В дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розробки механізму та інструментів формування регіональної промислової політики в умовах трансформаційної української економіки. В ході дослідження доведено, що: 1. Для трансформаційної української економіки характерні наслідки її розвалу, а не циклічний рух. Тому структурна перебудова здійснюється шляхом адаптації виробництва до ринку, що може привести країну до перетворення на сировинний придаток. Становлення циклічності вітчизняної економіки можливе лише за пожвавлення внутрішнього ринку на засадах значних інвестицій у виробництво, пріоритетного розвитку науково-технічного прогресу, розробки та впровадження нової техніки, з врахуванням регіонального аспекту. 2. В процесі формування регіонального промислового ринку потрібно враховувати його специфіку, детерміновану територіальним поділом праці, історичними, природними і національно-демографічними особливостями території, а також його положення як невід’ємну складову національної економіки. 3. В дисертаційній роботі регіональна промислова політика в Одеській області має бути не антидепресійною, а структурно-інноваційною, що забезпечить не лише збереження, але й посилення ролі регіону в економіці України. Для цього в області є всі передумови: логістичний сервіс, потужний виробничий і науковий потенціал, висококваліфіковані кадри, зручне геостратегічне положення. 4. Автором запропоновано основи формування концепції і програми конверсії підприємств промислового комплексу регіону, основні організаційні блоки яких складають підпрограми: 1) визначальні процеси конверсії; 2) предметно-цільові; 3) забезпечувальні. 5. Промислове виробництво в Україні з періоду стабілізації переходить у нову якість — зростання. Темпи виробництва промислової продукції в 2006 р. склали – 106,2 %, в 2005 р. – 103,0 %, в 2004 р. – 112,0 %, у 2003 р. – 115,8 %. Промислова політика в країні визначається наступними документами: «Європейський вибір», «Стратегія стійкого розвитку і структурно-інноваційної перебудови української економіки на період 2004–2015 років», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України. В цілому по промисловості актуальним є приведення національного законодавства до норм ВТО, а для промислових підприємств, що займаються експортом своєї продукції (у першу чергу), важливе значення має впровадження системи управління якістю відповідно до вимог міжнародних стандартів ДСТУ (ISO-9000). Пріоритетними напрямками розвитку машинобудування, на думку дисертанта, залишаються: створення систем машин і устаткування нового покоління для АПК, енергетики, транспорту і житлово-комунального господарства; створення конкурентноздатної елементної бази та комплектуючих виробів; збільшення обсягів випуску інноваційного устаткування; збільшення обсягів виробництва експортної та імпортозамінної продукції; створення виробництва для держзамовлення на військову техніку. 6. Використання програмно-цільового методу дисертантом розглядається як методична основа для науково обґрунтованої розробки регіональних програм. У цьому методі зроблена спроба реалізувати інженерний підхід. Такий підхід у даній роботі трактується як певна сукупність методичних прийомів і кроків, виконання яких дозволяє одержати деякий готовий до використання продукт. У дисертаційному дослідженні — це програма регіональної промислової політики для Одеської області. 7. Складність процесів структурної перебудови промислового виробництва вимагає апробації комплексних підходів до її реалізації, що обумовлює необхідність розробки і впровадження принципово нової цілісної промислової політики — як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. 8. Проведені дисертантом дослідження діагностики промислового відставання підприємств машинобудування дозволили виявити і визначити шляхи виходу з кризи. Такий вихід із кризи може бути здійснений, насамперед, за допомогою розробки та реалізації механізму подолання промислового відставання, який би враховував особливості регіону, взаємодоповнюючи загальну державну концепцію реформ. 9. Створення на регіональному рівні організаційно-економічних структур у частині розвитку промислового виробництва спрямоване на вирішення, насамперед, соціальних проблем розвитку регіону, формування умов для регіонального використання і розвитку промислового потенціалу інфраструктури промислової діяльності в рамках конкретного регіону. 10. Для оцінки промислових виробів дисертант пропонує використовувати систему показників, яка включає: рівень якості, технічний рівень, конкурентноздатність. Розрахунок цих показників дасть можливість порівняти витрати на технічну підготовку виробництва нових виробів з майбутнім ефектом від їхнього впровадження і тим самим уникнути прийняття неефективних рішень. |