Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків. 1. Здійснено аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури та визначені вихідні теоретичні основи дослідження формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі. На основі аналізу наукових джерел уточнено та науково обґрунтовано сутність поняття „професійна компетентність учителя музики”. Професійну компетентність учителя музики визначено як інтегративне утворення, що складається із структурних компонентів (ключових компетентностей) і являє собою комплекс музично-педагогічних знань, умінь, навичок, музичних здібностей та якостей особистості, яке проявляється через готовність до творчої педагогічної діяльності. Професійна компетентність майбутнього учителя музики є утворенням, що об’єднує такі складники, як музичний смак, музичні та акторські здібності, володіння методикою музично-естетичної роботи з дітьми, володіння навичками гри на музичних інструментах, наявність співочого голосу, вміння керувати хоровим та вокальним дитячим колективом. Професійна компетентність охоплює всі сфери особистості, оволодіння нею у процесі фахового становлення є метою майбутнього учителя музики. 2. На основі врахування сучасних тенденцій розроблено структуру та модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Основними елементами моделі є мета (забезпечити високий рівень сформованості професійної компетентності), підходи (компетентнісний, діяльнісний, акмеологічний, особистісно орієнтований), структурні компоненти та авторська педагогічна технологія. У дослідженні представлено структуру професійної компетентності вчителя музики, яка складається з трьох блоків: особистісний (особистісно-мотиваційна, саморегуляційна, етична, загальнокультурна, психологічна, соціальна, громадянська компетентності); комунікативний (загальна та професійна музична комунікативна компетентність); діяльнісний (методологічна, дидактична, музично-практична, науково-творча, управлінська та організаційна компетентності). Результатом сформованості професійної компетентності є готовність майбутніх учителів музики до педагогічної та творчої діяльності в загальноосвітній школі. 3. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього вчителя музики в педагогічному коледжі, а саме: застосування особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання майбутнього вчителя музики (розуміється як навчання та виховання, що передбачає встановлення суб’єкт-суб’єктних відносин та врахування індивідуальних задатків, здібностей студентів); забезпечення естетичної підготовки майбутнього вчителя музики (розглядається як єдність естетичної освіти та естетичного виховання та здійснюється через зміст, різноманітні форми і методи навчально-виховного процесу); залучення до самостійної творчої роботи (спрямовується на вивчення й оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача). 4. Визначено критерії та відповідні показники з метою оцінки ефективності розробленої педагогічної технології: когнітивний (методологічні, психолого-педагогічні та спеціальні музичні знання, вміння, навички); мотиваційний (сформованість позитивної професійної мотивації, навичок самоаналізу); ціннісний (система цінностей особистості, толерантність, любов та повага до учнів, моральність, духовність, гуманізм); комунікативний (уміння спілкуватися, вміння переконувати, регулювати відносини суб’єктів музично-практичної діяльності). Мотиваційний та когнітивний критерій застосовується при оцінюванні рівня сформованості всіх структурних компонентів професійної компетентності. Ціннісний критерій визначає сформованість громадянської, соціальної, етичної та психологічної компетентностей. Комунікативний критерій використовується при оцінюванні рівня сформованості комунікативної, організаційної, управлінської, соціальної, музично-практичної, дидактичної, саморегуляційної та психологічної компетентностей. 5. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічної технології формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики, яка передбачає визначення змісту, психолого-педагогічних умов, принципів, методів, форм, критеріїв, рівнів сформованості, етапів реалізації. Розроблено спецкурс, методичні рекомендації для викладачів і студентів педагогічних коледжів щодо його використання з метою формування професійної компетентності майбутніх учителів музики, що сприяє вдосконаленню навчально-виховного процесу, підвищенню його ефективності, забезпечує врахування індивідуальних особливостей студентів, робить заняття більш емоційними, цікавими та різноманітними. Установлено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяють психолого-педагогічні умови й такі форми навчально-виховної діяльності, як робота творчих гуртків, запровадження спецкурсу, проведення психолого-педагогічного тренінгу та ділової гри, виконання самостійних творчих завдань, проведення уроків музики під час проходження практики у школі. Статистичні методи перевірки результатів експериментальної роботи засвідчили зростання рівня сформованості професійної компетентності у таких межах: високий рівень – на 12,7%, середній – на 8,4%, низький – до 10,5% . Результати дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза та вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута. Виконане дослідження не вичерпує всіх проблем формування професійної компетентності майбутніх учителів музики в педагогічному коледжі. До перспективних напрямів її подальшого вивчення віднесено: розробку науково-методичного забезпечення процесу різнорівневої системи підготовки майбутніх учителів музики (бакалавр – спеціаліст - магістр); організацію наукової діяльності студентів педагогічних училищ та коледжів як важливого компоненту їх кваліфікованої професійної підготовки; організацію позааудиторної діяльності як чинника професійного становлення майбутнього вчителя музики. |
