У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні, методичні й прикладні питання формування розвинутого збалансованого ринку чорних металів у комплексі з його інфраструктурою в умовах ринкової трансформації економіки України. Під час дисертаційного дослідження автором здобуто та сформульовано теоретичні висновки, зроблено пропозиції й отримано практичні результати. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи такі: 1. Уточнено поняття ринку як системи господарських зв'язків між існуючими і потенційними суб'єктами економічних відносин, заснованої на принципах платності, вигідності, самостійності та інформованості, й інфраструктури ринку як міжгалузевого комплексу суб'єктів організаційно-управлінського, виробничого, постачально-збутового, транспортно-складського, фінансового, інформаційно-дослідницького, кадрового й економіко-правового характеру різноманітних форм власності, що обслуговують процес суспільного відтворення в умовах ринкових відносин. Ринок чорних металів є системою господарських зв'язків між існуючими і потенційними постачальниками металургійної сировини, металургійними комбінатами і заводами, а також споживачами продукції чорної металургії. 2. Визначено місце чорної металургії в економіці України як основної складової частини ринку чорних металів, що займає 7-е місце у світі за обсягами виробництва (4% від світового виробництва сталі) та виробничими потужностями. Виявлено тенденцію до стабілізації частки гірничо-металургійного комплексу у структурі промислового виробництва (27%), яка у порівняні із розвинутими країнами світу залишається дуже високою, що свідчить про нераціональну структуру суспільного виробництва. Виділено основні проблеми у розвитку галузі: використання застарілих технологій та виробничих потужностей, незначна частка прогресивних видів продукції у структурі виробництва, відсутність необхідного обсягу коштів на реалізацію програм розвитку галузі, недостатня інвестиційна привабливість металургійних підприємств, екологічна небезпека. 3. Сформульовано поняття економічної безпеки суб’єктів ринку чорних металів як стійкості їх відносно до впливу національних (внутрішніх і зовнішніх) загроз та загроз міжнародного значення, яке дозволяє суб’єктам виконувати свою місію. Стосовно до суб’єктів ринку чорних металів виділено національні і міжнародні аспекти їх економічної безпеки. Проведений аналіз показав, що ступінь впливу економічної злочинності на ринок чорних металів в Україні залишається високим. Галузь є однією з найбільш привабливих сфер для вкладення “тіньових” капіталів, розграбування ресурсів і готової продукції, присвоєння валютної виручки і перерахування її за кордон шляхом шахрайств і прямих розкрадань. Визначено, що особливо криміналізованим є бізнес, який пов'язаний із збором, заготівлею, збереженням і переробкою брухту чорних і кольорових металів. 4. Проведена оцінка показників виробництва чорних металів металургійними підприємствами України свідчить про те, що ринку чорних металів властиві такі риси, як олігополістичний характер виробництва, високий рівень виробничої кооперації і комбінування виробництва, низький коефіцієнт еластичності попиту на метал, який складає 0,2, значне перевищення обсягів виробництва над реальним внутрішнім споживанням. Сучасний стан металургійних підприємств свідчить про необхідність проведення їх комплексної реструктуризації. До числа основних джерел коштів для проведення реструктуризації металургійних підприємств поряд із традиційними джерелами запропоновано внести також капітальні вкладення підприємств, об’єднань і ПФГ, державне фінансування, доходи від лізингу незайнятих у виробництві основних фондів, кошти, що мобілізуються підприємствами – учасниками економічного експерименту у ГМК. 5. У зв’язку зі значним перевищенням обсягів виробництва над реальним внутрішнім споживанням чорних металів в Україні, яке обумовлює експорт більшої частки виробленої продукції, застосування класичної теорії попиту та пропозиції при аналізі внутрішнього ринку чорних металів виявляється недоцільним. Тому запропоновано об’єднати внутрішнє споживання та експорт у загальний обсяг попиту, а національне виробництво та імпорт - у загальний обсяг пропозиції. У результаті на ринку, що розглядається з такої точки зору, досягається рівновага, яка дозволяє проводити ефективний аналіз попиту та пропозиції, відстежувати змінні функції загального попиту та загальної пропозиції у часі під впливом нецінових чинників. Обґрунтовано доцільність проведення такого аналізу в рамках системи моніторингу ринку чорних металів. 6. Аналіз складових елементів галузевої інфраструктури ринку чорних металів виявив нерівномірність і незбалансованість їх розвитку і необхідність приведення кожного з них у відповідність із рівнем світових вимог при одночасному ув'язуванні їх між собою і безпосередньо в комплексі зі сферою виробництва. Визначено, що особливу увагу слід звернути на розвиток постачально-збутової, виробничої та інформаційно-дослідницької інфраструктури ринку чорних металів. 7. Розроблено концептуальні основи комплексного розвитку ринку чорних металів і його інфраструктури. При цьому під КРЧМ розуміється багаторівнева ієрархічна система суб’єктів ринку й елементів його інфраструктури. Залежно від сполучення обсягів попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках виділено 4 можливих варіанти розвитку КРЧМ: песимістичний, експортоорієнтований, оптимістичний й оптимальний. 8. Запропоновано організаційно-методичні основи створення і діяльності СМРЧМ, а також схеми групувань даних для аналізу регіональної структури увезення металопродукції за допомогою ЕОМ, які дозволяють сформувати подібну систему на практиці й одночасно підвищити рівень інформаційної забезпеченості прийняття рішень на різних рівнях діяльності металургійних підприємств й елементів інфраструктури ринку чорних металів. Розроблені методичні рекомендації щодо оцінки фінансового стану підприємств дозволяють проводити його комплексний аналіз, а також розраховувати нормативні значення часткових показників і їх оцінки, аналізувати динаміку прибутку від реалізації з урахуванням зміни курсу долара США, який у значній мірі характеризує тенденції зміни світових цін на метали. 9. На основі узагальнення досвіду промислово розвинутих країн і Росії обґрунтовано доцільність створення великих інтегрованих об'єднань у гірничо-металургійному комплексі України, перш на все ПФГ, тому що при цій формі передбачається участь у роботі групи банківських і фінансових інститутів, що створює додаткові можливості для фінансування комплексного взаємопов’язаного розвитку всіх складових елементів ПФГ, у тому числі й елементів інфраструктури ринку чорних металів, а також підприємств металоспоживчих галузей. |