Ріпак та продукція його переробки є важливою частиною світового продовольчого комплексу. В Україні галузь ріпаківництва та промислової переробки має великі потенційні можливості, які необхідно реалізувати через ринкові механізми. 1. З 1996/97 по 1999/2000 маркетингові роки світове виробництво ріпака зросло на 34%. Питома вага ріпакової олії у світовому виробництві рослинних олій становила 15% в 1999/00 маркетинговому році. Частка ріпакового шроту (у перерахунку на 44% протеїновий еквівалент) склала 9% світового виробництва. Основні країни-споживачі ріпака – ЄС, Китай, Індія, Канада, Японія. 2. Нарощення виробництва ріпака в Україні та пожвавлення ринку продукції його переробки наприкінці 1980-х та 1990-х років минулого тисячоліття стимулювалося посиленням державної підтримки галузі. Однак лише часткове виконання та згортання державних програм вирощування та переробки ріпака передумовили занепад галузі. В результаті, посіви ріпака в Україні не перевищують 200 тис. га., валові збори складають 100-120 тис. тонн. Низька прибутковість культури обумовлена зниженням урожайності ріпака у 1998-2000 роках та відсутністю фінансової підтримки з боку держави. В зв’язку з цим господарства перерозподіляють наявні матеріально-технічні ресурси на користь більш прибуткових культур, таких як пшениця, ячмінь, соняшник. 3. До основних об’єктивних факторів стримання виробництва ріпака слід віднести несприятливі погодні умови 1998-2000 років, незадовільний рівень технічного оснащення сільськогосподарських виробників, відсталий розвиток інфраструктури ринку ріпака, відсутність важелів регулювання сезонних цінових коливань. До суб’єктивних факторів слід віднести недотримання технології вирощування ріпака (запізнення зі строками сівби та збирання), недоліки селекційного відбору насіння для посіву, штучне утримання низьких внутрішніх цін (на 20-30% нижчих від світових). 4. Розвиток галузі переробки ріпака та ріпакової олії визначається рівнем та структурою попиту на рослинні олії з боку двох видів ринків: споживчого ринку населення, промислового ринку. В Україні 90-95% спожитої ріпакової олії використовувалося для промислової переробки. Водночас споживчий ринок населення на 90-95% задовольняється за рахунок пропозиції соняшникової олії. В сегментній структурі промислового ринку слід виділити маргаринову, миловарну, хімічну галузі, які потребують сирої олії. Споживчий ринок населення, що характеризується нееластичним попитом та консерватизмом у виборі виду рослинної олії, потребує високоякісної рафінованої, дезодорованої ріпакової олії, що постачається за рахунок імпорту. В зв’язку з виникненням технологічних проблем виробництва якісної рафінованої ріпакової олії, невідповідністю діючих стандартів на ріпакову олію сучасним вимогам ринку поточний попит на олію коливається в межах 7-15 тис. тонн за рік. Визначальним чинником обсягів попиту на ріпакову олію в харчовій промисловості є обсяги пропозиції соняшникової олії, між якими існує обернена залежність. Попит з боку хімічної промисловості формується під впливом споживчого попиту на продукцію переробки ріпакової олії (мастила, мийні засоби). 5. Техніко-технологічний розвиток галузі переробки ріпака та ріпакової олії стримується в зв’язку з розповсюдженням давальницьких схем. Протягом 1999-2001 років виробництво ріпакової олії з давальницької сировини досягло 87% на підприємствах асоціації “Укроліяпром” і 77% в цілому на підприємствах України. 6. Розвиток ринку ріпака та продукції його переробки має яскраво виражене експортне спрямування. Протягом 1996-2000 років за межі країни реалізовано було 50% продукції, виробленої підприємствами підкомплексу ( в тому числі ріпак, продукція олійно-жирової галузі). Валютна виручка від експорту ріпака та ріпакової олії у 1999 році перевищила 7 млн. дол. США, 2000 – 11,5, 2001 році – 16,3 млн. дол. США. Однак експорт здійснювався за нижчими від світових цінами як на товарний ріпак, так і на олію та шрот. Низькі експортні ціни обумовлені двома факторами: по-перше – низькою якістю продукції, по-друге – утриманням трейдерами цін (в основному компаніями з іноземним капіталом). 7. З позицій підтримки еколого-економічної безпеки України неприпустимим є подальше розширення посівів соняшнику, що в Східних, Південних та Центральних областях займають 12-15% ріллі. З метою покращання сівозміни необхідно створити умови для розширення посівів ріпака шляхом використання інтервенційних механізмів та механізмів заставних цін, удосконалення стандартів на ріпак та олію у відповідності до світових вимог, що сприятиме розвитку ринку ріпака та продукції його переробки в Україні. 8. З метою створення стабільно високого внутрішнього попиту на ріпак, створення умов для послаблення залежності від імпорту енергоносіїв, проведення рекультивації земель Чорнобильської зони доцільно розробити та реалізувати програми вирощування ріпака на забруднених землях з метою виробництва та використання суміші дизельного пального та ріпакової олії, виробництва та експорту біопального на основі ріпакової олії (ріпакового метилефіру). 9. Ефективне регулювання ринку ріпака та ріпакового олійно-жирового підкомплексу вимагає створення оптимальної організаційно структури управління олійно-жировим підкомплексом в цілому, що включала б державні органи та недержавні об’єднання підприємств галузей економіки, задіяних до процесів виробництва, переробки ріпака, використання ріпакової олії. Стратегію розвитку ринку визначатиме урядова комісія з питань регулювання ринків насіння та продукції олійно-жирового підкомплексу. Обов’язки з виконання затверджених програм розвитку підкомплексу покладаються на Департамент регулювання ринків Мінагрополітики. Розв’язання проблем якості та сертифікації продукції, науково-технічного розвитку підкомплексу, розвитку кредитно-заставних відносин здійснюватимуть відповідні агентства при урядовій комісії. 10. Ефективне регулювання ринків ріпака та продукції його переробки передбачає вирішення проблем інформаційного забезпечення учасників ринку, інноваційного розвитку галузей, мінімізації ризиків фінансових втрат виробників від сезонних цінових коливань, ефективне використання маркетингових засобів. | 