перед нею. Система цінностей – це сукупність уявлень про те, що є найважливішим для людей як соціальних істот. Вона характеризується певною ієрархією й реалізовує функцію інтеграції як на особистісному, так і на суспільному рівні. Цінності відображаються у свідомості людей у вигляді оціночних суджень. Відштовхуючись від змісту поняття цінності, можна стверджувати, що цінності у процесі інтеріоризації стають ціннісними орієнтаціями, певним ставленням людини до зовнішніх настанов, норм і звичаїв, до різних сторін дійсності, які опредметнюються у потребах, інтересах і смаках людини, у значимих особистісних ідеалах та життєвих установках, переконаннях та інших проявах особистості. Ціннісні орієнтації виступають як внутрішній компонент свідомості та самосвідомості людини, особливі психологічні утворення, які формуються шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Вони є підставою для виникнення в особистості мотивації й вибору такого типу поведінки (вчинку), в основі якого лежать певні, з тою чи іншою глибиною усвідомлені (чи взагалі неусвідомлені) цінності. Оскільки ціннісні орієнтації можуть не співпадати з системою цінностей, що функціонують у суспільній свідомості, слід розрізняти ціннісні орієнтації особистості та орієнтації особистості на цінності, які панують у суспільстві. Структурно ціннісні орієнтації є складним комплексом таких компонентів як когнітивний (елемент знання); емотивний (емоційна складова, що виходить з оцінки); поведінковий (реалізація ціннісних орієнтацій у поведінці особи). 2. У будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації є об’єктом виховання, цілеспрямованого впливу. Розвинуті ціннісні орієнтації є ознакою зрілості особистості, показником рівня її соціальності. Саме тому формування ціннісних орієнтацій учнів мають передбачатися нормами, що регулюють освітній процес у загальноосвітніх навчальних закладах. Ціннісні орієнтації учнів, що формуються у процесі вивчення правознавства є складним особистісним утворенням, що забезпечує вибіркову, відносно стійку спрямованість інтересів, мотивів, цілей, переконань, вчинків та поведінки особистості на соціально-правові цінності суспільства. Зміст шкільної правової освіти, відображений у Державному стандарті базової та повної середньої освіти, навчальних програмах, підручниках та посібниках з правознавства має значний потенціал у формуванні орієнтацій учнів на соціально-правові цінності, який однак не завжди реалізовується у практиці сучасної школи. 3. Методичними умовами формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників на уроках правознавства є: 1) визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства; 2) посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства; 3) спеціальна організація активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями; 4) застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів. 4. Аналіз масової практики навчання правознавства показав, що більшість учителів не використовують у роботі навіть ті обмежені можливості для ціннісно спрямованого навчання, які надають навчальні програми і підручники. Як на рівні теоретичних узагальнень, так і констатувальних досліджень можна стверджувати про низьку ефективність масової практики навчання правознавства у формуванні ціннісних орієнтацій учнів, яка переважно спрямована на формування в учнів правових знань та, частково, правових навичок і умінь. Результатом є низький рейтинг соціально-правових цінностей в особистісній ієрархії ціннісних орієнтацій учнів. В межах «традиційної» практики майже 81% опитаних учнів знаходяться на низькому і середньому рівнях сформованості ціннісних орієнтацій. 5. Методика формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників, що має на меті формування соціально-правових ціннісних орієнтацій на шкільних уроках правознавства, спрямована на забезпечення розвитку кожного з компонентів структури цього особистісного утворення. Так, у навчальній діяльності когнітивна складова ціннісних орієнтацій виявляється у здатності учня сформулювати зміст ціннісного поняття та порівнювати його з іншими поняттями ціннісного ряду; емотивна складова ціннісних орієнтацій - у здатності учня оцінювати феномени ціннісного ряду, виявляючи власне ставлення до них, поведінкова - у здатності учня висловити власну позицію у ситуаціях вибору, які наявні не лише в житті, а й у навчальній діяльності. У процесі навчання правознавства вчителями здійснювалося: систематичне поурочне планування визначених очікуваних результатів формування компонентів ціннісних орієнтацій та контроль їх досягнення; відбір навчального матеріалу з максимальним ціннісним змістом; цілеспрямоване і систематичне застосування інтерактивних технологій навчання. Формувальний етап експерименту підтвердив припущення, що когнітивний, емотивний та поведінковий компоненти ціннісних орієнтацій учнів необхідно формувати шляхом структурування навчального матеріалу навколо тих домінантних питань навчального змісту, інформація про які емоційно сприймається учнями; шляхом включення школярів у творчу діяльність, засновану на активному сприйнятті правової інформації. Результати навчання мають бути спрямовані на формування ціннісних орієнтацій учнів на соціально-правові цінності. Організаційною основою навчання є застосування активних та інтерактивних технологій навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного змісту правових феноменів. 6. Перевірка експериментальної методики засвідчила її переваги над традиційним навчанням як у кількісних, так і якісних показниках ефективності формування ціннісних орієнтацій учнів на соціально-правові цінності. Так, зокрема, в експериментальних классах значно зросла кількість учнів з високим рівнем сформованості ціннісних орієнтацій після завершення експерименту і зменшилась кількість учнів з низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій порівняно зі станом на початку експерименту. Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують методика формування ціннісної сфери учнів у старшій профільній школі; формування професійної готовності вчителя правознавства до розв’язання такого завдання; створення спеціальної системи засобів ціннісного навчання учнів правознавства, зокрема з використанням ІКТ. | 