Анотація до роботи:

Кушнір В.А. Формування та прискорення електронних пучків високої яскравості в інжекторних системах лінійних резонансних прискорювачів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.20 – фізика пучків заряджених частинок. - Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесів емісії та формування електронних згустків у високочастотних джерелах електронів і прискорення частинок у прискорюючих структурах інжекторних систем лінійних прискорювачів електронів. Головна мета роботи - підвищення яскравості пучка і створення на основі результатів досліджень прискорювачів з якісно новими характеристиками для рішення фундаментальних і прикладних задач. Проведено порівняльний аналіз процесів формування електронних згустків в інжекторних системах, які засновані на різних механізмах угрупування частинок. Описано результати досліджень та розробки пристроїв для вимірювання протяжності електронних згустків і експериментальних установок для комплексного дослідження характеристик НВЧ систем і параметрів електронних пучків. Наведено результати дослідження різних механізмів електронної емісії з поверхні оксидних катодів, які знаходяться під впливом НВЧ поля з напруженістю понад 10⁷ В/м. Подано наукові результати, які отримані в ході розробки і створення нових прискорювачів електронів: компактного прискорювача-інжектора джерела синхротронного випромінювання та багатоцільового дослідницького прискорювача з нормалізованою яскравістю пучка більше 10⁹ А/м²рад².

У дисертації наведено результати досліджень, які спрямовані на розв'язання актуальної наукової проблеми фізики пучків заряджених частинок і фізики прискорювачів. Ця проблема полягає у виявленні нових фізичних закономірностей процесів емісії та прискорення електронних пучків у високочастотних джерелах і прискорюючих структурах інжекторних систем, з метою збільшення яскравості пучка і створення прискорювачів з якісно новими характеристиками. Для розв'язання поставлених задач створено експериментальну й методичну базу, що забезпечує проведення комплексних експериментальних досліджень, проведено дослідження різних механізмів емісії електронів і формування згустків у ВЧ гарматах з катодами різних типів, досліджено динаміку частинок у прискорюючих структурах інжекторних систем. На підставі отриманих даних розроблено, створено і досліджено нові прискорювачі електронів. Основні, найбільш важливі результати та висновки, які з них випливають, зводяться до наступного:

1. Розвинуто методи експериментального дослідження характеристик електронних пучків високої яскравості. Особливу увагу приділено методам дослідження часового розподілу густини електронів у згустках. Фізично обгрунтовано і створено вимірювальні установки, які засновані на трансформації в спеціальних НВЧ системах шуканого розподілу в просторовий. Показано, що найкращі характеристики мають системи з круговою поляризацією відхилюючого НВЧ поля, які забезпечують часову роздільну здатність до 510^-13 сек у діапазоні енергій частинок і пікових струмів пучка 0.05 – 2 МеВ і 10^-3 – 15 А відповідно. Фізично обґрунтовано і вперше реалізовано метод неруйнуючого контролю зміни протяжності електронного згустку, заснований на аналізі когерентного випромінювання Сміта-Парселла. Кут спостереження становить 90, що робить методику простою як з конструктивного погляду, так і з погляду інтерпретації отриманих результатів. Застосування цього методу для дослідження процесів угрупування згустків показало його високу чутливість і ефективність.

2. Розроблено і створено експериментальні установки для дослідження електродинамічних характеристик резонансних НВЧ систем та комплексного дослідження емісії і прискорення електронів в НВЧ полях з напруженістю ~10⁷ В/м. Висока точність вимірювання власних частот (~10^-4 від смуги пропускання) дозволяє здійснювати прецизійну настройку резонаторів інжекторних систем і прискорюючих структур ЛПЕ. Розроблені методи вимірювань параметрів пучків і відповідна апаратура дозволяють експериментально визначати розподіл густини частинок у шестивимірному фазовому просторі залежно від різних факторів. Створений комплекс установок використаний при дослідженні НВЧ інжекторів прискорювачів ЛІК, КУТ-10, КУТ-20, ЛП-40м, ЛПЕ-60 і прискорюючих структур типу "Харків – 85", ЛПЕ-60, "СТРУМ".

3. Уперше експериментально досліджено процес фотоемісії електронів з поверхні металопористого оксидного катода в присутності НВЧ поля 10-см діапазону значної (більше 10⁷ В/м) напруженості. Показано, що квантова ефективність металопористого оксидного катода при опромінюванні випромінюванням в УФ діапазоні досягає 10^-3, що більш ніж на порядок перевищує квантову ефективність чистих металів. Експериментально при напруженості електричного НВЧ поля 30 МВ/м отримано густину струму фотоемісії понад 10² А/см², що більш ніж на порядок перевищує характерну для металопористих оксидних катодів густину струму термоемісії. Експериментально вивчено енергетичні й часові характеристики пучка на виході ВЧ гармати з оксидним металопористим фотоемісійним катодом. Уперше експериментально доведено ефективність застосування цього типу фотокатодів в інжекторних системах прискорювачів з прецизійними параметрами пучка. На виході прискорювача отримано такі параметри пучка: t_и = 6 нс, W = 58 МеВ, DW/W< 2 %, I = 50 мА, e < 0.7 мммрад, В_n ~10⁹А/м²рад².

4. Уперше експериментально показана можливість одночасного отримання на виході ВЧ гармати пучків, які відповідають різним механізмам емісії: термо- і фотоемісії. Це створює основу для розробки прискорювачів електронів нового класу з двокомпонентним прискореним пучком.

5. З метою одержання на виході ВЧ гармат інтенсивних пучків із наносекундною тривалістю імпульсу, досліджено процес фотоемісії з поверхні оксидного металопористого катода під впливом потужного (~10⁷ Вт/см²) лазерного випромінювання УФ діапазону. Показано, що гранична густина випромінювання для даного типу катодів складає 25-30 МВт/см². Експериментально отримано на виході резонансної системи ВЧ гармати імпульсний струм пучка 11 А при тривалості імпульсу струму пучка 7 нс і енергії частинок понад 300 кеВ, що дозволяє здійснювати подальше прискорення електронів у прискорюючій структурі з фазовою швидкістю, яка дорівнює швидкості світла.

6. Аналітично й методом чисельного моделювання встановлено, що у високочастотних електронних гарматах з термоемісійним катодом при порівнянних значеннях тривалості імпульсу t_і и R²/4, (R-екстрапольований пробіг електронів - коефіцієнт температуропровідності) внутрішньоімпульсна зміна температури поверхні катода під впливом бомбардування електронами визначається їх енергетичним розподілом. Тому при розробці таких пристроїв слід не тільки мінімізувати потужність потоку зворотних електронів, але й створювати умови, при яких у спектрі зворотних електронів кількість низькоенергійних частинок буде мінімальною.

7. Експериментально досліджено й реалізовано у ВЧ гарматі прискорювача Пекінського лазера на вільних електронів метод зменшення потоку електронів, що бомбардують катод. Використання цього методу дозволило на 25% збільшити тривалість імпульсу струму пучка на виході прискорювача й уперше здійснити стаціонарний режим генерації Пекінського ЛВЕ.

8. Експериментально досліджена вторинна емісія електронів з поверхні металопористого оксидного катода ВЧ гармати. Показано, що в якості первинних електронів можуть служити частинки, які не захоплені в режим прискорення. Отримані результати доводять можливість створення нового типу високочастотних джерел електронів для лінійних прискорювачів.

9. Запропоновано й реалізовано концепцію побудови універсального високочастотного джерела електронів, заснованого на використанні резонансної системи з регульованим розподілом електричного поля й катодів з різними механізмами емісії. Створена ВЧ гармата при використанні різних термоемісійних і фотоемісійних катодів забезпечує генерацію послідовності електронних згустків при енергії частинок до 1 МеВ і яскравості пучка понад 10⁹ А/м²рад² при можливості зміни тривалості імпульсу струму в діапазоні 10^-11 ...10^-6 сек.

10. Отримано нові експериментальні дані про розвиток поперечної нестійкості пучка в кусочно-однорідній структурі з квазіпостійним градієнтом, яка складається з декількох підсекцій з різними характеристиками на аксіально-несиметричних хвилях. Досліджено спектральні і амплітудні характеристики збуджених пучком ЕН₁₁ коливань. Показано, що величина критичного струму суттєво вище (в 16 разів) порівняно з секцією з постійною геометрією і схожими електродинамічними характеристиками. Таким чином, прискорюючі секції розглянутого типу при темпі прискорення 20 МеВ/м мають високий поріг виникнення поперечної нестійкості й можуть бути використані при створенні компактних прискорювачів з високою яскравістю пучка.

11. Методом чисельного моделювання досліджено динаміку електронів у прискорювачі з прискорюючою секцією з типом коливань q = -2p/3. Показано, що в усьому діапазоні фаз, відповідному прискоренню електронів у секції, має місце сильне фокусування пучка. При цьому, частинки одержують поперечний імпульс, що змінюється з частотою n =v₀/D, де v₀ - швидкість частинки. Результати чисельного моделювання відповідають результатам, отриманим іншими авторами аналітичними методами. Досліджено залежність емітансу пучка від величини струму. Показано, що прискорююча секція з типом коливань q = -2p/3 має суттєву перевагу перед секціями q = 2p/3 і q = p/2 при імпульсному струмі понад 20 А. При цьому високочастотне фокусування перешкоджає зростанню емітансу пучка під дією сил об'ємного заряду. Тому застосування секцій цього типу в інжекторних системах прискорювачів пучка з високою яскравістю є перспективним.

12. Запропоновано, фізично обгрунтовано й реалізовано концепцію побудови компактного прискорювача електронів, що заснована на застосуванні високочастотного джерела електронів, неізохронного магнітного угруповувача та прискорюючої структури з квазіпостійним прискорюючим градієнтом. Розроблено, створено й експериментально досліджено прискорювач з енергією частинок 60 МеВ, імпульсним струмом до 100 мА і яскравістю до 10⁹А/м²рад² - перший прискорювач серії ЛПЕ-60. Прискорювачі серії ЛПЕ-60 використовуються як інжекторні прискорювачі в синхротрони, так і для проведення експериментів, які вимагають релятивістських пучків електронів високої яскравості.

13. Створено лінійний багатоцільовий односекційний прискорювач (ЛІК) з енергією електронів до 20 МеВ, імпульсним струмом до 1.6 А і яскравістю пучка до 10¹⁰А/м²рад². Основна відмінність прискорювача, яка забезпечує отримання порівняно простими методами високої яскравості пучка, полягає в поєднанні універсальної ВЧ гармати і прискорюючої секції з прискоренням електронів (+1)-ю просторовою гармонікою зустрічної електромагнітної хвилі. Типові інтегральні розміри пучка на виході 2s_x при I_и » 1 А і енергії 13.5 МеВ не перевищують 1.8 мм. При цьому емітанс пучка в сталому режимі становить 0.6 мммрад, що в декілька разів менше порівняно з односекційними прискорювачами з традиційними системами угрупування електронів.

Таким чином, сукупність наведених у дисертації результатів відкрило нові можливості створення простих компактних лінійних прискорювачів електронів з високою яскравістю пучка. Такі прискорювачі були використані як інжекторні системи, так і як установки для виконання широкого кола фундаментальних досліджень і вирішення задач прикладного характеру. Обґрунтованість та достовірність отриманих наукових даних, висновків і рекомендацій підтверджена на практиці – створені й успішно експлуатуються прискорювачі, що засновані на використанні цих результатів.

Список цитованих робіт

[1] Алексеев Ю.В., Каничева Н.Р., Кораблев В.В. и др. Исследование поверхности оксидно-никелевого термокатода: Препр. / НИИЭФА ; П-б-0753. - Л.:1987. - 19 с.

[2] Travier C., Leblond B., Bernard M. el al. CANDELA photo-injector experimental results with a dispenser photocathode // Proc. of the 1995 Particle Accelerators Conference and International Conference on High Energy Accelerators. - 1995. - Vol. 2. - P. 945-947.

[3] Добрецов Л.Н. Электронная и ионная эмиссия. - М:, ГИТТЛ, 1952. - 311с.

[4] Jialin Xie, Jiejia Zhuang, Yongzhang Huang et al. The saturation of the Beijing FEL // Nuclear Instruments & Methods in Physics Research. - 1994. - A358. - Р. 256 - 259.

[5] Иванов Г.М., Курилко В.И., Махненко Л.А. и др. Экспериментальные исследования электродинамических характеристик ускоряющей структуры СТРУМ-90 // ЖТФ - 1994. - Т.64. -Вып.4. - С.115-123.

[6] Batchelor K., Kirk H., Sheehan J., Woodle M. Development of a High Brigthness Electron Gun for the Accelerator test Facility // Proceedings of the 1988 Eurоpean Particle Accelerator Conference. Rome, Italy. -Vol.2. – P. 954 – 957.

[7] Опанасенко А.Н. К вопросу о радиальном движении заряженных частиц в поле несинхронной аксиально-симметричной волны // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 1997. - № 2,3(29, 30). - С.74-76.

Публікації автора:

1. Айзацкий Н.И., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Опанасенко А.Н., Степин Д.Л., Ходак И.В. Фокусировка электронного пучка полем несинхронных пространственных гармоник в ускоряющей структуре на бегущей волне // Вісник Харківського університету, серія фізична ”Ядра, частинки, поля”. - 2001. - №522. - Вип. 2/14/. - С.60-64.

2. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Борискин В.Н., Довбня А.Н. Кушнир В.А., Митроченко В.В., Степин Д.Л., Тур Ю.Д. Электронный резонансный сильноточный ускоритель для исследования коллективных методов ускорения // Физика плазмы. - 1994. - Т. 20. - №7,8. - С. 671-673.

3. Акчурин Ю.И., Белоглазов В.И., Биллер Е.З., Борискин В.Н., Васильев Е.П., Вишняков В.А., Гладких М.А., Гладких П.И., Демидов Н.В., Довбня А.Н., Колот З.М., Кривчиков В.П., Кушнир В.А., Мельниченко В.В., Тур Ю.Д., Муфель В.В., Мякушко Л.К., Никитина Т.Ф., Степин Д.Л., Чернышов В.В., Шендрик В.А., Щербаков А.А., Коллеров Э.П., Суховеев С.П. Ускоритель ЛУ-60 как инжектор технологического источника синхротронного излучения //Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования (теория и эксперимент). - 1989. - Вып. 5(5). - С. 3-10.

4. Khodak I.V., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V., Perezhogin S.A., Stepin D.L. Experimental study of secondary emission mode in RF gun with thermionic cathode. // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 2004. - № 1(42). - С. 218-220.

5. Biller E.Z., Dovbnya A.N., Kushnir V.A., Shendrik V.A., Vishnyakov V.A. Beam current enhancement in Kharkov electron linac. // Particle Accelerators. - 1990. - Vol.27. (1-4). - P. 119-124.

6. Khodak I.V., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V., Stepin D.L., Zhiglo V.F. RF Electron Gun With Metallic Cathode – Calculation and Experimental Study // Вопросы атомной науки и техники, сер.Ядерно-физические исследования. - 2002. - №2(40). - C. 90-92.

7. Завада Л.М., Зыков А.И., Довбня А.Н., Крамской Г.Д., Кушнир В.А., Фурсов Г.Л. Экспериментальное исследование поперечной неустойчивости пучка в одиночных ускоряющих секциях. // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 1996. - Вып.6(6). - С. 46-50.

8. Зыков А.И., Злуницын Э.С., Кушнир В.А., Крамской Г.Д.. Устройство для фазового анализа электронного пучка на резонаторе с круговой разверткой // Вопросы атомной науки и техники, сер. Техника физического эксперимента. - 1986. - Вып. 2(28). - C. 37-39.

9. Демидов Н.В., Демин В.С, Довбня А.Н., Кушнир В.А., Мельниченко В.В., Митроченко В.В., Момот В.А., Селезнев В.В., Степин Д.Л., Тур Ю.Д. Высокочастотная электронная пушка с барий-никелевым оксидным катодом // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно - физические исследования (теория и эксперимент). - 1992. - Вып.4 (25). - С. 80-83.

10. Ayzatsky M.I., Biller E.Z., Dovbnya A.N., Kushnir V.А., Mitrochenko V.V., Perezhogin S.A., Khodak I.V. Main systems development of K-band linac // Вопросы атомной науки и техники, сер.Ядерно-физические исследования. - 1999. - №3 (34). - С. 26-25.

11. Блажевич С.В., Зыков А.И., Злуницын Э.С., Кушнир В.А., Чернышов В.В., Плиско В.Н. Криогенный фазовый селектор электронов на прямоугольном Н₁₀₁-резонаторе // Приборы и техника эксперимента. - 1978. - № 6. – С. 21-23.

12. Айзацкий Н.И., Кушнир В.А., Митроченко В.В. Результаты расчета электродинамических характеристик и настройки двухрезонаторной высокочастотной пушки // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно- физические исследования (теория и эксперимент). - 1997. - Вып.1(28). - С. 48-52.

13. Айзацкий Н.И, Биллер Е.З., Буляк Е.В., Волобуев В.В., Довбня А.Н., Курилко В.А., Кушнир В.А., Махненко Л.А., Митроченко В.В. Ускоряющая секция для короткоимпульсного режима резонансного ЛУЭ // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования (теория и эксперимент). - 1991, - Вып. 3 (21). - С. 16-18.

14. Ayzatsky M.I., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V., Khodak I.V., Opanasenko A.N., Stepin D.L. Bunch Length Diagnostic with Coherent Relativistic Electron Radiation // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 2001. - № 5(39). - C. 66-68.

15. Кушнир В.А, Митроченко В.В., Пережогин С.А., Ходак И.В. Формирование пучков в высокочастотных источниках электронов с лазерным управлением эмиссией частиц // Вісник Харківського університету, серія "Радіофізика та електроніка". - 2002. - № 570. - Вип.2. - С. 68-69.

16. Белоглазов В.И., Завада Л.М., Кушнир В.А., Сдобнова Л.Н. Синхронизируемый автогенератор на мощном усилительном клистроне // Приборы и техника эксперимента. - 1987.- №5.- С. 101-102.

17. Kushnir V.A., Mitrochenko V.V. Measurement of phase-energy electron distribution at the RF gun exit using alfa-magnet. // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 2004. - № 2(43). - С. 120-122.

18. Айзацкий Н.И., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Пережогин С.А., Степин Д.Л., Ходак И.В., Тур Ю.Д. Фотоэмиссия с поверхности оксидного Ba-Ni катода под действием интенсивного ультрафиолетового излучения // Вісник Харківського університету, серія фізична ”Ядра, частинки, поля”. - 2001. - №529. - Вип. 3/15/. - С. 83–88.

19. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Жигло В.Ф., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Ходак И.В. Металлодиэлектрический катод в высокочастотной электронной пушке // Письма в ЖТФ. - 1998. - Т. 24. - №19. - С.36-39.

20. Айзацкий Н.И., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Опанасенко А.Н. Пережогин С.А., Степин Д.Л. Автогруппировка пучка в инжекторной системе линейного ускорителя электронов. // Вісник Харківського національного університету, серія физична “Ядра, частинки, поля”. - 2002. - №569. - Вип. 3/19/. - С. 69-73.

21. Ускоряющая структура для линейных ускорителей заряженных частиц. А.c 1598228 СССР, МКИ Н05 Н 7/8 / В.В. Закутин, И.Е. Кулешов, В.А. Кушнир, А.М. Шендерович (СССР) - № 4623255/24-21; Заявлено 20.12.1988; Опубл. 1990, Бюл. № 37. - С. 249.

22. Способ изготовления высокочастотного цилиндрического резонатора. А.c 1438545 СССР, МКИ Н01 Р 7/6. / Е.З. Биллер, А.Н. Довбня, В.А. Кушнир (СССР) - № 4130854/21; Заявлено 08.10.1986; Опубл. 1991, Бюл. .№ 24. - С. 262.

23. Устройство для получения круговой развертки. А.с. 574052 СССР, МКИ Н01 J 3/34. / Зыков А.И., Злуницын Э.С., Кушнир В.А. (СССР) - №2362283/25; Заявлено 18.05.1976; Опубл. 1978, Бюл. № 21. - С. 231.

24. Кушнир В.А. Высокочастотные источники электронов для линейных резонансных ускорителей // Зарубежная радиоэлектроника. Успехи современной радиоэлектроники. - 2001. - №12. - С.19-34.

25. Айзацкий Н.И., Ганн В.В., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Пережогин С.А. Нестационарные температурные процессы в термоэмиссионных катодах высокочастотных пушек // Радиотехника и электроника. - 1998. – Т. 43. - №1. - С. 112-117.

26. Kushnir V.A. High-frequency electron gun – current status // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 1999. - №3(34). - С.3-6.

27. Айзацький М.І., Довбня А.М., Кушнір В.А., Митроченко В.В., Тур Ю.Д. Сучасний стан та перспективи розвитку лінійних прискорювачів електронів для фундаментальних досліджень в Україні // Український фізичний журнал. - 1995. - Т.40. - №9. - С. 909-912.

28. Ayzatsky M.I, BoriskinV.N., Dovbnya A.M., Kushnir V.A., PopenkoV.A., Shendrik V.A., Tur Yu.D., Zykov A.I. The NSC KIPT Electron Linacs – R&D // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 2003. - №2(41). - С.19-23.

29. Довбня А.Н., Жигло В.Ф., Коллеров Э.П., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Чернышов В.В., Степин Д.Л., Тур Ю.Д. Экспериментальное исследование параметров пучка компактного 60 МэВ ускорителя электронов // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно - физические исследования (теория и эксперимент). - 1991. - Вып. 3(21). - С. 3-9.

30. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В. Высокочастотная пушка для линейного ускорителя электронов // Приборы и техника эксперимента. - 1997. №1. - С. 34-38.

31. Кушнир В.А., Митроченко В.В. Результаты численного моделирования динамики частиц в двухрезонаторной высокочастотной пушке // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно- физические исследования (теория и эксперимент). - 1997. - Вып. 1(28). - С. 36-42.

32. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Довбня А.Н. Кушнир В.А., Митроченко В.В. Разработка ускоряющих секций для линейных ускорителей электронов // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследования. - 1999. - Вып.1 (33). - С. 80-83.

33. Ayzatsky M.I., Biller E.Z., Dovbnya A.N. Mitrochenko V.V., Reprintzev L.V., Stepin D.L. Operating performances and current status of the laser injector complex (LIC) // Proceedings of the XVIII International Linear Accelerator Conference. - Geneva (Switzerland). - 1996. - Р. 116-118.

34. Ayzatsky M.I., Biller B.Z., Mitrochenko V.V., Khodak I.V., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V., Opanasenko A.N., Perezhogin S.A., Stepin D.L., Zavada L.M., Kiseliov V.K., Kuleshov Ye.M., Yanovsky M.S. Millimeter wave generation by relativistic electron bunches at the linac LIC // Proceedings of the Forth International Kharkov Symposium “Physics and Engineering of Millimeter and Sub-Millimeter Waves”, Kharkov. - 2001. - Vol. 2. - P. 519-521.

35. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Довбня А.Н. Иванов Г.М., Колот З.М., Курилко В.И., Кушнир В.А., Махненко Л.А., Митроченко В.В., Опанасенко А.Н., Черенщиков С.А. Новые модификации диафрагмированных волноводов для ускорения короткоимпульсных пучков электронов // Труды ХII совещания по ускорителям заряженных частиц. Дубна. ОИЯИ. - 1993. - Том 1. - С. 205-207.

36. Ayzatsky N.I., Biller E.Z., Dovbnya A.N., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V. Two-cell RF gun for a high-brightness linac // Proceedings of fifth Euripean Particle Accelerator Conference, Sitges (Barcelona, Spain). -1996. - Vol. 2. - P. 1553-1555.

37. Айзацкий Н.И., Биллер Е.З., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Настройка переходных ячеек кусочнооднородных ускоряющих структур .// Труды XIII совещания по ускорителям заряженных частиц. -Т.1. - Дубна. - 1993. - C. 216-218.

38. Кушнир В.А., Митроченко В.В. Некоторые особенности измерения напряженностей электромагнитных полей методом малых резонансних возмущений. // Материалы 10-й Международной Крымской микроволновой конференции “СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии”. - 2000. - С. 476-477.

39. Айзацкий Н.И., Довбня А.Н., Кушнир В.А., Митроченко В.В., Степин Д.Л., Тур Ю.Д., Прохоренко В.И., Суховаткин В.А. Высокочастотные электронные пушки с лазерным стимулированием эмиссии // Труды ХII совещания по ускорителям заряженных частиц. Дубна. - 1993. - Т.2. - С. 111-114.

40. Ayzatsky M.I., Biller E.Z., Dovbnya A.N., Kushnir V.А. et al. Bunch-length Monitor for an Electron Linac // Proceedings of the 2001 Particle Accelerator Conference. Chicago, USA. - 2001. - Vol.2. - P. 2356-2358.

41. Kushnir V.A., Wang-Gang, Mitrochenko V.V. Reducing the back bombarding effect in a thermionic RF-gun // Труды 14 совещания по ускорителям заряженных частиц.Протвино. - 1994. – Т. 3. - С. 97-102.

42. Kushnir V.A., Mitrochenko V.V. Simulation of beam performances of the two-cell RF gun // Proceedings of the fifth European Particle Accelerator Conference. Sitges (Barcelona, Spain). - 1996. - Vol. 2. - P. 1414-1416.

43. Khodak I.V., Kushnir V.A., MitrochenkoV.V., Stepin D.L. Thermionic RF Gun with High-Temperature Metallic Cathode // Proceedings of the 8^th European Particle Accelerator Conference. Paris. - 2002. - Vol. 3. - P. 1777-1779.

44. Fainberg Ya.B., Ayzatsky N.I., Balakirev V.A., Beresin A.K., Dovbnya A.N., Karas V.I., Kiselev V.A., Kushnir V.A., Linnik A.F., Mitrochenko V.V., Stepin V.D., Onischenko I.N., Tolstoluzhsky A.P., Uskov V.V. Focusing of relativistic electron bunches at the wake-field exitation in plasma // Proceedings of the 1997 Particle Accelerator Conference, Vancouver, B.C. Canada. - 1997. - Vol. 1. - P. 651-653.

45. Ayzatsky M. I., Dovbnya A.N., Kushnir V.A., Mitrochenko V.V., Stepin D.L. High-Brightness Electron Linac for Beam-Plasma Interaction Studies // Proсeedings of the 12^th International Conference on High-Power Particle Beams. Haifa, Israel. - 1998. - P. 396-399.