У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств бурякоцукрового підкомплексу на основі удосконалення системи інтеграційних відносин між партнерами виробництва цукру в сучасних умовах господарювання. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного: Дослідження і наукове узагальнення сутності інтеграційних процесів дозволило сформулювати інтеграційні відносини як взаємовідносини між рівноправними партнерами, які здійснюються на основі договорів, що укладаються між ними, виходячи із економічних інтересів кожної сторони та чинного законодавства. Обґрунтовано, що в ринкових умовах господарювання доцільно виділяти, крім виробничого, маркетинговий і комплексний напрями вертикальної інтеграції. Маркетинговий напрям інтеграції передбачає взаємодію елементів ринкової інфраструктури, яка забезпечує збут виробленої продукції та постачання необхідних засобів виробництва. Це зумовлено тим, що в умовах трансформації бурякоцукрового виробництва в сучасну структуровану сукупність ринків товарів і послуг велику роль відіграє маркетинг. Маркетингова інтеграція вирішуватиме завдання уникнення дисбалансів між обсягами виробництва цукру і платоспроможним попитом на нього, що виникають внаслідок звуження внутрішнього ринку цукру; координації виробництва відповідно до змін кон'юнктури ринку і його моніторингу; формування конкурентних переваг вітчизняної продукції на світовому ринку. Комплексний - поєднує функції виробничого і маркетингового напрямів інтеграції.
3. Дослідженнями встановлено, що критерієм економічної ефективності інтеграційних відносин може виступати оптимально можливий прибуток від реалізації кінцевого продукту для кожного учасника інтеграційного процесу. 4. Удосконалено систему показників оцінки ефективності інтеграційних відносин підприємств бурякоцукрового підкомплексу, що характеризує рівень впливу і взаємозалежності ефективності вирощування і переробки цукросировини за сумарними затратами праці, витратами виробництва та їх окупністю в розрахунку на 1 т цукру. 5. Використання запропонованих показників оцінки ефективності інтеграційних відносин підприємств бурякоцукрового підкомплексу дозволило встановити їх рівень і динаміку. Так, загальні затрати праці на виробництво 1 т цукру в асоціації „Київцукор” становили 15 людино-днів, з яких 94,7% затрат праці несуть виробники цукрових буряків і 5,3% - цукрові заводи. У витратах виробництва на 1 т цукру ці пропорції розподілу дорівнюють відповідно 63,1 і 36,9 відсотків. Разом з тим коефіцієнт окупності витрат на виробництво сировини виручкою від реалізації складав 0,96, а прибутком – (- 0,04), цукру – відповідно 1,14 і 0,14. У середньому в асоціації окупність витрат виробництва цукру виручкою майже на 18,7% вище окупності виробництва цукрових буряків, а окупність виробництва сировини прибутком в чотири рази менше окупності цукру. 6. Ефективне функціонування та економічне зростання бурякоцукрового підкомплексу зумовлюється дією зовнішніх і внутрішніх чинників. Зовнішнє середовище формують чинники правового й економічного регулювання та ринкової кон’юнктури. Внутрішнє середовище формує наукове забезпечення роботи підкомплексу, грунтово-кліматичні умови, селекційно-генетичний процес, забезпеченість трудовими ресурсами, фінансове і матеріально-технічне забезпечення виробництва, інтенсифікація і характер технологій, що використовуються, а також організація маркетингу. 7. Запропоновано будувати економічні відносини між учасниками інтеграційного процесу і встановлювати ціну цукросировини через пропорції розподілу між ними грошового доходу від реалізації продукції кінцевого споживання. За критерій такого розподілу беруться визначені на кожній стадії єдиного технологічного процесу нормативні витрати: в аграрних підприємствах - витрати на виробництво сировини, а в переробних – витрати на її транспортування, переробку, підготовку до реалізації та оптовий продаж готової продукції. 8. Обґрунтовано методичний підхід до встановлення цін на цукрові буряки і цукор в межах сировинної зони цукрового заводу з урахуванням забезпечення беззбиткової діяльності підприємств. Запропоновано рівень ціни встановлювати як суму нормативних змінних і постійних витрат та планового прибутку в розрахунку на одиницю ваги цукрових буряків і цукру. Змінні і постійні витрати цукрового заводу визначаються при повному використанні його виробничої потужності, а аграрних підприємств – виходячи з того обсягу сільськогосподарської сировини, яка необхідна для цього. За вищенаведеними принципами розраховано конкретні значення ціни цукрових буряків в межах фактичної ринкової ціни цукру, а також урожайності та цукристості цукрових буряків і коефіцієнта вилучення цукру. 9. На основі проведених досліджень встановлено, що при створенні сучасного інтегрованого об’єднання пріоритет повинен надаватися фінансовому аспекту відносин учасників для забезпечення його стійкості. Обґрунтовано організаційно-економічні форми виробничої інтеграції підприємств бурякоцукрового підкомплексу: контрактну, оренду землі цукровими заводами, створення машинно-технологічних станцій, спільних підприємств, виробничих і науково-виробничих систем. 10. Розроблено науково обґрунтовані принципи, функції і завдання створення міжпрофесійних організацій виробників цукру, а також запропоновано економічний механізм їх функціонування. Основна мета діяльності таких організацій полягає у встановленні та застосовуванні стандартів і цін на цукрові буряки в інтересах виробників сировини, регулюванні роботи цукрових заводів, а також забезпеченні надійності поставок цукру на внутрішній і зовнішній ринки. |