У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливого науково-прикладного завдання щодо удосконалення механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон, що знайшло відображення у розробці нових методичних підходів до дослідження якості трудового потенціалу таких зон, визначенні та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад управління складовими цього механізму, опрацюванні конкретних рекомендацій органам виконавчої влади. Результати роботи дають підстави для таких висновків: Формування ринкового механізму господарювання, безальтернативність переходу на інноваційний шлях розвитку економіки вимагають адекватного переосмислення та систематизації теоретичних та методологічних підходів до розгляду категорії „трудовий потенціал”. Остання в нових умовах не може сприйматися виокремлено від середовища свого формування та використання. Тому при розв’язанні конкретних завдань важливо забезпечити баланс між потребами в робочій силі, підвищенням її професійно-кваліфікаційного рівня та пропозицією на ринку праці; Основою соціально-економічного розвитку рекреаційних зон України є їх трудовий потенціал, кількісну базу якого складає все населення території, а не лише його працездатна частина працездатного віку. Виходячи із поставлених завдань виявлено сукупність чинників, під впливом яких формується трудовий потенціал рекреаційної зони. При цьому дисертант вважає за необхідне доповнити існуючу класифікацію введенням регіонально-рекреаційних чинників, а саме тих, що визначають: рівень попиту на рекреаційні послуги; пропозицію рекреаційних послуг; специфіку формування СЕЗ (використання рекреаційних природних ресурсів; рівень розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; рівень трудозабезпечення регіону; відповідність рекреаційної діяльності нормам екологічного і антропогенного навантаження). Запропонована автором більш досконала класифікація факторів впливу на трудовий потенціал рекреаційної зони дозволяє здійснити значно глибший та всебічний аналіз складу таких факторів і джерел їх формування за певними критеріями та елементами; Одним з основних результатів дисертаційного дослідження є розробка власного методичного підходу та алгоритму оцінки якості трудового потенціалу рекреаційної зони на основі використання відповідної системи індикаторів. Застосування даного підходу дає можливість здійснити розрахунки єдиного інтегрального показника якості трудового потенціалу рекреаційної зони, результати яких є вагомою підставою для прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень стосовно тих чи інших заходів по його підвищенню; Результати аналізу процесів відтворення трудового потенціалу СЕЗ „Куротополіс Трускавець” свідчать про збереження та подальше поглиблення в них деструктивних тенденцій. Для їх подолання необхідно здійснити відповідні заходи. Зокрема, щодо призупинення негативних демографічних процесів є необхідність в розробці та впровадженні демографічної стимулюючої політики. Це означає що охоронно-оздоровчі технології Трускавця мають бути зорієнтовані на збільшення активного періоду життя людини, підвищення ресурсу його здоров’я та резистентності організму до дії зовнішніх чинників.
Щодо зайнятості населення, то тут слід орієнтуватися на створення належних соціально-економічних умов формування високопрофесійного трудового потенціалу спеціальної економічної зони з метою активного впровадження конкурентоздатних новітніх технологій. Особливу увагу необхідно зосередити на проведенні активної стимулюючої інвестиційної, фінансово-кредитної і податкової політики; 5. Результати дослідження стану та тенденцій розвитку системи професійної освіти в Україні, у тому числі і в СЕЗ „Куротополіс Трускавець”, як основного з чинників формування трудового потенціалу, вказують на необхідність: забезпечення доступності вищої освіти для різних соціальних груп населення за рахунок поширення практики надання цільових освітніх кредитів; значного підвищення якості освітніх послуг; широкої інформатизації освіти; забезпечення і підтримки належної якості науково-педагогічних кадрів; поглиблення інтеграції вищої освіти з наукою і виробництвом; 6. Створення СЕЗ „Курортополіс Трускавець” є цілком виправданим. За період її діяльності це дозволило забезпечити ефективну роботу її структур, сформувати значно якісніший трудовий потенціал, який за своїми характеристиками наближається до світових стандартів; створити більш вагоме економічне підґрунтя для продуктивної зайнятості населення, досягнути збалансованого розвитку економіки регіону, у тому числі м. Трускавця; відпрацювати та впровадити систему сучасних стимулів до праці; створити кращі умови праці та життя населення; 7. Дисертантом розроблено та обґрунтовано напрями оптимізації інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності, зокрема, щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, розрахованих на певні категорії населення, використання нових інформаційних та виробничих технологій; сприяння поширенню інформації щодо рекреаційних можливостей регіону серед потенційних споживачів та інвесторів; визначено пріоритетні напрямки залучення інвестицій у СЕЗ „Курортополіс Трускавець” та запропоновано методологічну схему більш досконалого організаційно-економічного механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю; 8. В дисертації розроблено концептуальні підходи та конкретні заходи по удосконаленню механізму формування трудового потенціалу рекреаційних зон України, зокрема обґрунтовано пропозиції щодо створення на території СЕЗ „Курортополіс Трускавець” Центру формування та розвитку трудового потенціалу з визначенням необхідних етапів реалізації даного проекту та джерел його фінансування. Вказані пропозиції автора знайшли практичне застосування при створенні такого Центру у м. Трускавці; 9. Розроблено авторську інноваційну модель формування рекреаційної системи України, основні складові якої тісно узгоджені з формуванням та розвитком її трудового потенціалу. Запровадження даної моделі дає можливість більш цілеспрямовано зорієнтувати трудовий потенціал рекреаційної зони на постійну розробку і впровадження сучасних наукоємних технологій щодо рекреації, лікування і реабілітації пацієнтів на основі виключно природних профілактичних і відновлюваних засобів; 10. При обґрунтуванні заходів, спрямованих на удосконалення механізму інвестування розвитку малого бізнесу та підтримки підприємницької інноваційної діяльності, дисертант вважає за доцільне створення на території рекреаційної зони інноваційного техноінкубатора. Діяльність даного інкубатора сприятиме передачі і поширенню інновацій та формуванню більш якісного трудового потенціалу вказаної зони; 11. Основні результати дисертаційного дослідження, перш за все ті, що мають суто науково-прикладний характер, можуть бути використані: - Міністерством освіти і науки України при узгодженні планів прийому студентів у вищі навчальні заклади зі специфічними потребами ринку праці рекреаційних зон; - Міністерством праці та соціальної політики України при оцінці процесів трансформації трудового потенціалу рекреаційних зон України, формування його якісних характеристик, а також визначенні основних напрямів його подальшого розвитку, розробці регіональних програм зайнятості, визначенні пріоритетів демографічної та кадрової політики; - Львівською обласною державною адміністрацією, зокрема управлінням культури і туризму при опрацюванні нових методів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності СЕЗ „Курортополіс Трускавець”. | 