1. Крім визначених вітчизняними науковцями особливостей формування та функціонування ринку продукції птахівництва, нами виділено ще й інші, які характеризують продовольчий ринок продукції птахівництва, а саме: ринок продукції птахівництва, зокрема, в умовах розвинутої ринкової економіки відноситься до ринку чистої конкуренції, що визначає спеціальні методи ціноутворення; птахівництво є скоростиглою галуззю, що дозволяє в стислі строки з найменшими витратами порівняно з іншими галузями тваринництва, змінювати обсяги виробництва продукції; технологія виробництва продукції галузі птахівництва є достатньо загальною для різних видів птиці, що дозволяє товаровиробникам швидко і без значних затрат переорієнтуватися залежно від особливостей попиту на споживчому ринку; м'ясо птиці має багато товарів-субститутів, а яйця – ні, отже, функціонування ринку продукції в першому випадку буде залежати від розвитку ринку м’яса інших видів та риби, а в другому – вплив обсягів та ціни реалізації будь-якої продукції сільського господарства практично відсутній. 2. Сезонність виробництва не є однією з ознак галузі птахівництва (щодо сільгосппідприємств), оскільки на відміну від інших галузей сільського господарства, забезпечення виробничого процесу на птахофабриках зумовлено не порою року, а технологічними вимогами. Щодо великого розмаху варіації, можемо зазначити, що за виваженої маркетингової політики цей недолік стає значною перевагою. 3. Проведені дослідження щодо визначення науковцями поняття ринку в цілому та ринку продовольства зокрема, а також, визначені особливості розвитку ринку сільськогосподарської продукції та ринку продукції птахівництва, дозволяють зробити наступний висновок: ринок продукції птахівництва слід розглядати в двох аспектах: по-перше, це сукупність конкретних економічних відносин між продавцями та покупцями у процесі купівлі-продажу продукції птахівництва; по-друге, це сфера взаємодії суб’єктів ринку по забезпеченню виробництва і вільного руху продукції птахівництва, технологій, засобів виробництва і послуг для даної галузі. 4. Дослідження показали, що в умовах ринкової економіки комплексне дослідження формування та функціонування ринку продукції птахівництва має певні відмінності, крім того, слід враховувати особливості проблеми в Південному регіоні України, методи та методика аналізу мають забезпечувати його оперативність. Тому пропонуємо такі етапи дослідження: аналіз пропозиції яєць та м’яса птиці в Південному регіоні України; оцінка формування попиту на ринку продукції птахівництва; дослідження врівноваження попиту та пропозиції, їх еластичності за ціною; узагальнення результатів аналізу ринку та прогноз його кон’юнктури. 5. Дослідження пропозиції яєць показали, що за період з 1995 по 2005рр. виробництво їх на душу населення по Південному регіону коливається в межах 186-260 шт. Таким чином, обсяги виробництва яєць у Південному регіоні України в цілому та по областях зокрема (крім Миколаївської області) забезпечують фактичне споживання, але не задовольняють норми раціонального харчування населення. Проте, слід зазначити, що, починаючи з 2002р. відмічається позитивна тенденція щодо збільшення виробництва яєць на душу населення, що, безумовно в довгостроковому періоді призведе до підвищення пропозиції яєць на споживчому ринку. За проведеними дослідженнями виробництво м’яса птиці на душу населення у Південному регіоні України до 2001р. постійно зменшувалось і в 2004р. становить лише 10,8 кг, тобто 85,5% від раціональної норми харчування. 6. На продовольчі продукти попит в Південному регіоні України більшою мірою формує населення. Так, починаючи з 1998р., у Південному регіоні України спостерігається стала тенденція зростання рівня споживання яєць на душу населення. Динаміка споживання м’яса населенням Південного регіону значно гірша – по всіх областях та АР Крим до 2001р. рівень споживання м’яса та м’ясопродуктів постійно зменшувався, а з 2002р. показники підвищувалися невисокими темпами. При порівнянні фактичних рівнів споживання м’яса та м’ясопродуктів і яєць на душу населення з раціональними нормами встановлено, що потреби населення по вказаних продуктах не задовольняються. 7. У прцесі дослідження встановлено, що споживання яєць і м’яса в Південному регіоні України знаходиться в прямій залежності від грошових доходів і витрат населення. При цьому щодо споживання безпосередньо м’яса та м’ясопродуктів простежується тенденція до зростання обсягів їх споживання, а по яйцях (крім Миколаївської області) навпаки – до зменшення рівня споживання і, навіть у сільській місцевості, де значна частка яєць надходить з власного виробництва. Меншою мірою на рівень споживання яєць та м’ясопродуктів впливає тип місцевості та склад домогосподарств, причому в окремих областях по домогосподарствах, у сільській місцевості, та по домогосподарствам з дітьми встановлено обернені залежності. Це зумовлено, насамперед, низькою пропозицією обсягів виробництва та реалізації м’яса, досить низькою спроможністю вітчизняного покупця на дані види продукції і. як наслідок. – великий попит на птицю та яйця. 8. Дослідження показали, що ціни, які склалися у 2005 році на продукцію птахівництва порівняно з тими, що були у 2003р., в цілому по всіх каналах реалізації зросли, проте рівень цін та динаміка їх зміни по областях Південного регіону суттєво різняться. При цьому, попит на яйця в регіоні частіше є еластичним, а на м'ясо та м’ясопродукти – нееластичним. Пропозиція яєць та м’яса в регіоні частіше, ніж попит є еластичною. Отже, можемо зазначити, що саме низьку купівельну спроможність населення слід вважати найвагомішим фактором зменшення ємкості внутрішнього ринку продукції птахівництва. 9. Отримані за допомогою кореляційно-регресійної моделі результати дають можливість обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення системи державного регулювання ринку продукції птахівництва, а саме: створення сприятливих умов для виробництва продукції птахівництва, насамперед через регулювання різними механізмами цін; широке застосування пільгового кредитування та оподаткування; регулювання експортно-імпортних операцій через здійснення протекційної та митної політики; сприяння розробці та реалізації інвестиційних проектів, а також фінансування програм розвитку галузі; регулювання галузі кормовиробництва, а також – державне регулювання попиту населення на ринку продукції птахівництва шляхом підвищення купівельної спроможності громадян та забезпечення соціально незахищених верств населення продукцією галузі. 10. З метою обґрунтування доцільності та ефективності сприяння державою розробці та реалізації інвестиційних проектів, а також фінансування програм розвитку галузі, нами було розроблено інвестиційний бізнес-план розширення виробничих потужностей для галузі гусівництва в СГ ТОВ “Фенікс” Миколаївської області, результати якого передбачають прибуток 254,1 тис.грн., що становить 108,6% від загальної суми кредитних ресурсів і сплати процентів. 11. За підрахунками на птахофабриках України вартість яєць та птиці на 60-65% складається із вартості кормів. Для спрощення проведення постійного аналізу ефективності виробництва продукції у залежності від змін, що пов’язані із цінами на основні ресурси, виробникам запропоновано використовувати спеціальні номограми. 12. Розрахунки здійсненого прогнозу розвитку ринку яєць та м’яса птиці в Південному регіоні України на перспективу (до 2008р.) за двома варіантами його розвитку показали, що власне виробництво продукції птахівництва не задовольняє повністю потребам раціонального харчування. За проведеними підрахунками, для того, щоб забезпечити населення Південного регіону продукцією птахівництва власного виробництва і досягти на перспективу виробництва 1647,8 млн. штук яєць та 83,0 тис.т м’яса, максимум 5 років за умови реалізації програми при збереженні запланованих темпів розвитку галузі птахівництва. Для забезпечення балансу яєць потрібно 131,0 млн.шт. яєць в 2008р., при цьому вже з 2008р. за межі регіону можна буде реалізувати 13,3 тис.т. За другим варіантом прогнозу загальна потреба в яйцях по Південному регіону становить 18,3 млн.шт. яєць в 2008р. 13. Обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності основної продукції птахівництва здійснено на прикладі ЗАТ "Росток" Миколаївської області. З цією метою побудовано економіко-математичну модель оптимального розвитку господарства за трьома варіантами: перший варіант визначає ефективність цінової конкуренції (впровадження заходів щодо удосконалення та розвитку власної кормової бази з метою зменшення собівартості продукції, яке дозволить зменшити витрати на виробництво 1000 шт. яєць на 10,6%, в т.ч. на корми – на 29,1%; забезпечити раціональне використання кормів з доведенням їх витрат на виробництво 1000 шт. яєць до 163,5 кг по плану, проти 168,4 кг по факту; удосконалити структуру витрат шляхом зменшення частки витрат на корми на 14,2 в.п.); другий варіант доводить дієвість цінових методів конкуренції лише у короткостроковому періоді й обґрунтовує необхідність застосування інших методів; третій варіант показує економічні вигоди від впровадження нецінових методів конкуренції, а саме – покращення якості продукції (покращення біологічних та естетичних показників, а також показників транспортабельності та надійності; отримання додаткового доходу від покращення якості продукції у розмірі 873,1 тис.грн.; підвищення рівня рентабельності виробництва та продажу (цінової конкурентоспроможності) відповідно на 3,7 та 5,0%; підвищення середньої ціну реалізації до 333,90 грн. за 1000 шт. завдяки можливості реалізувати продукцію відповідно до ринкових цін за певну категорію яєць). |