1. Функціонування аграрного ринку неможливе без існування системи підприємств та установ, які забезпечують взаємозв’язки між структурними елементами окремих сільськогосподарських ринків і сприяють вільному руху товару, підтримуючи безперервний процес функціонування сфери аграрного виробництва і постачання ресурсів товаровиробникам та готової продукції кінцевим споживачам. Цю систему вважаємо ринковою інфраструктурою сільськогосподарських підприємств, формування якої відбувається за умови синхронного розвитку трьох її складових: маркетингової, фінансово-кредитної та інформаційно-консультаційної. 2. Теоретичні узагальнення існуючих наукових уявлень до розвитку ринкової інфраструктури дозволяють виділити два аспекти її формування – галузевий і функціонально-структурний. Реалізація запропонованого функціонально-структурного підходу вимагає комплексного обліку усіх факторів, необхідних для розвитку інфраструктури і впливаючих на створення в регіоні (економічних, еколого-природничих, організаційних і виробничо-технічних). 3. Доведено, що всі елементи ринкової інфраструктури є генераторами встановлення ринкових цін та виконують функції щодо становлення цілісного і стабільного аграрного ринку. Методологічно визначальною позицією, покладеною в основу утворення усіх складових ринкової інфраструктури аграрних підприємств, є формування окремих інфраструктурних елементів на кооперативних засадах, коли право володіння і контроль ними належить тим, хто користується їх послугами, тобто сільськогосподарським товаровиробникам. 4. Визначено, що на території Херсонської області зареєстровано 38 товарні біржі, 15 агроторгових домів, створено 45 обслуговуючих кооперативів з них у сільській місцевості 32. Із загальної кількості обслуговуючих кооперативів функціонує: переробних – 2, заготівельно-збутових – 7, сервісні – 3, багатофункціональні – 33, кредитних спілок –32. В регіоні діє 48 ринків роздрібної та оптової торгівлі. Загальна кількість заготівельних пунктів сільськогосподарської продукції складає 594 одиниць із них 526 по заготівлі молока. активізовано роботу по створенню нових та відновленню вже існуючих пунктів із надання ветеринарних послуг, пунктів штучного осіменіння та ветеринарних аптек, яких в області налічується відповідно 333, 363, 86. Сільськогосподарські підприємства приймають участь у виставкових заходах, на яких, крім виставкових експозицій, здійснються укладання договорів-намірів на поставку продукції, реалізації продукції власного виробництва. Загалом у 2007р. було укладено біля 80 договорів. Реалізовано продукції на 76520 грн. Проте існуюча ринкова інфраструктура аграрних підприємств перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань. 5. Дослідженнями встановлено, що в регіоні недостатньо розвинута біржова діяльність, зустрічаються укладення зустрічних угод, що практично нічим не відрізняються від бартерних операцій. Виявлено, що важливим недоліком є: відсутність кваліфікованих спеціалістів по проведенню торгів, слабке інформування сільськогосподарських товаровиробників про прозорість біржового ринку, цінову політику на біржі. Запровадження сучасних технологій проведення біржових торгів в області знаходиться лише на початковому етапі. 6. Необхідність освоєння організаційної схеми функціонування аграрного ринку з урахуванням всіх факторів, що впливають на неї, на принципах інтеграції всіх учасників ринку включають необхідність вдосконалення біржової діяльності, розвиток оптових ринків плодово-овочевого напрямку, проведення аукціонів, виставок, створення агроторгових домів як брокерських структур біржі та обслуговуючих кооперативів. Ці структури формують ринковий механізм ціноутворення на продовольство, сільськогосподарську продукцію на основі попиту та пропозицій. 7. Обгрунтовано, що важливим перспективним напрямом розвитку ринкової інфраструктури є створення мережі районних агроторгових домів, яким належить відіграти, поряд із заготівельними кооперативами, провідну роль у формуванні товарних партій сільськогосподарської продукції в умовах превалюючого дрібнотоварного виробництва і спрямуванні цієї продукції на регіональні та міжрегіональні оптові продовольчі ринки. Поєднання агроторгових домів в єдину систему замкне на собі інформаційні і товарні потоки районного рівня та одночасно забезпечить налагодження вкрай необхідних області міжрегіональних відносин з продажу-закупівлі сільськогосподарської продукції. 8. Мотивація вибору виробниками способу просування своєї продукції визначає склад оптових структур на аграрному ринку. Однак, тільки оптові ринки, що є одними з організаторів товарообігу, не в змозі вирішити всі питання раціональної організації оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Розвиток одержують автономні розподільні центри (центри логістики), що поєднують економічні інтереси виробників, оптовиків, роздрібної торгівлі і продуктивно використовують існуючі системи розподілу продовольства у великих виробників. 9. Дослідження проблеми формування ринку інформаційної продукції в різних сферах агробізнесу, предбачає створення запропонованого обласного аналітично-маркетингового центру, який буде надавати послуги інформаційного напряму сільськогосподарським товаровиробникам різних форм власності та їх партнерам, допомоги органам управління у вирішенні проблем формування конкурентоспроможного аграрного сектору, що буде сприяти більш повному забезпеченню населення області сільськогосподарською продукцією. У складі аналітично-маркетингового центру доцільно сформувати п’ять функціональних секторів: маркетингових досліджень, ціноутворення і цінової політики, розвитку ринкової інфраструктури, маркетингових комунікацій, інформаційно-консультаційний. 10. Формування в області інформаційно-консультаційної та дорадчої служби АПК повинно стати елементом системи державного управління сільським господарством і має завершити структуроутворюючий процес та забезпечити його системне функціонування. Виділення двох рівнів (обласного та районного) дасть можливість у майбутньому чітко окреслити їх специфічні завдання та забезпечити міжрівневу та міжгалузеву координацію. |