У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і науково-практичне вирішення проблем формування та економічного оцінювання діяльності холдингових структур у машинобудуванні на основі визначення, оцінювання та зіставлення економічних ефектів та ризиків інвестування коштів у придбання контрольного пакету акцій потенційного дочірнього підприємства. Отримані у дисертації наукові результати сприятимуть підвищенню ефективності діяльності учасників холдингової структури. Результати проведених у роботі досліджень дозволяють зробити наступні висновки теоретико-методологічного змісту та науково-практичного характеру: 1. В умовах існування значного спектру проблем, що перешкоджають ефективному розвитку вітчизняного промислового виробництва, зокрема машинобудування, та активізування світових процесів глобалізації і об’єднання промислових підприємств під спільним керівництвом, виникає обґрунтована необхідність пошуку ефективних форм управління підприємствами промислового сектору. Однією з таких форм є холдингування - процес формування або розширення холдингової структури шляхом придбання холдинговою компанією контрольних пакетів акцій інших підприємств з ціллю залучення їх до холдингової структури та управління ними. Обмеженість знань щодо особливостей, переваг і ризиків формування та діяльності холдингових структур, а також недостатня наукова розробленість основних засад ефективного функціонування таких об’єднань обумовлюють необхідність вироблення методологічних і методичних положень, спрямованих на удосконалення процесу формування та функціонування холдингових структур із урахуванням особливостей вітчизняної економіки. 2. Здійснені систематизація та доповнення класифікацій видів холдингових структур та видів холдингування, а також дослідження особливостей та перспектив щодо створення та функціонування холдингових структур у вітчизняному машинобудуванні можуть використовуватися керівниками інституційного рівня управління як холдингової компанії, так і потенційних дочірніх підприємств у процесі планування та підготовки холдингування. 3. Побудована семантична модель холдингування, яка включає у себе десять послідовних, взаємопов’язаних етапів, а також розкриття їхньої сутності та зв’язків між ними, окреслення конкретних чинників впливу на кожний з етапів забезпечать ефективне виконання менеджерами усіх рівнів холдингової компанії, що залучені до процесу холдингування, відповідних функцій та оперативне координування власних дій у межах реалізації даного процесу. 4. Удосконалені методичні положення щодо оцінювання інвестиційної привабливості та вибору потенційного дочірнього підприємства холдингової компанії (на основі розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості потенційного дочірнього підприємства на базі існуючих та запропонованих показників) дозволять керівникам, працівникам економічних та фінансових служб та іншим відповідальним особам оцінити інвестиційну привабливість та ранжирувати потенційні дочірні підприємства для подальшого обрання конкретного підприємства з ціллю придбання контрольного пакету акцій. 5. Визначено, що факторами, які здійснюють найбільший вплив на рівень економічної ефективності формування та діяльності холдингових структур є грошові надходження у результаті холдингування та систематичний ризик даного процесу. Розроблені методичні рекомендації з оцінювання економічної ефективності формування та діяльності холдингових структур на засадах вимірювання і оцінювання впливу даних факторів дозволять керівникам холдингової компанії оцінити ефективність придбання контрольного пакету акцій обраного підприємства з позицій майбутніх вигод та ризиків для усієї структури. Запропонована модель оцінювання рівня економічної ефективності адаптована до особливостей вітчизняної економіки та дозволяє при такому оцінюванні враховувати найменші коливання вітчизняних фондових індексів та їх вплив на формування та діяльність холдингових структур. 6. Встановлено, що крім ринкових та фінансових ризиків суттєвий вплив на діяльність холдингових структур здійснює ризик персоналу. У роботі досліджено та шляхом введення нових видів ризиків персоналу удосконалено їхню існуючу класифікацію у аспекті їх впливу на діяльність холдингових структур. Удосконалено методичний підхід до оцінювання ризику персоналу у діяльності холдингових структур шляхом визначення вагомості складових ризику персоналу на основі ймовірностей їх виникнення та побудови карти ризиків персоналу, що дозволить фахівцям підприємств холдингової структури виокремити сфери найбільшої небезпеки у контексті впливу ризику персоналу, ідентифікувати ті з них, які є найбільш впливовими на діяльність конкретної холдингової структури та прийняти відповідні управлінські рішення з ціллю їх уникнення чи зменшення впливу. Також, запропоновано розрахунок інтегрального показника рівня ризику персоналу у діяльності холдингових структур, що дасть можливість шляхом порівняння різних дочірніх підприємств за значенням даного показника виявити ті з них, у яких рівень ризику персоналу, а отже і його вплив будуть найбільшими. 7. На підставі результатів виконаного дисертаційного дослідження можна запропонувати: - Міністерству економіки України та Міністерству промислової політики України при розробленні нормативних документів щодо створення та управління виробничо-господарською діяльністю промислових підприємств - учасників холдингових структур використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо економічного оцінювання формування та діяльності холдингових структур; - Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців у сфері підприємництва використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та чинників формування й діяльності холдингових структур. |