Отримані в процесі дослідження результати підтверджують актуальність теми, а реалізовані мета і завдання дослідження дають підставу зробити такі висновки: 1. Стратегії управління - це сукупність дій, які охоплюють економічні та неекономічні сфери зовнішнього та внутрішнього середовищ діяльності підприємств, що ведуть до структурних змін як всередині організації, так і в зовнішньому середовищі. Теоретичну суть стратегії управління розкривають поняття і категоріальний апарат “стратегія розвитку”, “структура ринку”, “поведінка фірм”, “продуктово-організаційна структура”. 2. Дослідження праць вітчизняних та закордонних фахівців у сфері стратегічного управління засвідчило недостатнє вивчення проблеми структуризації ринку, її впливів на вибір та формування стратегічних альтернатив. Це спонукало автора до розробки власної концепції взаємодії підприємств та зовнішнього середовища. 3. Визначення ринкової структури базується на парадигмі теорії галузевої організації економіки – «структура – поведінка – результат». Концепція взаємодії структури ринку та поведінки фірми надає можливість, крім за загальноприйнятими ознаками, додатково структурувати ринок за продуктовою ознакою. Продукт автор трактує як відображення рівня доступу до ресурсів підприємствами, поєднання ресурсу, технології та інших зовнішніх змінних. 4. Забезпечення економічного розвитку підприємства можливе в тому випадку, якщо його поведінка буде адаптована до умов нестабільності зовнішнього середовища. Тому найбільший інтерес представляє розвиток організаційної складової підприємств, що дасть змогу обирати оптимальні організаційні структури для швидкої адаптації та відтворення при різноманітних варіантах зовнішніх умов. 5. З метою обґрунтування вибору стратегій управління проведено аналіз діяльності видавничо-поліграфічних підприємств через структурне виокремлення їх утворень, які формуються учасниками ринку з відносно однорідними характеристиками, насамперед, з подібними ринково-продуктовими ознаками. Аналіз функціонування вибірки підприємств дозволив отримати чітку картину щодо структури ринку підприємств видавничо-поліграфічного комплексу з виділенням окремих, достатньо схожих між собою та достатньо однорідних за організаційною структурою підприємств і встановити відмінності щодо продуктових портфелів, рівня ефективності діяльності та існуючих інвестиційних і маркетингових стратегій утворених ринкових структур. 6. Видавничо-поліграфічні підприємства, які можуть бути віднесені до ринкових утворень з різною структурою, по-різному вибудовують свою стратегію розвитку на ринку. Перш за все, це стосується відмінних підходів до формування структури свого продуктового портфеля. 7. З метою формалізації процесу стратегічного управління автором пропонується схема процесу прийняття управлінських рішень на основі модифікованої концепції взаємозв’язку факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ діяльності підприємств, що ведуть до структурних змін як всередині організації, так і у позиції в зовнішньому середовищі. 8. З метою обґрунтування управлінських стратегічних рішень розроблено методичний підхід до оцінки стратегічного управління підприємствами. На його основі, пропонується використання факторної моделі, що відображає взаємозв’язок між показниками результативності діяльності підприємств видавничо-поліграфічної галузі та основними керованими факторами внутрішнього середовища організацій. 9. Розроблені та обґрунтовані стратегічні напрями розвитку видавничо-поліграфічних підприємств з різних ринкових утворень засвідчили, що для крупних підприємств оптимальною є стратегія вертикальної інтеграції шляхом створення на їх базі широко диверсифікованих продуктових видавничо-поліграфічних холдингів з повним замкненим технологічно-комерційним циклом; для середніх підприємств пріоритетними є стратегія концентричної диверсифікації; для дрібних видавничо-поліграфічних підприємств запропоновано стратегії спеціалізації та кооперації шляхом участі в технологічних ланцюгах крупних видавничо-поліграфічних холдингів. |