Розроблені в дисертаційному дослідженні теоретико-методологічні підходи та практичні рекомендації з удосконалення зовнішньоекономічної діяльності регіону в умовах глобалізації економічних процесів дозволили отримати такі результати: 1. Зовнішньоекономічна діяльність регіону в умовах глобалізації являє собою діяльність суб’єктів господарської діяльності регіону та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що має місце як на території регіону України, так і за її межами Вона базується на принципах: суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; свободи зовнішньоекономічного підприємництва; юридичної рівності і недискримінації; верховенства закону; захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. В реалізації зовнішньоекономічної політики регіону провідна роль належить експорту, розвиток якого створює умови для забезпечення економічної, технологічної, продовольчої і фінансової безпеки регіону. 2. Розширено систему принципів нарощування експортного потенціалу регіону, зокрема за рахунок формулювання специфічних принципів: регіональної вигідності, податкового стимулювання, динамічної активізації, добросовісного виконання зобов’язань, системності та рівномірності розвитку. 3. Дано авторське визначення терміна „глобалізація” як якісно нового етапу інтернаціоналізації господарської системи, що веде до глибоких змін в економічній та інституціональній сферах в регіонах; як процесу зростаючого взаємозв’язку і взаємозалежностей національно-господарських систем, що веде до формування цілісно-єдиної світогосподарської системи з вільним переміщенням товарів, послуг, капіталів, технологій, інформації, робочої сили і передбачає уніфікований механізм регулювання та контролю, що обумовлює місце і роль регіону в системі зовнішньоекономічних зв’язків держави. 4. Встановлено, що на зовнішньоекономічну діяльність України справляє значний вплив диспропорційність окремих її суб'єктів, їхня низька конкурентоспроможність, відставання у вирішенні назрілих соціальних проблем і неефективне використання регіональних ресурсів. При розробці і реалізації державної політики в сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно враховувати феномен внутрішньокраїнної міжрегіональної конкуренції за вихід на зовнішні ринки, шукати форми пом'якшення гострих суперечностей, що тут виникають. 5. Зовнішньоекономічна політика на рівні регіону повинна бути діяльністю органів управління, спрямованою, в першу чергу, на розвиток і підтримку зв’язків вітчизняних імпортозаміщуючих і експортоорієнтованих підприємств у плані економічного співробітництва як з вітчизняними, так і з зарубіжними партнерами з урахуванням виробленої зовнішньоекономічної стратегії і вимог міжнародних стандартів. 6. Виявлені сучасні тенденції та територіально-галузеві відмінності зовнішньоекономічної діяльності Київського регіону стали підґрунтям розробки перспективних напрямів зовнішньоекономічної політики щодо поліпшення фінансового стану Київської області. Встановлено, що в регіоні сформований потужний експортний потенціал, про що свідчить зростання зовнішньоторговельного обороту області протягом останніх років, хоча в його структурі частка імпорту перевищує частку експорту. Разом з тим, одночасно із від’ємним сальдо по експорту та імпорту товарів спостерігається перевищення обсягів експорту послуг над їх імпортом. Проаналізовано структуру прямих іноземних інвестицій в економіку області, виявлено райони, які не залучені до процесу зовнішньоекономічної діяльності. 7. Встановлено, що вирішення внутрішньогосподарських проблем шляхом розвитку зовнішньоекономічної діяльності Київського регіону може бути досягнуто за рахунок зсуву вектору розвитку з імпортоорієнтованої регіональної системи в бік нарощування експорту, визначено проблеми підприємств-основних експортерів області та обґрунтовано напрями їх вирішення. 8. Розроблена регіональна Програма розвитку зовнішньоекономічної діяльності Київської області на 2010–2015 рр., яка включає напрями забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності, передбачає запровадження діяльності з надання інформаційно-консалтингових послуг суб’єктам господарської діяльності в сфері експорту, розробку заходів щодо розширення інтеграції Київської області у світові ринки товарів, послуг і капіталів шляхом активізації інвестиційних процесів та виробничої діяльності підприємств різних форм власності, підтримки конкурентоспроможних проектів підприємств галузей промислової спеціалізації області, збільшення частки високотехнологічної продукції в сфері експортоорієнтованого виробництва, розширення всебічного співробітництва з іншими країнами. 9. Доведено, що подальше розширення зовнішньоторговельних зв’язків з країнами Європейського Союзу та Російською Федерацією є одним з пріоритетних напрямів нарощування експортної діяльності в регіонах країни, яке ґрунтується на розробці важелів бюджетно-податкової політики, оптимізації структури витрат експортерів через механізм регулювання цін на продукцію і послуги природних монополій і підприємств транспорту, заходів грошово-кредитної політики щодо експорту високотехнологічної продукції. 10. В роботі запропонована концептуальна модель стратегічного моніторингу розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону, на основі якої визначаються перспективні напрями розвитку цієї сфери в регіоні. Дана модель дозволяє систематизувати інформацію про ЗЕД регіону, аналізувати її, проводити оцінку зовнішньоекономічних можливостей регіону та рівня їх використання, що є підґрунтям розробки і коригування регіональних програм розвитку експорту та імпортозаміщення, залучення іноземних інвестицій і технологій. Відповідно до цієї моделі формується та інтегрується до державної стратегії регіональна стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності, реалізується міжрегіональна координація заходів щодо вирішення проблем зовнішньоекономічної діяльності в кожному регіоні. |