Анотація до роботи:

Докторович М.О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене теоретичним і практичним питанням формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї. У роботі висвітлено теоретичні засади та практичний стан сформованості соціальної компетентності старших підлітків з урахуванням специфічного впливу неповної сім’ї. Визначено та теоретично обґрунтовано структуру соціальної компетентності, розкрито зміст, форми та методи її формування у старших підлітків. Визначено критерії соціальної компетентності, рівні її сформованості, подано їх соціально-педагогічну характеристику. Розроблено комплексну методику формування соціальної компетентності у старших підлітків з неповних сімей, експериментально перевірено її ефективність.

1. Аналіз соціально-педагогічної, психологічної, соціологічної та філософської літератури засвідчує, що на сьогодні не існує єдиного визначення поняття «соціальна компетентність», відсутні як діагностичні методики, так і методики формування соціальної компетентності, які б враховували особливості старшого підліткового віку.

2. Соціальна компетентність – це набута здатність гнучко орієнтуватися в мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Доведено, що сутністю соціальної компетентності старшого підлітка є дорослішання, яке відбувається у двох напрямах: психофізіологічному (позначається на всіх сферах розвитку) та психосоціальному (відбувається у пошуку соціальної ідентичності).

Основним завданням соціальної компетентності у старшому підлітковому віці є досягнення самостійності та прийняття відповідальності за себе та свої вчинки. Формування соціальної компетентності обумовлено такими когнітивними процесами як самопізнання, самовідношення та самовизначення.

3. Розроблено і науково обґрунтовано структуру соціальної компетентності, визначено її компоненти: когнитивно-ціннісний, емоційно-мотиваційний, інтерактивно-комунікативний та поведінково-діяльнісний.

Змістом соціальної компетентності є наявність знань, умінь і навичок, необхідних для ефективної взаємодії із соціумом.

4. Згідно досліджень в сфері психології особливістю старшого підліткового є криза ідентичності як основа формування своєї самототожності, визнання себе як особистості та індивідуальності. Цей процес супроводжується переоцінкою існуючих і пошуком нових цінностей та проявляється в поведінці й життєвій стратегії старшого підлітка. Криза ідентичності обумовлена розвитком самосвідомості, яка є базою формування соціальної компетентності.

5. Науково обґрунтовано критерії і показники сформованості соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї. Визначено наступні критерії: самовизначення (сформованість власного «Я»); ціннісні орієнтації; самостійність; соціальна активність; саморегуляція; інтелектуальна лабільність; синергічність. Кожний критерій визначається рядом параметрів.

6. За даними констатувального експерименту обґрунтовано три рівні сформованості соціальної компетентності старшого підлітка, які характеризують вид мотивації (внутрішня чи зовнішня); стійкість; усвідомленість: оптимальний, адаптивний, індиферентний. Складено їх психолого-педагогічні характеристики.

7. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано комплексну методику формування соціальної компетентності старших підлітків із неповних сімей, яка включала в себе: техніки (вправи), ситуації морального вибору, психодраму, створення груп самодопомоги, тренінги.

8. Представлено динаміку зміни рівнів сформованості соціальної компетентності старших підлітків із неповних сімей: на оптимальному – від 10,9% до 26,2%; на адаптивному – від 56,2% до 63,2%; на індиферентному – від 32,9% до 10,6%.

Зроблено їх порівняльний аналіз із контрольними групами.

9. У ході експериментального дослідження доведено, що процес соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї є ефективним за наступних соціально-педагогічних умов: компенсації недостатнього батьківського впливу силами соціального педагога та волонтерів; забезпечення мотивації формування соціальної компетентності; застосування методів активізації батьківської позиції; використання соціально-педагогічних інтерактивних методів.

10. Результати дослідження підтвердили висунуті у гіпотезі дослідження основні припущення та дозволили зробити висновок про ефективність запропонованої комплексної методики формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем і завдань психосоціального становлення особистості старшого підлітка, а відкриває шляхи до подальших наукових пошуків у соціальній педагогіці. Перспективними можуть бути дослідження механізмів формування соціальної компетентності в різних соціально-педагогічних умовах, визначення її завдань та змісту в кожному віковому періоді, розробка діагностичних методик визначення рівня сформованості соціальної компетентності.

Публікації автора:

1. Докторович М.О. Підготовка соціального педагога до роботи з неповною сім’єю //Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Випуск 10. – Миколаїв: МДУ, 2005. – С. 221-226.

2. Докторович М.О. Роль соціального педагога в роботі з підлітками з неповних сімей //Наукові праці. Т. 42. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. – С. 44-49.

3. Докторович М.О. Соціальна компетентність старшого підліткового періоду: гендерний аспект //Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д.Ушинського. - Спец. випуск «Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи». – Одеса, ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. – С. 202-205.

4. Докторович М.О. Критеріальні підходи до визначення виховного потенціалу неповної родини //Наукові праці: науково-методичний журнал. - Т.46. Вип. 33. – Педагогічні науки. – Миколаїв: вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. – С. 117-123.

5. Докторович М.О. Соціальна компетентність старшого підлітка //Теоретико – методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – К., 2006. – Кн. ІІ. – С. 84-91.

6. Докторович М.О. Діагностика рівня соціальної компетентності старших підлітків //Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Вип. 13. Біологічні та психологічні науки: Зб. наук. пр. – Миколаїв, МДУ, 2006. - С. 165-169.

7. Докторович М.О. Компетенція та компетентність особистості: аналіз наукових джерел //Соціальна педагогіка: теорія та практика. – № 4. – 2006. – С. 21 – 26.

8. Докторович М.О. Неповна сім’я як причина девіантної поведінки підлітків /Стратегія соціально-психологічного та медико-біологічного забезпечення життєдіяльності людини. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. 12-14 лютого 2004 р. – Миколаїв, 2005. – С. 188-193.

9. Докторович М.О. Соціальна компетентність: співвідношення наукових категорій /Матеріали ІХ міжнародної науково-практичної конференції «Наука та освіта - 2006». - Т. 2. Педагогічні науки. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 81-89.

10. Докторович М.О. Зміст та структура соціальної компетентності /Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні наукові дослідження - 2006». – Т. 8. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 94-103.