У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення проблеми соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу, що полягає в розкритті особливостей його змісту й динаміки, виявленні закономірностей формування і механізму впливу на педагогічний процес, розробці й апробації умов формування сприятливого СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу. 1. Формування сприятливого СПК у педагогічному колективі є одним із головних завдань дошкільного закладу. Це пояснюється його впливом як на професійну діяльність педагогів, так і ефективність навчально-виховного процесу в цілому. Проте проведене нами дослідження виявило в педагогічних колективах дошкільних закладів низку недоліків, які пояснюються саме несприятливим СПК, що посилюється економічними негараздами, низьким соціальним статусом дошкільних працівників. 2. СПК педагогічного колективу дошкільного закладу як складна інтегрована характеристика колективу емпірично виявляється в домінуючому відносно стійкому груповому настрої, що є результатом відображення педагогічними працівниками міжособистісних і ділових взаємин у колективі, які опосередковані цілями та змістом спільної професійно-педагогічної діяльності в специфічних умовах дошкільного закладу. Структуру СПК педагогічного колективу можна представити у взаємозв’язку та взаємозумовленості емоційного (міра задоволеності працівником членством у колективі та станом взаємин у ньому, прийняття переважаючого стилю керівництва й професійного спілкування, характер переживання результатів спільної педагогічної діяльності), когнітивного (міра усвідомленості цілей і завдань спільної педагогічної діяльності, узгодженості власної педагогічної концепції з педагогічними поглядами колег, соціально-перцептивної поінформованості про педагогічний колектив у цілому та окремих своїх колег) і поведінкового (спосіб професійної самореалізації в педагогічному колективі, рівень активності членів у його соціальному й професійному житті) компонентів. Інтегрованим показником стану СПК в педагогічному колективі є ставлення його членів до себе й колективу дошкільного закладу, до педагогічної діяльності та системи дошкільного виховання, до відносин керівництва й підпорядкування, до керівників дошкільного закладу та колег, до виконання професійно-посадових обов’язків. СПК педагогічного колективу на діагностичному етапі класифікувався нами за індивідуально-особистісними, соціально-груповими та діяльнісно-рольовими критеріями й оцінювався за шкалою “позитивний – негативний”, “сприятливий – несприятливий”, “який задовольняє — який не задовольняє”. 3. СПК у педагогічному колективі дошкільного закладу детермінується низкою соціальних (соціально-економічні умови праці й життя членів колективу; вагомість дошкільного виховання в державній системі освіти та соціальний статус дошкільного працівника), соціально-психологічних (підходи до управління дошкільними закладами з боку органів державного управління й стиль управлінської діяльності завідуючого; особливості структури педагогічного колективу та рівень його згуртованості), особистісних (психологічна готовність завідуючої до створення сприятливого СПК в педагогічному колективі й позитивна мотивація професійної діяльності його членів, система ціннісних їх орієнтацій, ставлення до себе і колег, рівень конфліктності та здатність долати утруднення у взаєминах) і педагогічних чинників (організація педагогічного процесу і система методичної роботи в дошкільному закладі). Особливе значення має фактор особистісної орієнтованості всього різнобарв’я педагогічної діяльності та організаційно-методичної роботи: реалізація демократичних принципів управління й професійного спілкування, гуманізація взаємин по “горизонталі” та “вертикалі”, врахування інтересів і потреб всього колективу та окремих його членів, підвищення психологічної культури співробітників, створення творчої атмосфери та уникнення жорсткої регламентації діяльності дошкільних працівники, запобігання психотравмуючих конфліктних ситуацій і надання психологічної допомоги та підтримки членам “педагогічної команди” (вихователь – няня – вихователь). 4. На основі аналізу стану СПК в педагогічних колективах дошкільних закладів, врахування особливостей його сприйняття та оцінки дошкільними працівниками розроблені й експериментально апробовані шляхи формування сприятливого СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу. Це передбачає, по-перше, розглядання педагогічного колективу дошкільного закладу як особливого об’єкта управління (особлива структура і зміст діяльності, невеликий за чисельністю та переважно жіночий склад колективу, який очолює зазвичай жінка; щоденні контакти співробітників із батьками дітей); по-друге, підготовку завідуючого до управління процесом формування сприятливого СПК в педагогічному колективі; по-третє, мотивацію педагогічної діяльності співробітник, в т.ч. щодо підтримання сприятливого клімату в колективі. Особливо високий формуючий і коригувальний потенціал щодо формування сприятливого СПК в педагогічному колективі має завідуючий, за умови достатньої його мотиваційної, психологічної та фахової готовності до цього. 5. Становлення сприятливого СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу передбачає цілеспрямовану підготовку майбутніх дошкільних працівників у цьому аспекті на етапі професійного їх навчання й відповідну роботу безпосередньо в дошкільному закладі. Розроблена експериментальна довготривала система роботи щодо формування сприятливого СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу включала в себе: а) формування культури міжособистісних взаємин, психологічної готовності до створення СПК в майбутніх дошкільних працівників (вивчення спецкурсу “СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу”; виконання студентами цільових завдань під час педагогічної практики; тренінг спілкування, розвиток комунікативних умінь майбутніх дошкільних працівників; коригування мікроклімату в студентській групі); б) мотиваційно-цільове налаштування членів педагогічного колективу дошкільного закладу на формування та підтримання сприятливого психологічного клімату (діагностика стану СПК, коригування міжособистісних взаємин, консультування з питань конструктивному розв’язанні конфліктів, розширення сфери спілкування); в) організацію управлінської діяльності керівництва дошкільним закладом в зазначеному аспекті (підвищення рівня психологічної культури керівника та вибір оптимального стилю керівництва; підбір і розміщення кадрів, сприяння створенню “педагогічної команди”; стимулювання педагогічної діяльності співробітників; турбота про підвищення їх кваліфікації та професійну самореалізацію; створення сприятливих умов побуту та відпочинку; запровадження роботи психологічної служби дошкільного закладу). 6.Формуючий експеримент щодо реалізації розробленої системи роботи в цілому підтвердив її ефективність: підвищилися оцінки членами педагогічного колективу стану СПК в дошкільному закладі, всіх його компонентів; спостерігається стійка тенденція до підвищення його показників; покращився стан взаємин у мікрогрупах “вихователь – няня – вихователь”, особливо за експертною оцінкою вихователів; підвищилась зацікавленість у членів колективу спільною професійно-педагогічною діяльністю. Проведене нами дослідження не вичерпує всіх питань, що стосуються вивчення проблеми створення СПК в педагогічному колективі дошкільного закладу. Подальшу розробку даної проблеми ми вбачаємо у більш глибокому дослідженні впливу організаційно-педагогічних і соціально-психологічних чинників на становлення зазначеного феномену, зокрема різних підходів до реалізації концепції дошкільного виховання, змісту підготовки дошкільних працівників та їх перепідготовки, роль психологічної служби. Важливим є обґрунтування надійних показників і критеріїв та розробка на основі цього валідних методик для оперативного діагностування стану СПК в педагогічному колективі. |