1. Сучасний ринок представляє собою динамічну структуру, яка постійно видозмінюється під впливом численних факторів, що зумовлено, перш за все, транснаціоналізацією світової економіки. Стан ринку молока і молочних продуктів і регулююча роль держави мають тісний звязок, оскільки від ефективності першого великою мірою залежить продовольча і економічна безпека останньої. 2. Функціонування світового та формування національного ринку молока та молокопродуктів великою мірою залежить від організаційно-економічних змін, які відбуваються в сфері пропозиції – посилення ролі кооперації в сільському господарстві та поглиблення міжгалузевих зв’язків на основі агропромислової інтеграції. 3. Фактична фізіологічна та вартісна ємність Черкаського ринку молока та молочних продуктів становить 320,2 тис. тонн (у переводі на молоко базисної жирності) та 64,1 млн. грн. відповідно. Головна причина, яка гальмує розвиток ринку молокопродуктів є низька купівельна спроможність населення, яка, починаючи з 1996 і до 2000рр., знизилась на 45,2%. Підвищення платоспроможного попиту є одним із потужних факторів впливу на зростання обсягів інвестування вітчизняної економіки – витрати домогосподарств на придбання товарів та послуг є чи не найголовнішим компонентом сукупних видатків. 4. В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області відбувається зменшення обсягів виробництва молока (на 69% у 2000 порівняно з 1991рр.) внаслідок скорочення поголів’я (на 56%) та зниження молочної продуктивності корів (з 3055 до 2198 кг). Серед факторів, які здійснюють найбільший вплив на рівень молочної продуктивності дійної корови виявлено: 1) зовнішнє середовище, зокрема стан кормової бази та рівень годівлі; 2) фізіологічні фактори: вік першого парування, маса телиць при першому паруванні, тривалість сухостійного та сервіс-періоду, якість осіменіння, стан здоров’я. Дані фактори впливу вказують на те, що виробництво відбувається з порушенням елементарних правил технології. 5. Молокопереробна галузь Черкащини починає набувати загальнонаціонального значення: її питома вага в національному виробництві продукції з незбираного молока зросла з 8,7% у 1990р. до 11,2% – в 2000р. Проте проблема формування ефективної сировинної зони (мала віддаль перевезень та повна завантаженість наявних потужностей) залишається відкритою, породжуючи при цьому проблеми економічної ефективності переробки молокосировини. Сукупна виробнича потужність молокозаводів Черкаської області, на яких рекомендується здійснювати виробництво кінцевої продукції, становить 817,8 тис. тонн молока або 86,1% від загальної потужності молокозаводів області. 6. Цінова політика молокопереробних підприємств по відношенню до сільськогосподарських не відповідає умовам поглиблення співпраці аграріїв та промисловців. Рівень рентабельності промислового виробництва залежить від: 1) показника середньорічної потужності та рівня її завантаженості – звязок прямий; 2) асортименту та структури товарної продукції: має місце нераціональність у формуванні товарної структури – види продукції з нижчим рівнем рентабельності займають вищу питому вагу в структурі реалізованої продукції і навпаки. Основним елементом успішної конкурентної боротьби за споживача має бути цінова політика. Виробнича та маркетингова стратегія повинні спрямовуватися на пошук шляхів зниження виробничих затрат та цін реалізації. 7. Підвищення економічної ефективності виробництва молокосировини доцільно здійснювати на основі комплексу заходів, серед яких чільне місце займе створення та раціональне використання культурних пасовищ. Для підвищення економічної ефективності виробництва молока в Черкаській області шляхом забезпечення молочного стада дешевими пасовищними кормами необхідно закласти 185,4 тис. га культурних пасовищ. 8. Розробка оптимального плану структури сільськогосподарського виробництва показала, що підприємства зерно-скотарського, скотарсько-зернового та скотарського типу спеціалізації Черкащини можуть забезпечити виробництво 338,4 тис. тонн молока, що на 40,2% більше, ніж виробили усі сільськогосподарські підприємства Черкаської області у 2000р. Порівняно із використанням однорічних культур зеленого клину, пасовищне утримання худоби сприяє економії ресурсів – це 57,2 млн. грн. заощаджених коштів, що дозволить додатково закупити 11,5 тис. гол. племінної худоби. 9. Перспективною формою інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі області є утворення асоціацій незалежних виробників, переробників та торговців з чіткою регламентацією усіх сторін виробничо-фінансової діяльності, а особливо механізму розподілу кінцевого результату. Формою такої інтеграції може бути асоціація на основі угоди про спільну діяльність. Показники роботи асоціації мають високу соціальну і економічну ефективність. Так, роздрібну ціну готових молочних продуктів можна зменшити, в середньому, на 30%, а виручку від реалізації молокопродуктів - збільшити у 2,2 рази, до 31795 тис. грн.; прибуток молокозаводу – у 4,9 рази, до 31795 тис. грн.; прибутки сільськогосподарських підприємств – до 2976 тис. грн. (з 26 тис. грн. збитків). 10. Прогноз розвитку ринку молока та молокопродуктів на 2005р. базується на розширенні поголівя дійного стада до 263,2 тис. гол. та зростанні молочної продуктивності худоби до рівня 3300-3980 кг. Переведення молокозаводів у режим повної завантаженості дасть можливість скоротити грошово-матеріальні витрати в середньому на 30-40%, а рівень рентабельності довести до 35%. Стратегічною ціллю молочної галузі аграрної сфери виробництва має стати підвищення продуктивних якостей тварин та збільшення завантаженості переробних потужностей, що, в результаті, сприятиме розширенню ринкової пропозиції молокопродуктового підкомплексу регіону з 123 до 557-743 тис. тонн молокопродуктів. |
