Загальним результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-практичного завдання дослідження основ формування стратегії управління розвитком електроенергетики регіону. Уточнено термінологічний апарат і обґрунтований взаємозв'язок основних понять, що входять до формування стратегії управління розвитком електроенергетики регіону. Запропоновано методики оцінки КСП електроенергетики з урахуванням компонент економічного розвитку підприємств електроенергетики регіонів, розвитку регіонів, соціального розвитку регіонів, розвитку виробництва електроенерге-тики регіонів й участі держави в управлінні електроенергетикою регіонів. На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки й пропозиції: 1. Електроенергетика в регіонах України розвивається нерівномірно, що обумовлено не тільки відмінностями розвитку середовища її функціонування – регіонів, але й власне розвитком підприємств електроенергетики. З погляду підприємств електроенергетики регіон – це територія їх обслуговування, сукупність енергетичного устаткування, розташованого на певній території і розділеного межами балансової приналежності, необхідного для надання послуг з транспортування і реалізації електроенергії споживачам, що функціонують в регіоні, а також споживачів послуг підприємства. Стійкий розвиток електроенергетики зумовлює не тільки економічну безпеку суб’єктів, що функціонують у регіоні, а й загальну національну безпеку, та створює умови для підвищення якості життя населення. Для ефективного управління розвитком електроенергетики регіонів необхідно сформувати стратегію, яка б дозволила підвищити рівень КСП електроенергетики регіонів шляхом виявлення регіонів, електроенергетика яких найбільше потребує стимулювання, і визначення, що саме впливає на рівень КСП електроенергетики. 2. У сучасних умовах ринкової економіки електроенергетика регіонів потребує розробки індивідуальних стратегій і напрямів її розвитку, які повинні враховувати максимальну кількість показників впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. При цьому стратегія розглядається як динамічна система управлінських рішень, направлена на досягнення пріоритетних цілей електроенергетики в довгостроковій перспективі і здатна швидко реагувати на зміну зовнішніх і внутрішніх чинників, які формують діючу політику. Зміни, що виникають при розвитку регіонів, потребують реагування на них підприємств електроенергетичної сфери. Врахування змін чинників, що впливають на розвиток електроенергетики, дозволить сформувати стратегічні напрями розвитку електроенергетики й виявити, як саме зміна кожного з показників вплине на рівень КСП електроенергетики регіону. 3. Уточнено поняття зовнішнього середовища, під яким розуміється сукупність правил і норм здійснення і обмежень діяльності електроенергетики регіону, які встановлюються на рівні галузі, регіону, країни, світа і на які електроенергетика регіону не має безпосереднього впливу; внутрішнього середовища - як сукупності чинників, що характеризують потенційні можливості (сильні сторони) і загрози (слабкі сторони) електроенергетики регіону при здійсненні нею діяльності, що направлена на реалізацію електроенергії, і взаємодії із споживачами, владними структурами й зовнішнім середовищем. Аналіз чинників, що впливають на функціонування електроенергетики регіонів, довів необхідність формування системи показників зовнішнього середовища, яка безпосередньо впливає на функціонування підприємства енергопостачальника. У результаті визначено, що деякі показники мають подвійний характер і присутні на різних рівнях впливу. Запропоновано схему аналізу факторів внутрішнього середовища електроенергетики регіону, що дозволяє виявити ті показники, які мають кількісний вимір, безпосередньо впливають на розвиток електроенергетики регіону, та можуть враховуватися при оцінці рівня КСП електроенергетики регіону. 4. Стратегічне управління є невід'ємною частиною забезпечення діяльності електроенергетики регіону. Для формування стратегії управління розвитком електроенергетики розглянуті методи й моделі формування стратегії, зроблено висновок, що при управлінні розвитком електроенергетики регіону найбільш застосовними статистичні методи, які найкраще відображають сутність економічних явищ, і можуть враховувати кількісну зміну кожного чинника при загальній оцінці КСП електроенергетики для визначення подальшого напрямку управління її розвитком. 5. За допомогою статистичних методів запропоновано методику оцінки КСП електроенергетики регіонів, що включає в себе розрахунок інтегрального показника КСП за компонентами: економічного розвитку підприємства електроенергетики регіону, розвитку регіону, соціального розвитку регіону, розвитку виробництва електроенергетики регіону, та участі держави в управлінні електроенергетикою регіону. Це дозволило виявити загальну оцінку рівня КСП електроенергетики й оцінити рівень кожної компоненти для визначення сильних та слабких сторін електроенергетики регіону, проаналізувати кожен регіон з погляду КСП електроенергетики. 6. Запропоновано розподіл регіонів за рівнем їх КСП на п’ять кластерів, що дозволило побудувати матрицю позиціонування регіонів у площині „рівень КСП електроенергетики регіону – частка ринку”, і обґрунтовано їх подальший стратегічний напрямок розвитку. Виявлено, що ті регіони, які відносяться до промислово розвинутих, мають найвищий рівень КСП електроенергетики, що також підтверджується аналізом утворюючих рівень КСП компонент. За допомогою матриці можна не тільки ідентифікувати регіони за рівнем КСП електроенергетики, а й формувати стратегію управління її розвитком, спираючись на динаміку утворюючих компонент. 7. Визначено місце Харківського регіону в загальній оцінці регіонів за рівнем КСП електроенергетики. За допомогою регресійного аналізу побудована модель рівня КСП електроенергетики Харківського регіону, що включає в себе три компоненти – економічний розвиток підприємства електроенергетики регіону, соціальний розвиток регіону й розвиток виробництва електро-енергетики регіону, яка дозволяє сформувати динамічну модель для побудови стратегії управління розвитком електроенергетики регіону. 8. Побудована динамічна модель впливу кожної з компонент на загальний рівень КСП електроенергетики, що дозволяє виявити вплив зміни кожної з компонент на загальний рівень КСП електроенергетики регіону; застосований сценарний підхід до прогнозування рівня зміни КСП, що дає змогу виявити шляхи розвитку електроенергетики регіону при оптимістичному і песимістичному сценаріях. |