У дисертації проаналізовано тенденції формування ринку послуг професійної освіти України, змодельовано можливий вплив на параметри ринку впровадження ринкових механізмів державного регулювання та обґрунтовано пропозиції щодо впровадження ефективних механізмів забезпечення регіоналізації та соціальної зорієнтованості ринку послуг професійної освіти. Це дає підстави зробити такі висновки: 1. Ринок послуг професійної освіти - це сукупність відносин, які виникають у процесі задоволення наявної та формування перспективної потреби у відповідних послугах. Ринок виконує принаймні три основні задачі: задоволення існуючого попиту; стимулювання підвищення ефективності діяльності освітніх установ; поліпшення взаємодії виробників послуг за рахунок привнесення елементів саморегулювання. 2. Обґрунтовано прогноз базових параметрів ринку та змодельовано різні варіанти розвитку подій. Прогноз дає змогу здійснити вибір тої чи іншої стратегії та ухвалення конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. Прогнозні дані про контингент учнів на кожному з освітніх рівнів є основою для розрахунків потреби в кадрових, матеріально-технічних, фінансових і інших ресурсах, розроблення концепції, стратегії та програми розвитку вітчизняної на перспективу. 3. Результати дослідження доступності професійної освіти доцільно використовувати в розробленні механізмів впливу на склад студентського контингенту, а також на заходи з вирівнювання якості в різних школах і регіонах країни та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади на стадії середньої освіти. Щодо вихідців із бідних сімей, то акцент треба перенести на надання спеціалізовану допомогу під час навчання в загальноосвітній школі й адресну допомогу в навчальних закладах професійної освіти. 4. За допомогою кластерного аналізу виокремлено типові групи регіонів, які характеризуються схожим потенціалом, проблемами, обмеженнями та можливостями для подальшого розвитку ринку послуг професійної освіти. Одержані результати доцільно враховувати у вдосконаленні схеми економічного районування території України відповідно до мети, принципів і стратегічних цілей регіональної політики, покладених в основу Державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року. 5. Дослідження основних параметрів ринку послуг регіонів України засвідчує, що існують значні територіальні диспропорції із тенденцією до їх поглиблення у середньостроковій перспективі. Різниця між регіонами з мінімальним і максимальним значеннями за більшістю показників становить декілька разів, наслідком чого є істотні територіальні відмінності рівня освіти населення, трудоресурсного потенціалу, отже, й економічного розвитку. 6. Згідно з результатами прогнозу, існують такі загрози та ризики для подальшого розвитку професійної освіти України: за прогнозованого скорочення кількості осіб у віці 15-30 років посилиться конкуренція навчальних закладів за абітурієнтів, що стимулюватиме міграцію останніх до великих міст - університетських центрів і може спричинити масовий переїзд молоді з депресивних регіонів, негативно вплинути на економічний розвиток цих територій; переважання пропозиції послуг вищої освіти над попитом на них загрожує ліквідацією системи професійно-технічної освіти та подальшим поглибленням дефіциту робітничих кадрів; скорочення кількості абітурієнтів може послабити вступні вимоги і погіршити якість освіти тощо. З іншого боку, в разі адекватної реакції держави перелічені ризики можна мінімізувати та, в окремих випадках, перетворити на переваги. 7. Запропоновано концептуальну схему розподілу функцій управління в освітньому закладі професійної освіти, де освітній заклад розглядається як сукупність шести підсистем - об’єктів стратегічного управління, що відображають функціонально взаємопов’язані види діяльності. Схема може бути використана на практиці в середніх і великих навчальних закладах у реформуванні їх організаційної структури. 8. Основою формування збалансованого регіонального ринку послуг професійної освіти є регіональний освітній комплекс - освітня установа, сформована на базі вищих навчальних закладів через об’єднання / приєднання галузевих інститутів і закладів професійно-технічної освіти. Модель регіонального освітнього комплексу та перелік заходів, виконання яких потрібно для її практичної реалізації, узгоджені з принципами регіональної політики, визначеними Державною стратегією регіонального розвитку до 2015 року; її рекомендовано використовувати регіональним органам державного управління в розробленні стратегій, середньо- та довгострокових програм соціально-економічного розвитку конкретних регіонів. | 