Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гігієна


250. Савіна Регіна Вікторівна. Формування та розвиток гігієни навколишнього середовища в Україні та обгрунтування перспективних напрямків гігієнічної науки на сучасному етапі: дис... д-ра мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2005.



Анотація до роботи:


Савіна Р.В
. Формування та розвиток гігієни навколишнього середовища в Україні та обгрунтування перспективних напрямків гігієнічної науки на сучасному етапі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2005.

В роботі представлені дані вивчення становлення та розвитку в Україні комунальної гігієни як наукової дисципліни. Проведено кількісний і якісний аналіз основних напрямків з гігієни оточуючого середовища за 70 років (1931-2001). Системний історико-гігієнічний аналіз наукових досліджень з гігієни в аспекті їх своєчасності, адекватності потребам суспільства і часу, ефективності впровадження отриманих результатів дозволив теоретично обґрунтувати основні шляхи вирішення актуальної проблеми профілактичної медицини – формування перспективних наукових напрямків у галузі гігієни навколишнього середовища в Україні. Визначені перспективні шляхи та форми взаємодії гігієністів – науковців з фахівцями інших відомств з впровадження результатів наукових досліджень в практику охорони здоров’я.

Комплексний аналіз наукових досліджень з гігієни за 70 років в аспекті визначення їх відповідності потребам суспільства і часу, ефективності впровадження в практику профілактичної медицини дозволив теоретично обґрунтувати основні принципи і спрямованість формування перспективних наукових напрямків у галузі гігієни навколишнього середовища в Україні.

  1. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що в Україні існує власна наукова школа комунальної гігієни, яка зформувалась на початку 20-х років ХХ сторіччя і затвердилась в 30-ті роки під впливом ідей академіка О.М.Марзеєва, що визначило профілактичну спрямованість вітчизняної охорони здоров’я.

  2. Розвиток наукових досліджень у галузі гігієни навколишнього середовища в Україні нерозривно пов’язаний зі створенням в 1931 році Українського інституту комунальної гігієни, який перетворився в центр формування висококваліфікованих наукових кадрів у галузі комунальної гігієни, що при тісному зв’язку з різними організаціями та відомствами країни, дозволяло вирішувати в Україні невідкладні завдання з благоустрою населених місць, охорони водойм, повітря, ґрунту від забруднення їх хімічними, фізичними та біологічними речовинами.

  3. В довоєнний період (1928-1940) напрямки наукових досліджень у галузі комунальної гігієни були обумовлені необхідністю вирішення пріоритетних проблем реконструкції і розвитку народного господарства країни на основі індустріалізації, що вимагало від гігієністів наукового обґрунтування, розробки і впровадження ефективних наукових санітарно-протиепідемічних заходів, зокрема, проектів очистки, водопостачання та каналізування населених місць, боротьби із забрудненням атмосферного повітря викидами промислових підприємств тощо.

  4. Розвиток наукових досліджень з комунальної гігієни в перші післявоєнні роки (1945-1950) було визначено низкою урядових постанов, спрямованих на ліквідацію наслідків Великої вітчизняної війни і відновлення народного господарства. Це вимагало від вчених-медиків вирішення гігієнічних проблем, що спрямовувались на поліпшення умов праці і побуту населення, зокрема, планування, забудови і благоустрою населених місць, пошук нових джерел господарсько-питного водопостачання, проектування і побудову санітарно-захисниз зон, результатом чого стало покращення санітарного стану населених місць, зниження показників загальної і інфекційної захворюваності в країні.

  5. Впровадження в народне господарство країни в 1951-1960рр. принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, введенням в дію значних промислових об’єктів (Каховська, Кременчуцька ГРЕС та ін.) вимагало від гігієністів розвитку нових напрямків досліджень у галузі комунальної гігієни – радіаційної гігієни, гігієни канцерогенних і електромагнітних факторів, полімерних та синтетичних матеріалів, боротьби з шумом, а результатом виконання ряду постанов уряду України щодо збереження природних ресурсів стала розробка значної кількості якісно нових нормативів для поверхневих і підземних вод, а також інших документів, що регламентують показники якості довкілля.

  6. Перехід економіки країни наприкінці 1970-х – початоку 1980-х рр. на інтенсивний шлях розвитку, прискорення науково-технічного прогресу, розвиток машинобудування, атомної енергетики, хімічної і нафтопереробної промисловості, що супроводжувалось не тільки збільшенням кількості викидів, але й появою нових забруднювачів хімічної, фізичної та біологічної природи, здатних негативно впливати на здоров’я населення, обумовило початок якісно нового етапу розвитку комунальної гігієни в Україні, який вимагав на новому концептуальному та інформаційному рівнях удосконалювати теоретичні і методичні основи гігієнічної регламентації значної кількості факторів навколишнього середовища та проведення фундаментальних досліджень з вивчення закономірностей їх біологічної дії при ізольованому, комбінованому та поєднаному впливі на організм.

  7. Інтеграція наукових знань, що характерна для 80–тих років ХХ століття, обумовила трансформацію загальної і комунальної гігієни в більш широкий розділ гігієнічної науки – гігієну навколишнього середовища, для якої стало притаманним вивчення комплексного впливу на організм антропогенних факторів довкілля та визначення ступеня ризику їх для здоров’я населення. Це викликало необхідність проведення поглиблених досліджень з використанням методології суміжних дисциплін імунології, алергології, генетики тощо, а також широка інтеграція робіт з профільними науковими установами Східної і Західної Європи, США.

  8. Погіршення санітарного стану навколишнього середовища в Україні на початку 90-х років, як наслідок впливу несприятливих виробничих, соціальних та економічних факторів, дозволило обгрунтуваті в гігієні новий напрямок досліджень, узагальнений в поняття “еколого-гігієнічної безпеки”, основними елементами якого є критерії якості навколишнього середовища і рівень безпеки для здоров’я людини його забруднення. Вирішення цих проблем неможливе без активного впровадження новітніх інформаційних технологій і опрацювання державних і регіональних програм забезпечення санепідблагополуччя населення щодо профілактики екозалежних хвороб.

  9. Результати математичного аналізу наукових публікацій дозволив надати прогнозні оцінки тенденцій розвитку наукових розробок з гігієни навколишнього середовища на період до 2010 року. Пріоритети наукових видань можна очікувати в галузі радіаційної гігієни (28,69%), гігієни води і водопостачання (17,25%), вивчення впливу факторів довкілля на здоров’я населення (15,59%), гігієни канцерогенних факторів (14,60%).

  10. На всіх етапах розвитку гігієнічної науки шкідливий вплив чинників навколишнього середовища був обумовлений дією хімічних, фізичних і біологічних факторів. Проте, питома вага впливу зазначених чинників на здоров’я людей та умови їх життєдіяльності залежать від ступеню промислового і технологічного розвитку, соціально-економічного стану суспільства та рівня наукових знань.

  11. Аналіз динаміки змін у навколишньому середовищі, стану наукових знань щодо критеріальних показників впливу антропогенних чинників, умов формування загального навантаження їх на населення та дозо-ефектних залежностей прояву біологічної дії, відображений в наукових працях і даних експертних оцінок, дозволяє визначити ряд перспективних напрямків з гігієни довкілля:

перехід від обгрунтування допустимих рівнів шкідливих чинників в окремих об’єктах довкілля до визначення їх комплексних нормативів з урахуванням одночасного надходження шкідливих чинників до організму з повітрям, водою і харчовими продуктами;

визначення ризиків дії різних доз та концентрацій (в тому числі, на рівні ГДК) шкідливих речовин для здоров’я населення;

епідеміологічне визначення зв’язків між ступенем забруднення довкілля окремими чинниками та рівнем захворюваності населення;

контроль за канцерогенними, генетично- і алергеннопошкоджуючими чинниками хімічної, фізичної і біологічної природи;

визначення хімічної безпеки населення в умовах широкого використання в виробництві і побуті хімічних матеріалів, засобів та препаратів різного призначення;

визначення ризику для здоров’я населення дії іонізуючого і неіонізуючого випромінювання;

перегляд гігієнічних вимог до планування та забудови територій в сучасних умовах містобудівного розвитку.

  1. Стратегію вирішення перспективних завдань в галузі гігієни навколишнього середовища потрібно спрямувати на:

складання спільно з органами виконавчої влади довгострокових державних, регіональних та місцевих проектів-прогнозів щодо визначення ризику для здоров’я населення та навколишнього середовища через його забруднення;

створення постійно діючого соціально-гігієнічного моніторингу за станом навколишнього середовища та здоров’ям населення.

Публікації автора:

  1. Основні досягнення і перспективи розвитку наукових досліджень інституту гігієни і медичної екології /А.М.Сердюк, Р.В.Савіна, О.І.Савицька, С.О. Гладка, Л.І. Чабан // Гигиена населенных мест: Сб.науч.тр. – Киев, 2001. - Вып. 38. - С. 4-11.

    Савіна Р.В.Передумови виникнення комунальної гігієни як науки в Україні //Медичні перспективи. - 2001.- Т. УІ, №3, ч.1.- С.110-113.

    Сердюк А.М., Пальгов А.М., Савіна Р.В. До 70-річчя інституту гігієни і медичної екології ім. О.М.Марзеєва // Довкілля та здоров’я. - 2001.- № 2(17). - С.4-8.

    Сердюк А.М., Савіна Р.В. Внесок Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України у становлення та розвиток комунальної гігієни //Журнал АМН України. - 2001.-Т.7, №4.- С.730-740.

    Савина Р.В. Возникновение и развитие гигиены в Украине в земский период // Довкілля та здоров’я. - 2002.- №1 (20).- С.58-60.

    1. Савіна Р.В. Стан санітарної справи в земській медицині // Журнал АМН України. – 2002. - Т.8. - №2.- С.394-399.

    2. Савіна Р.В. Висвітлення законів гігієни в науково-дослідних роботах Київського НДІ загальної і комунальної гігієни ім. О.М.Марзеєва // Медичні перспективи. – 2002. - Т.VII, №2. - С.115-120.

    3. Савина Р.В. Основные этапы развития гигиены планировки сельских населенных мест // Гігієна населених місць: Зб.наук.пр. – Київ, 2002. - Вип.39. - С.12-19.

    4. Киреева И.С., Савина Р.В. Развитие научного направления гигиены планировки городов Украины // Гігієна населених місць: Зб.наук.пр. – Київ, 2002. - Вип. 40.- С.16-22.

    5. Савина Р.В. Отражение основных законов гигиены в научных трудах ученых Украины // Гигиена труда: Сб.науч.тр. –К, 2002. - Вып.33. - С.331-337.

    6. Савина Р.В., Радул И.В. Деятельность А.Н.Марзеева как эпидемиолога // Довкілля та здоров‘я. – 2003. - №1. - С.10-13.

    7. Савіна Р.В. Земський санітарний лікар Катеринославської губернії (до 120-річчя від дня народження О.М. Марзеєва) //Медичні перспективи. – 2003. - Т.VIII, №1. - С.146 – 149.

    8. Сердюк А.М., Савіна Р.В. Видатний організатор санітарної справи в Україні (до 120-річчя від дня народження академіка О.М.Марзеєва) // Журнал АМН України. – 2003. - Т.9, №2. - С.392-404.

    9. Савина Р.В. Некоторые показатели деятельности ИГМЭ им. А.Н.Марзеева в области гигиены электромагнитных факторов (1961-2002гг.) // Гігієна населених місць: Зб.наук.пр. - Київ, 2003.- Вип.41. - С.189-194.

    10. Підсумки наукової та організаційної діяльності Інституту гігієни та медичної екології імені О.М.Марзеєва в 2002 р. / Р.В.Савіна, О.І.Савицька, Л.М. Галич та ін. // Гігієна населених місць: Зб.наук.пр. - Київ, 2003.- Вип.42.- С.3-6.

    11. Савина Р.В. К истории развития гигиенических исследований по борьбе с шумом и вибрацией в Украине // Гигиена труда: Сб.науч.тр.- Київ, 2003.- Вып. 34, Т.1. –- С.296 – 303.

    12. Савіна Р.В., Радул І.В. До історії боротьби з холерою в Україні // Медичні перспективи. – 2004. - Т.ІХ, №2. - С. 128-131.

    13. Шандала М.Г., Сердюк А.М., Савина Р.В. Выдающийся отечественный ученый-гигиенист А.Н.Марзеев // Гигиена и санитария. - №1. - 2004. - С.70-72.

    14. Радул І.В., Савіна Р.В. Боротьба з епідеміями віспи в Україні на початку ХХ століття // Медичні перспективи. – 2004. - Т.ІХ, №1. - С.131-133.

    15. Савина Р.В. Основные этапы развития научных исследований в области гигиены сельского жилищного строительства в Киевском НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н.Марзеева (ИГМЭ) // Довкілля та здоров”я. – 2004.-№1 (28). - С.72 – 75.

    16. Савіна Р.В. Визначення перспективних напрямків стратегії взаємодії гігієністів зі спеціалістами інших організацій щодо використання результатів наукових досліджень в господарській діяльності // Гигиена труда: Сб.науч.тр. – Київ, 2004. - Вып. 35.- С.523 –533.

    17. Савіна Р.В., Даценко В.М. Визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень в галузі гігієни оточуючого середовища та медичній екології // Гігієна населених місць: Зб.наук.пр. - Київ. 2004. - Вип.43. - С.14 – 18.

    18. Савіна Р.В. Савицька О.І. Визначення перспективних шляхів та форм взаємодії гігієністів-науковців з фахівцями інших відомств з впровадження результатів наукових досліджень // Довкілля та здоров’я.- 2005.- №1 (32).- С.65-68.

    19. Использование методов анкетного опроса и экспертных оценок при использовании научных программ в отрасли гигиены / Савина Р.В., Савицкая Е.И. Гладкая С.А. Чабан Л.И. // Приоритетные проблемы гигиенич. науки, мед.экологии, санитарной практики и охраны здоровья: Тез. докл. ХШ съезда гигиенистов Украины (3-5 окт. 1995, Харьков). – К., 1995. – С. 369-370.

    20. Пути повышения эффективности гигиенической науки / Савина Р.В., Е.И. Савицкая, С.А. Гладкая, Л.И. Чабан // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр.- Вып.33.- К., 1998.- С.338-342

    21. Станкевич В.В., Савіна Р.В., Савицька О.І. Роль ідей Д.М.Калюжного в розвитку наукової діяльності НДІ загальної та комунальної гігієни / Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: Зб. тез. доп. наук.-практ. конф., присв. памяті Д.М.Калюжного. –К., 2000. - Вип.3.- С.9-11

    22. Савина Р.В. С.А.Томилин – один из видных организаторов санитарного дела в Украине //Життя і наукова діяльність С.А.Томіліна – служіння справі охорони здоров”я населення України. - Київ, 2002.- С.13-16

    23. Информационные технологии в вопросах охраны окружающей среды и здоровья населения Украины / Р.В. Савина, Е.И. Савицкая, Л.Н. Галич, С.А.Гладкая и др. //Информационные технологии и общество: Матер. междунар. Форума (20-27 сентяря 2003, Кемер,Турция).- М., 2003. - С.55-58.

    24. Савина Р.В. Радул И.В. Всеукраинские Санитарные Советы и их роль в борьбе с эпидемиями // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матер. ХІV з”їзду гігієн. України. – Дніпропетровськ, 2004.- С.61-65.

    25. Сердюк А.М., Полька Н.С., Савіна Р.В. Наукова спрямованість гігієнічних досліджень за роки незалежності // Сучасні проблеми епідеміол., мікробіології та гігієни: Матер. конф. - Львів, 2004.- С.134-135.