У дисертації представлено теоретично узагальнене й нове розв’язання проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов і методики, які сприяють успішності формування професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків: 1. Професійна компетентність майбутніх фахівців з міжнародної економіки – це важлива характеристика діяльності фахівця, його інтегральна якість, що є синтезом базових (професійних), надпрофесійних та особистісних професійно важливих якостей. Структурними компонентами професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки є: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-перцептивний та операційно-дієвий. Системоутворювальним чинником цієї компетентності є інтеркультурологічна компетенція. Вона розглядається нами як інтегративна якість особистості, що передбачає усвідомлення мотивів професійної діяльності та визначення пріоритету інтеркультурологічних знань, умінь для професійного розвитку й самоудосконалення, інтегрує в собі знання, вміння і навички фахівця у галузі міжнародної економіки, які дозволяють швидко та ефективно здійснювати професійну діяльність в умовах міжкультурного діалогу на інформаційно-перцептивному (здатність розпізнавати та інтерпретувати інтеркультурологічні аспекти та творчо реагувати на них) та операційно-дієвому (вміння застосовувати інтеркультурологічні знання у міжкультурному діловому спілкуванні) рівнях. 2. Критеріями ІК майбутніх фахівців з міжнародної економіки нами визначено: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний. Для кожного критерію було виокремлено певні показники. На основі виділених критеріїв та їх показників визначено й охарактеризовано три рівні сформованості ІК студентів з міжнародної економіки: творчий, достатній, елементарний. 3. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено, що підвищення ефективності формування професійної компетентності майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов забезпечується завдяки дотриманню таких педагогічних умов: належне мотиваційне забезпечення навчального процесу з формування ІК; впровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов; застосування прийомів рефлексивної діяльності студентів у формуванні ІК. Створення відповідних психолого-педагогічних умов формування професійної компетентності дозволило отримати позитивну динаміку зростання компетентності студентів ЕГ з високим рівнем (з 9,3% до 21,9%) та зниження в групах з низьким рівнем (з 37,5% до 17%), що підтвердило узагальнення та порівняння емпіричних і статистичних даних початкового та заключного етапів експерименту. 4. З метою формування ІК у майбутніх фахівців з міжнародної економіки було розроблено структурну модель, яка впроваджувалась на формувальному етапі дослідження, що передбачало реалізацію визначених блоків: цільового (мета, підходи, принципи, компоненти), організаційно-змістового (три етапи дослідження – констатувальний, формувальний та підсумковий), блоку реалізації (педагогічні умови – організація мотиваційного забезпечення навчального процесу, застосування комунікативного підходу у процесі навчання, запровадження рефлексивного підходу; методичне забезпечення – форми, методи, засоби, умови реалізації) та оцінно-результативного (критерії, рівні, результат). 5. У результаті проведення дослідження сформульовано систему методичних рекомендацій, що мають сприяти формуванню професійної компетентності у майбутніх фахівців з міжнародної економіки у процесі вивчення іноземних мов. У методично обґрунтованій послідовності це сприяє вдосконаленню навчального процесу, підвищенню його ефективності; допомагає переконливо і за короткий відрізок часу розкрити зміст складних явищ, більш глибоко засвоїти та закріпити навчальну інформацію, підсилити наочність у навчанні, розвинути пізнавальну активність, зробити заняття більш емоційними, цікавими та різноманітними; забезпечує врахування індивідуальних особливостей студентів, зворотний зв’язок, формування практичних навичок. Методично вірно організоване застосування засобів навчання дозволить сформувати інтеркультурологічну компетенцію як системоутворювального чинника професійної компетентності фахівців з міжнародної економіки, що забезпечить їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми формування професійної компетентності у фахівців з міжнародної економіки і засвідчило необхідність подальшої її розробки за такими основними напрямками: розробка спеціального навчального курсу та відповідних навчальних посібників, що будуть сприяти вдосконаленню професійного спілкування майбутніх фахівців з іноземними діловими партнерами. Водночас доцільною є розробка спеціальних комп’ютерних програм до організації тренінгової роботи зі студентами, які працюватимуть в умовах міжкультурної ділової комунікації. Основні положення дослідження відображено у таких публікаціях автора: 1. Копил Г.О., Юцкевич О.П., Чернякіна В.П. Ділова німецька мова: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення німецької мови. – К.: КНЕУ, 2001. – 118 с. 2. Копил Г.О. Застосування аудіоматеріалу на заняттях іноземної мови // Філологія. Методика. Педагогіка: Зб. наук. пр. викладачів кафедр іноз. мов та укр. мови і літератури КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 96-100. 3. Копил Г.О. Нові засоби масової інформації при вивченні німецької мови як іноземної // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. / За заг. ред. акад. М.Б. Євтуха. – К.: Видавн. центр КНЛУ, 2003. – Вип. 24. – Ч. 2. – С. 138-143. 4. Копил Г.О. Досвід вищих навчальних закладів Німеччини у застосуванні нових мультимедійних форм навчання в контексті глобалізації // Філологія. Методика. Педагогіка: Зб. наук. пр. виклад. кафедр іноземних мов КНЕУ. – Вип. ІІ. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 91-95. 5. Копил Г.О. Педагогічні аспекти досвіду інтеркультурологічної комунікації у підприємницьких колах Німеччини // Вісник НУТУ „Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія, Педагогіка: Зб. наук. пр. – К.: ІВЦ „Політехніка”, 2003. – № 2. – С. 129-136. 6. Копил Г.О. Сучасні інформаційні технології у викладанні німецької мови як іноземної // Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти: Зб. матер. науково-метод. конф. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 100-104. 7. Копил Г.О. До проблеми застосування сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземних мов за матеріалами конференцій у Німеччині // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. пр. // За заг. ред. акад. М.Б. Євтуха. – Вип. 28. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – С. 30-33. 8. Копил Г.О. Соціальне значення формування професійної культури студентів економічних спеціальностей // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2004. – Вип. 36. – С. 189-197. 9. Копил Г.О. Особливості формування професійної культури у майбутніх менеджерів у вищому економічному закладі освіти // Нові технології навчання: Наук. - метод. зб. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2004. – Вип. 37. – С. 206-214. 10. Копил Г.О., Козлакова Г.О. Сучасні аспекти європейської політики вивчення іноземних мов в університетах // Вища освіта України. – К.: Педагогічна преса, 2004. – Вип. 2. – С.83- 87. 11. Копил Г.О. Використання інформаційних технологій у формуванні професійної культури майбутніх економістів // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. пр. – К.: ІВЦ „Політехніка”, 2004. – № 2 (11). – С. 185-192. 12. Копил Г.О. Проблема взаємозв’язку підприємницької культури та іншомовної компетентності у працях німецьких вчених лінгвопедагогіки // Науково-методична конференція „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 518-520. 13. Копил Г.О. Інтеркультурологічний тренінг у підготовці майбутніх менеджерів в економічному університеті // Актуальні проблеми особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти. Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 217-220. 14. Копил Г.О. Необхідність урахування культурологічних аспектів при викладанні німецької мови як іноземної для економістів у контексті інтеграції // Мова і культура. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – Т. ІІ. – С. 236-242. 15. Копил Г.О. Мультимедійні форми навчання іноземних мов: проблеми, можливості, досвід університетів Німеччини // Матеріали VII міжнародної науково-метод. конференції „Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу”. – К.: НТТУ, КПІ, 2005. – С. 266-268. 16. Копил Г.О. Активізація навчального процесу вивчення іноземних мов з метою формування інтеркультурологічної компетенції майбутніх фахівців економіки // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 162-164. Анотації | 