У дисертаційний роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблем формування та використання людських ресурсів в аграрному секторі за часів реструктуризації на селі, що виявляється у розробці шляхів удосконалення відтворення кадрового складу сільськогосподарського виробництва. За результатами виконаних досліджень можна зробити наступні висновки. 1. Сформульовано теоретичні засади формування та використання людських ресурсів за умов нових відносин власності на селі. Вплив процесів реструктуризації в поєднанні з особливостями сільськогосподарського виробництва забезпечує максимальне залучення сільського населення у процес виробництва. Тому за результатами дослідження удосконалено термін трудові ресурси аграрної сфери. Під ними пропонується розуміти все фізично і розумово здатне до праці населення, яке є постійно задіяним у агровиробництві шляхом прикладання праці як у суспільному, так і в приватному його секторах, тобто здатному до самовідтворення навіть при існуючому рівні безробіття. 2. Результати дослідження демографічного стану сільських агломерацій довели, що головним напрямом формування людських ресурсів аграрної сфери є природний рух населення. Протягом досліджуваного періоду внаслідок поганих умов праці та низького рівня життя (відсутності гідного рівня матеріального стимулювання при занепаді соціальної інфраструктури, що є наслідками реструктуризації) спостерігається постійне збільшення співвідношення між кількістю народжень та смертей із постійним зростанням переваги останніх. Це є ознаками демографічної кризи селянства. На неї також вказує скорочення неповнолітніх громадян при перевазі осіб пенсійного віку, що є тенденцією до занепаду агровиробництва на перспективу через нестачу робочої сили, майбутніми носіями якої є теперішня неповнолітня група населення. Про це також свідчать процеси механічного руху аграріїв. Занепокоєння викликає збільшення від'ємного міграційного сальдо при зростанні у складі від'їжджаючих осіб у працездатному (репродуктивному) віці та їх дітей, що є ресурсом для поповнення працездатного покоління. 3. Аналіз формування кадрів села і ринку праці довів, що суттєвий вплив на відтворення людських ресурсів має рівень їх професійної підготовки, який в багатьом не відповідає вимогам часу щодо потреб у багатопрофільній підготовці кадрів при безпосередньому підвищенні їх освітньо-кваліфікаційного рівня. Даний аспект є пов'язаним із проблемами на фазі розподілу і перерозподілу людських ресурсів, що відбувається на ринку сільської праці. Через низьку якість підготовки кадрів, спостерігається неспівпадіння попиту на робочу силу з її пропозицією. 4. Вплив процесів реструктуризації має вирішальне значення у сучасному відтворенні людських ресурсів села, охоплюючи одночасно всі його фази. Головною ознакою зміни відносин власності на селі є істотне зменшення питомої ваги державних підприємств при збільшенні її для формувань з колективною та приватною формами власності. Однак, якщо в середньому один СК має можливість забезпечити роботою 82 особи, то ФГ здатне гарантувати працевлаштування лише 2 селянам. Тобто процеси реструктуризації призвели до появи великої кількості не зайнятих в суспільному секторі агровиробництва. В 2004 р. за даними центру зайнятості лише 18,2 % працездатних селян були задіяними в ньому. Це вказує на існування проблеми з плануванням і збалансуванням на всіх фазах відтворення трудових ресурсів села. 5. Дослідження зайнятості та використання людських ресурсів сільського господарства дало змогу стверджувати про низький рівень використання кадрів аграрної сфери. Натомість виходячи з невиконання заробітною платою своїх основних функцій та відсутності можливостей працевлаштування більшість селян змушені займатися веденням ОСГ. Воно дійсно є частковим вирішенням проблеми безробіття та забезпечення матеріального добробуту селян. Однак це явище має й негативні риси: відсутність соціального захисту селян, занепад соціальної інфраструктури та руйнування суспільного сектору агровиробництва. Розвиток ОСГ через не оподаткування даного виду діяльності веде до щорічної втрати значної частини бюджетних коштів, що могли б піти на соціально-економічний розвиток села. До того ж інтегральний показник використання трудових ресурсів, що відображає вплив факторів використання робочого часу та продуктивності праці, в ОСГ в 2004 р. був в 2 рази вищім за показник у суспільному секторі агровиробництва, що свідчить про максимальну експлуатацію робочої сили. При цьому показник продуктивності праці в них, внаслідок недосконалої матеріально-технічної бази, був вкрай низьким у порівнянні з відповідним показником по колективних сільськогосподарських підприємствах області. Тобто процеси реструктуризації агровиробництва мають свій, переважно негативний вплив на всі фази відтворення людських ресурсів. 6. Проблема низької зайнятості селянства в суспільному секторі сільського господарства є домінуючою в умовах сьогодення. Однак, при річних витратах робочого часу в суспільному секторі, який за даними 2004 р. є в 2,1 рази нижчими, ніж в ОСГ, продуктивність праці в ньому є в 10,6 разів вищою за продуктивність праці у сфері самозайнятості. 7. Дослідження сучасного стану оплати праці довело відсутність на більшості підприємствах аграрного сектору зв’язку розміру заробітної плати з результатами праці. При цьому розмір заробітної плати є недостатнім для забезпечення розширеного відтворення людських ресурсів. 8. Виходячи з того, що саме в колективних підприємствах є умови для забезпечення виконання принципу повної зайнятості і саме цей тип підприємств здатен підтримувати розвиток соціальної інфраструктури села, він повинен переважати на майбутнє. Висновки про оптимальність даного виду агроформувань підтверджені шляхом застосування запропонованої методики вибору, яка базується на використанні статистичних групувань та бальної оцінки. 9. Запорукою ефективної діяльності колективних підприємств повинні стати процеси планування і прогнозування кількісного та якісного складу селянства на перспективу, а також основних показників його використання. Ці процеси повинні домінувати при розробці напрямів удосконалення формування та використання людських ресурсів аграрного сектору. Удосконалення відтворення кадрів повинно включати наступні етапи: 1) визначення можливого чисельного складу зайнятих на перспективу; 2) надання перспективної оцінки рівня використання робочого часу; 3) визначення мінімальної оптимальної потреби в кадрах, виходячи з планових обсягів виробництва. Для складання прогнозів визначення чисельності зайнятих та оцінки використання робочого часу в суспільному секторі агровиробництва на перспективу в якості інструменту пропонується застосовувати множинну регресію, що дозволяє врахувати вплив максимальної кількості факторів. При розробці прогнозів враховані тенденції зміни усіх факторів, що впливають на формування кадрів (показників природного та міграційного руху селянства; підготовки кадрів та рівня життя суспільства, відносин власності та обсягів виробництва продукції) та їх використання (рівня заробітної плати, умов праці, форм власності, обсягів виробництва продукції, кваліфікації працюючих). Вплив факторів доведений на підставі результатів кореляційного аналізу та шляхом застосування запропонованої методики бальної оцінки, виконаної на підставі статистичних групувань. 10. Остаточним результатом розробок є інформація щодо потреби в кадрах на перспективу. Для забезпечення необхідного обсягу виробництва валової продукції сільського господарства на 2007 р., що перевищує факт 2004 р. на 32,7 %, прогнозна кількість зайнятих в суспільному секторі агровиробництва (17798 осіб) згідно проведеної оптимізації є недостатньою. Вакансії здатні становити - 26807 робочих місць. Виходячи з перспективного складу працездатного селянства, залучення даної кількості працівників є цілком можливим шляхом підвищення заінтересованості селян в застосуванні власної праці в суспільному секторі агровиробництва. 11. Для цього пропонується впровадження системи матеріального стимулювання, головними засадами якої є наступні: 1) здійснення постійних виплат заробітної плати протягом року; 2) урахування внеску в результати праці кожного підрозділу і кожного окремого працівника; 3)здійснення преміювання по кінцевих результатах. Воно відбувається за розрахунок економії витрат при дії противитратного механізму; шляхом визначення загального фонду преміювання через використання точки беззбитковості при подальшому проведенні розподілу коштів між підрозділами шляхом застосування результатів кореляційного аналізу. Розподіл фонду преміювання між аграріями пропонується проводити на підставі бальної оцінки, що враховує внесок кожного окремого працівника в результаті праці. Методологічні та методичні основи дослідження процесів формування та використання людських ресурсів аграрного сектору в умовах трансформації відносин власності, що дістали наукове обґрунтування у дисертації, є певним внеском у теорію та практику удосконалення аграрних трудових відносин. Реалізація наших пропозицій може знизити уразливість селянства щодо впливу становлення нових відносин власності на селі, поліпшивши процеси формування та використання кадрів аграрної сфери, що доведено шляхом їх практичного застосування у Мелітопольській районній державній адміністрації та Мелітопольському Управлінні сільського господарства та продовольства, а також на прикладі 6 сільськогосподарських підприємств Мелітопольського району Запорізької області. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті в наукових фахових виданнях: 1. Синяєва Л.В., Бочарова Н.О. Вплив соціально-економічних факторів на використання трудових ресурсів у сільському господарстві // Додаток до ж. „Персонал".- К., 2001. - Вип. № 12 (72). - С 44-46. (0,19 др. арк. – здобувачу належить 0,1 др. арк.). Особистий внесок здобувача: проведено дослідження факторів впливу соціально-економічних факторів на використання трудових ресурсів; виявлено залежність між продуктивністю праці та заробітною платою. 2. Бочарова Н.О. Сучасні проблеми забезпечення продуктивної зайнятості на селі // Науковий вісник Національного аграрного університету, - К., 2002. - Вип. № 52. -С.93-96. (0,19 др. арк.). 3. Бочарова Н.О. Сучасні проблеми формування трудових ресурсів в аграрному секторі економіки та можливі шляхи їх вирішення // Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції Луганського державного аграрного університету. - Луганськ, 2002. - Вип. № 14 (26). - С. 134-138. (0,2 др. арк.). 4. Бочарова Н.О. Стимулювання праці як механізм активізації людського фактору // Вісник ХНТУСГ - X., 2004.- № 32. - С. 199 - 202. (0,2 др.арк.). 5. Бочарова Н.О. Проблеми формування трудових ресурсів аграрної сфери Запорізької області // Агроінком. - К., 2004.- № 7-8.-С. 75-79. (0,19 др.арк.). 6. Бочарова Н.О. Засади реформування сільськогосподарських підприємств та їх вплив на використання трудових ресурсів і мотивацію праці на селі // Агроінком. - К., 2004.- № 5-6.- С.25-28. (0,19 др.арк.). 7. Бочарова Н.О. Прогнозування формування трудових ресурсів в аграрній сфері Запорізької області // Вісник ХНАУ - X., 2004.- № 9. - С 113-116. (0,19 др.арк.). 8. Сандуленко М.Ю., Бочарова Н.О. Організаційні процеси реформування на селі як фактор ефективного використання аграрної праці // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць ОДЕУ. - Одеса, 2004. -№ 17. - С.277-283. (0,18 др. арк. – здобувачу належить 0,1 др. арк.). Особистий внесок здобувача: обґрунтовано теоретичні і практичні аспекти впливу відносин власності на використання трудових ресурсів аграрної сфери. 9. Бочарова Н.О. Удосконалення організації матеріального стимулювання як основний важіль підвищення ефективності використання сільської праці в ринкових умовах // Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць ОДЕУ. - Одеса, 2005. - № 20 . - С. 270-277. (0,18 др.арк.). Друковані праці наукових конференцій, статті, тези в інших виданнях: 1. Бочарова Н.О. Шляхи удосконалення системи матеріального стимулювання в умовах реформування аграрної сфери // Науковий вісник Національного аграрного університету.-К., 2001.- Вип. №43.- С.191-194. (0,16 др.арк.) 2. Сандуленко М.Ю., Бочарова Н.О. Вплив стимулювання праці на використання трудових ресурсів в аграрній сфері // Вісник ТУП. - Хмельницький, 2001.- Вип. № 17.-С.85-89. (0,16 др.арк. – здобувачу належить 0,08 др. арк.). 3. Бочарова Н.О. Демографічні передумови та їх вплив на формування трудових ресурсів аграрної сфери // Ринкова трансформація економіки АПК: кол.монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. 4.1. Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002.- С.208-212 (0,14 др.арк.). 4. Бочарова Н.О. Стимулююча функція заробітної плати за умов становлення ринкової економіки в аграрній сфері Запорізької області // Аграрний вісник Причерномор’я. - Одеса: „Астропринт", 2003. - Вип. № 22.- С.84-88 (0,19 др.арк.) 5. Бочарова Н.О. Оцінка трудової активності в агроформуваннях Запорізької області // Збірник наукових праць Луганського НАУ. - Луганськ: ЛНАУ, 2004. - С. 123-126 (0,18 др.арк.) 6. Бочарова Н.О. Особливості використання робочої сили в агроформуваннях Запорізької області // Ринкова трансформація соціально–економічних відносин в АПК: тези доповідей Другої Міжнародної науково–практичної конференції. – Запоріжжя: ГУ “ЗІГМУ”, 2005. – С. 29–30 (0,04 др.арк) | 