У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретико-методичних і прикладних засад формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості. Основні результати дослідження дають підстави для таких висновків. 1.Системне дослідження теоретичних аспектів формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості показало відсутність єдиних підходів до його визначення. В результаті аналізу різних точок зору автором відзначено, що економічний потенціал є гіпотетичною програмою, яка ґрунтується на прогнозованих можливостях підприємства, оціночним показником, який показує ступінь розвитку суб’єкта господарювання, індикатором його адаптаційної здатності забезпечувати довгострокове функціонування та досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). 2.Трирівнева модель формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості, яка включає: на першому рівні – виробничий потенціал як максимально можливий випуск продукції, на другому рівні – ринковий потенціал як максимально можливий обсяг реалізації та третій рівень – економічний потенціал як потенційний обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, дозволяє на останньому третьому рівні за допомогою прогнозних оціночних показників визначити ефективність використання виробничого та ринкового потенціалу в майбутньому, оскільки вони ілюструють здатність цих потенціалів генерувати грошові потоки чистих прибутків у майбутньому, що і буде характеризувати величину економічного потенціалу, яка через капіталізацію майбутніх доходів визначатиме в цілому потенційну оцінку бізнесу. 3.Процес формування та використання економічного потенціалу в м’ясній, цукровій та молочній промисловості, які займають левову частку серед інших галузей харчової промисловості Тернопільської області, досліджено на основі репрезентаційної вибірки. Аналіз показав, що високі виробничі потужності підприємств використовуються вкрай незадовільно, продукція є неконкурентоспроможною, що призводить до втрати ринкового потенціалу, а значить і економічного. 4.Використання деревоподібного графу основних, зовнішніх та побічних чинників собівартості продукції підприємств харчової промисловості, дозволило виявити всі їх взаємозв’язки і рівні впливу та запропонувати економіко-математичну модель інтегрального аналізу відокремленого впливу чинників на собівартість продукції за статтями калькуляції. Модель відокремленого впливу кожного чинника на показник собівартості дозволяє розрахувати межу зростання того чи іншого чинника, при якій продукція харчової промисловості буде конкурентноздатною і не збитковою. 5.Комплексний аналіз економічного потенціалу показав відсутність системного підходу до його ефективного використання та оцінки. Запропоновано концепцію формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості, яка базується на детальному дослідженні чинників, що впливають на підвищення ефективності роботи, виявленні та дослідженні мотивів вибору форм господарювання, побудови економіко-математичних моделей та підвищення їх конкурентноздатності. Ця концепція логічно випливає із трирівневої моделі формування економічного потенціалу підприємства і дозволяє розрахувати реальну оцінку (бізнесу) вартості підприємства. 6.Проведене автором дослідження показало, що саме стратегічне управління витратами (SCM) і собівартістю в тому числі, покликане віднайти ефективні шляхи нарощування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості. Стратегічне управління витратами створює базові стратегічні установки для системи управління витратами, основні положення якої звернені до основ стратегії управління підприємством. SСМ відрізняється від традиційного підходу до управління витратами, змінюючи парадигму управління витратами. У рамках SСМ аналіз і управління факторами, що визначають витрати, припускає створення таких умов роботи, що забезпечували б найбільш сприятливе сполучення функціональних можливостей підприємства і його ефективності з погляду отримання максимального прибутку за рахунок мінімізації витрат. 7.Застосування матричної моделі грошових потоків для розрахунку співвідношення вартості продукції підприємств харчової промисловості та продукції суміжних галузей і цінової політики дозволяє виключити збитковість та забезпечити конкурентоспроможність підприємств харчової промисловості. Використання запропонованої моделі на підприємствах харчової промисловості при формуванні грошових потоків є доцільним, так як забезпечує їх оптимізацію. 8.Об’єктивну оцінку ефективності використання економічного потенціалу можна забезпечити, використавши систему коефіцієнтів, на базі яких розраховується інтегральний показник ефективності використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості за двома варіантами. Запропонована в роботі методика дозволяє уникнути суб’єктивної оцінки ефективності та дає реальну оцінку ефективності використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості і охоплює всі сфери діяльності підприємства. |