1. Установлено, що категорія “професійна майстерність вчителя” значно ширша за “педагогічну майстерність”, хоча остання є базою її структурних компонентів. У результаті наукового пошуку доведено, що сутність професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури доцільно розглядати як комплекс художньо-педагогічних властивостей особистості, що формується у процесі професійної підготовки, носить творчий характер та орієнтується на соціокультурний діяльнісний кінцевий результат – сформовану на високому рівні готовність до художньо-педагогічної діяльності, а також відбиває унікальний для майбутнього фахівця взаємозв’язок і змістове інтегративне наповнення складових художньо-естетичних і психолого-педагогічних компонентів на рефлексивній основі. До таких важливих художньо-педагогічних властивостей ми відносимо: гуманістичну спрямованість як головний стрижень, навколо якого формується майстерність; професійно-педагогічну компетентність, яка включає три складові: психолого-педагогічну, фахову (музичну), культурологічну, що взаємодіють та взаємодоповнюються; художньо-педагогічні здібності, що представляють собою бінарну єдність загально-педагогічних і спеціально-художніх здібностей; педагогічну і психономічну техніку, яка має індивідуально-психофізіологічним підґрунтям особливість емоційної сфери музикантів та включає дві групи вмінь: художньо-професійні вміння самого вчителя музики і художньої культури та вміння, завдяки яким відбувається цілеспрямоване формування культурологічної домінанти особистості учнів. 2. Теоретично обґрунтовано, що особливості формування професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури зумовлені специфікою: складових професійної підготовки майбутніх учителів музики і художньої культури: психолого-педагогічного, фахового (музичного), культурологічного компонентів; змістового інтегративного наповнення поняття “художня культура” як складного інтегрованого в системній цілісності динамічного утворення, художнє ядро якого становлять види мистецтва, котрі в своєму історичному розвиткові вбирають певні особливості трансформації суспільства й Людини в ньому, перетворюючи їх на художні образи, оформлюючись у змістову форму, пронизану емоційно-естетичною оцінкою митця, і є досягненням високого рівня художньо-творчої діяльності метакультурної спільноти; можливостей музичного мистецтва як складової художньої культури та фахового компонента підготовки майбутніх учителів музики і художньої культури, що мають значні психотерапевтичні, лікувальні, а головне виховні можливості. 3. Дослідження засвідчило, що поняття “готовність майбутнього вчителя до формування професійної майстерності” доцільно розглядати як багатоструктурне, інтегральне утворення особистості як складної системи, сутність якої становить взаємодія, взаємозумовленість і взаємозалежність мотиваційно-цільового, змістово-процесуального, інтеграційно-рефлексивного компонентів з їх інтегральними критеріями і показниками. Інтегральним критерієм мотиваційно-цільового компонента є гуманістична спрямованість як особистісне прагнення фахівця застосовувати свої знання, вміння, досвід у майбутній професійній сфері на гуманістичних засадах; змістово-процесуального – професійно-педагогічна компетентність, інтеграційно-рефлексивного – художньо-педагогічні здібності. 4. Теоретико-методологічний аналіз довів доцільність формування професійної майстерності на основі педагогічної технології, реалізація якої створювала умови для максимального наближення процесу професійної підготовки студентів до майбутньої художньо-педагогічної діяльності як результату. Запропонована педагогічна технологія реалізувалась під час теоретичного і практичного вивчення “макроспецкурсу”, зміст якого представлено у навчальному модулі, котрий складався із трьох “мікроспецкурсів” і включав інноваційні форми роботи мотиваційного і когнітивного характеру: психолого-педагогічні тренінги, творчо-евристичні завдання, ділові ігри; практикуми з корекції емоційного стану засобами музичного мистецтва, а також застосування методів “Музикотерапії”, “Портфоліо”, залучення студентів до ведення “Щоденнику професійного становлення вчителя музики і художньої культури”. 5. У розробленому навчально-методичному комплексі з питань формування професійної майстерності – студентам гуманітарних спеціальностей, викладачам мистецьких дисциплін, учителям шкіл запропоновано: навчально-методичний посібник “Музичне мистецтво у професійній підготовці вчителів художньої культури”; орієнтовно-тематичний план і програма спецкурсу “Формування професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури”; художньо-педагогічний тезаурус; творчо-евристичні завдання; пакети музичних програм для регуляції емоційного стану; комплект методик для психолого-педагогічного діагностування складових компонентів професійної майстерності вчителів музики і художньої культури. 6. Комплексний порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволив простежити позитивну динаміку зростання кількісних та якісних показників рівнів готовності студентів експериментальних груп до формування професійної майстерності, що дозволило зробити висновок щодо ефективності та інноваційності запропонованої авторської педагогічної технології та доцільності використання навчально-методичного комплексу в системі професійної підготовки майбутніх учителів музики і художньої культури. Таким чином, результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза і вихідна методологія є правильними, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто, одержані наукові результати мають важливе соціокультурне значення для підвищення ефективності формування професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури у цілісній системі професійної підготовки. Виконане дослідження дозволяє висловити рекомендації Міністерству освіти і науки України та Академії педагогічних наук України: організувати комплексні наукові дослідження проблем формування професійної майстерності вчителів у системі неперервної педагогічної освіти; сприяти відновленню діяльності кафедр педагогічної майстерності вищих навчальних закладів, які готують українську педагогічну еліту; поглибити психолого-педагогічний компонент інваріантної та варіативної частин освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів музики і художньої культури; включити у навчальні плани музично-педагогічних факультетів ВНЗ спецкурс “Формування професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури”. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення і наукового обґрунтування вимагають питання, що стосуються визначення цілісного комплексу професійно значущих якостей особистості майбутнього фахівця; виявлення залежності формування професійної майстерності майбутніх учителів музики і художньої культури від їх гуманістичної спрямованості, художньо-педагогічних умінь, бінарного поєднання музично-педагогічних та художньо-творчих здібностей, а також активізації самостійної роботи студентів у процесі різних видів педагогічної практики. |