У дисертаційній роботі обґрунтовано пропозиції і запропоновано деякі методичні підходи щодо вирішення наукової задачі формування та розвитку регіонального ринку насіння зернових колосових культур через впровадження інноваційних розробок у виробництво, застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування насіння з метою підвищення ефективності вітчизняної насіннєвої галузі. Проведене дослідження дало змогу одержати наступні наукові положення: 1. Формування ринку насіння пов’язане з необхідністю інтенсифікації зернового господарства, основою якого є впровадження інноваційних селекційних розробок, вимоги до яких необхідно розглядати в єдиній системі науково – дослідної, виробничої та маркетингової діяльності. При цьому в селекції й насінництві зернових колосових культур важливими напрямами є створення високо адаптованих конкурентоспроможних сортів і гібридів, що формує економічну основу насіннєвої та зернової галузей. 2. Аналіз поетапного розвитку зернової галузі в Україні за 1946–2007 рр. свідчить про її нестабільність і значні коливання валового збору озимої пшениці та ярого ячменю, зниження економічної ефективності галузі та погіршення умов розширеного відтворення. Це потребує від селекційно-дослідних установ забезпечити товаровиробників зерна насінням вищих репродукцій зернових колосових культур у відповідності з вимогами та кон’юнктурою насіннєвого ринку. 3. В Харківській області при загальному забезпеченні якісним насінням зернових колосових культур, спостерігається незбалансованість по окремих репродукціях, має місце перевиробництво насіння еліти основних зернових колосових культур, яке призводить до зменшення реалізаційної ціни, прибутку, нецільовому використанні посівного матеріалу. Встановлено, що оптимальним для регіонального ринку насіння зернових культур є такі обсяги виробництва насіння вищих репродукцій: оригінального насіння-250 тонн, елітного–7,4 тис. тонн і репродукційного–222 тис. тонн, або відповідно співвідношення насіннєвих ринків повинно складати 0,1:3,2:96,7. 4. Основні сорти озимої пшениці в Харківській області представлені сортами Донецького ІАПВ –36,0%, Селекційно-генетичного інституту–21,0%, а Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва–14,0%. Сорти ярого ячменю Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр’єва становлять–40,1%, Селекційно-генетичного інституту-34,8%. Помітним є зростання сортів іноземної селекції–8,2%, але ці сорти менш адаптовані до природно-кліматичних умов Харківської області, тому необхідним є поширення й своєчасне впровадження сортів харківської селекції, як найбільш перспективних селекційних інновацій. 5. Виходячи з оптимальної структури витрат на виробництво насіння вищих репродукцій у 2007 р., собівартість 1 тонни оригінального насіння озимої пшениці становить 1451,05 грн., у тому числі по розсаднику випробування нащадків першого року - 10234 грн., другого року – 4156,30 грн. та розсаднику розмноження першого року – 1271,87 грн. Середня собівартість 1 тонни елітного насіння складає – 1674,40 грн., у тому числі по розсаднику розмноження другого року – 1702,86 грн., супереліті – 1673,89 грн. та еліті – 1672,07 грн. На рівень витрат насіння еліти, крім додаткових витрат (сортування, апробація, очищення й доведення насіння до кондиційної якості) суттєво впливають і маркетингові витрати, на які припадає до 33%. 6. Порівняльний аналіз існуючих реалізаційних цін на насіння еліти зернових колосових культур з вищенаведеною собівартістю елітного насіння вказує на неможливість досягнення оптимального рівня рентабельності (80–100%) при існуючий методиці визначення цін. Доцільно на загальнодержавному рівні затверджувати нижню та верхню межу ціни на насіння вищих репродукцій зернових колосових культур, враховуючи це як при укладанні угод із товаровиробниками, так і при формуванні договірних цін на насіння зернових колосових культур. При діючій системі сортових надбавок і цін на біржах України рентабельність насіння вищих репродукцій озимої пшениці може становити: по розсаднику розмноження другого року – 297,9, супереліті – 94,8 та еліті – 20,6%. 7. При визначенні верхньої межі ціни на насіння еліти зернових колосових культур, доцільним є використання світової ціни на товарне зерно озимої пшениці та розміру вітчизняних сортових надбавок. В цих умовах рівень рентабельності насіння розсадника розмноження другого року може становити 429,9, супереліти– 135,8 та еліти–82,2%. При такому рівні рентабельності можливо забезпечити повернення виробничих витрат, одержати необхідний рівень прибутку, для розширеного відтворення й розвитку виробництва та повністю задовольнити інтереси товаровиробників зернової галузі в якісному насінні. 8. Застосування інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування насіння зернових колосових культур забезпечує економічно зважену систему внесення добрив, своєчасне впровадження в виробництво селекційних інновацій. При інтенсивній технології вирощування насіння еліти і першої репродукції озимої пшениці та ярого ячменю розрахункові витрати на 1 га посіву є більшими майже в 2,2 рази проти фактичних. Але, при використанні генетичного потенціалу на 80– 90%, собівартість 1 т репродукційного насіння відповідно знизилась по озимій пшениці на 5,7%, а ярому ячменю - на 14,7%, розмір прибутку на 1 га посіву відповідно зріс в 2,4 та 2,9 рази, а рентабельність підвищилась на 18,6 та 41,1%. 9. Здійснення маркетингових заходів в галузі насінництва підвищує ефективність виробництва та збуту насіння зернових колосових культур на 10–15%. Основними принципами формування маркетингової діяльності в насіннєвій галузі зернових колосових культур повинна стати виробничо – збутова, спрямована на досягнення максимальних результатів, які забезпечують розширене відтворення в насіннєвій галузі. Для досягнення цього необхідно проведення моніторингу, постійне співставлення витрат, цін, платоспроможного попиту, рівня прибутку, рентабельності. |