Сучасний етап професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування, поява і розвиток альтернативних навчальних закладів зумовлюють новий підхід до питань освіти у системі вищої школи. Осмислення необхідності гармонійного підходу до етики і професійної діяльності на всіх етапах навчання у вищих навчальних закладах стає запорукою формування гармонійно розвинутої особистості – майбутнього молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування. Підготовка студентів у цій галузі повинна грунтуватися на синтетичному підході до етики і професійної діяльності, що передбачає достатнє володіння філософськими знаннями та високу професійну грамотність, що досягається випереджувальним характером, відкритістю, неперервністю, систематичністю освіти, а також певною реорганізацією професійного навчання майбутніх молодших спеціалістів сфери обслуговування відповідно до сучасних соціально-економічних умов розвитку України. 1. У дослідженні висвітлено рівень розв’язання проблеми формування професійної етики у педагогічній теорії та на практиці. Етика характеризується як наука про людську мораль, визначено її вплив на розвиток соціуму. Тому поєднання раціонального і етичного в гармонійній пізнавальній діяльності є закономірним. Входження в новий спосіб життя, головною ознакою якого є людиноцентризм, якісно залежить від узгодженості впливів всіх рівнів освіти на особистість майбутнього молодшого спеціаліста сфери обслуговування, його теоретичну та практичну підготовку. Реалізувати індивідуальні задатки студента, надати йому можливість оволодіти елементами професійної етики є суттєвим компонентом розвитку повноцінної особистості. Професійна етика розглядається як сукупність морально-етичних настанов та ціннісних орієнтацій, що визначають систему норм та цінностей, які регулюють конкретну специфічну професійну діяльність. Вона перебуває у тісному взаємозв’язку із загальною етикою. В обіг вводиться поняття "тип професійної етики", який визначав би сферу конкретної реалізації та прояв особливостей етично-моральної поведінки представника певної професії. Серед структурних компонентів професійної етики виділено і такий компонент, як ситуативно-поведінкова модель, під якою розуміється структурно-семантична одиниця опису етично належного вирішення певної повторювано-типової професійної ситуації і яка передбачає декілька прийнятих варіантів розв’язання проблеми. Це дає змогу моделювати професійну діяльність і унаочнює вільний етичний вибір людини. 2. Розроблено модель формування професійної етики молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування, на основі якої створено спецкурс “Основи професійної етики молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування”, який передбачає закріплення і поєднання отриманих раніше знань, умінь і навичок з історії філософської думки, української та зарубіжної культури, української ділової мови, основ управлінської діяльності та їх поглиблення у етичному полі, що сприяє удосконаленню підготовки до професійної діяльності. Суть основних організаційно-педагогічних умов формування професійної етики молодших спеціалістів сфери обслуговування полягає у тому, що: процес формування професійної етики має здійснюватися на основі системного підходу, охоплюючи практично весь період професійного навчання, а організація й управління цим процесом має здійснюватися на принципах системності; формування професійної етики має відбуватися на основі поєднання теоретичного і практичного навчання, спрямовуватися на формування у студентів нового мислення та типу поведінки, тісно пов’язаних із загальною та професійною культурою особистості; теоретична підготовка має здійснюватися на основі спеціально розроблених навчальних програм таких дисциплін, як “Основи професійної етики”, “Етика та психологія ділових відносин” тощо; реалізація розробленої моделі має відбуватися з дотриманням таких основних етапів: пропедевтичного, основного, завершального і коригуючого. Визначено основні рівні сформованості професійної етики майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування – високий, середній та низький Низький рівень сформованості професійної етики майбутнього молодшого спеціаліста характеризується недостатнім рівнем теоретичних знань етики та моралі, їх основних форм та історії, а також норм і правил поведінки, що стосуються виконання особистістю своїх професійних обов’язків; у мотиваційній сфері спостерігається превалювання меркантильних мотивів професійної діяльності, неусвідомлення відповідальності за свої дії та вчинки, неможливість прогнозувати результати та наслідки власної професійної діяльності, часто – цілковите задоволення таким станом речей, небажання щось змінювати чи поліпшувати у царині професійної етики; звідси – досить низький загальний культурний рівень особистості, що проявляється у низькому рівні культури мовлення та спілкування. Молодший спеціаліст на цьому етапі практично не готовий до виконання професійних обов’язків. Середній рівень характеризується дещо неглибокими теоретичними знаннями у царині загальної та професійної етики, однак особистість знає основні норми і правила поведінки, які стосуються і її професійної діяльності, вміє відповідно поводитися до цих норм і правил, володіє культурою мовлення та спілкування з клієнтами; у мотиваційній сфері спостерігається наявність професійно-ціннісних і пізнавальних мотивів; із багатьма ситуаціями професійного спілкування такий молодший спеціаліст може справитися самостійно, однак часто потребує підтримки та допомоги з боку керівника чи наставника. З виконанням професійних обов’язків справляється досить успішно. Високий рівень володіння професійною етикою визначається міцними теоретичними знаннями основ моралі, загальної та професійної етики, їх співвідношення; у мотиваційній сфері чітко виявляються професійно-ціннісні, пізнавальні та соціальні мотиви професійної діяльності; вирізняється знанням правил і норм поведінки та етикету і послуговується ними не лише під час виконання професійних обов’язків, а й у повсякденному житті; самостійно справляється із професійними ситуаціями спілкування з клієнтами, вміє шукати і знаходити шляхи виходу з конфліктних ситуацій, володіє основами управління колективом; в цілому відзначається високим рівнем професіоналізму. 3. Відповідно до теоретичної й практичної складових сформованості професійної етики майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування виділено чотири критерії: інформативної насиченості; сформованість мотиваційної сфери професійної діяльності молодшого спеціаліста; використання знань норм та правил етикету (мовленнєвого, професійного тощо); сформованість умінь поводитися відповідно до норм і правил професійної етики та етикету. Теоретико-практичним підґрунтям підготовки майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування у творчо-логічному підході до професійної етики виступають, насамперед, поведінкові ситуації, їх аналіз, біографічні довідки про життя та діяльність торгових працівників, гідних наслідування, посібники та видання з професійної етики, наукові професійно-орієнтовані видання, а також рекомендована теоретична частина курсу “ Основи професійної етики молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування”. 4. Визначено педагогічні підходи реалізації запропонованої моделі. Наголошено на важливості творчої професійної діяльності студентів у процесі вивчення спецкурсу “Основи професійної етики молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування”. Оволодіння практичними навичками, використання професійної етики під час виконання професійних обовязків, система міжпредметних звязків реалізує творчі здібності особистості. У програмі кожного розділу викладено головні завдання окресленого періоду навчання за трьома напрямками: 1) розвиток професійно-етичного мислення; 2) формування професійних навичок; 3) активізація професійних здібностей. Приклади контрольних робіт та індивідуальних планів надано за трьома рівнями складності. Важливою є значна питома вага самостійної роботи в системі теоретичної і практичної підготовки: студенти самостійно готуються до спецсемінарів, співдоповідей, доповідей та співавторства у лекційних розробках, беруть участь у диспутах, виступають опонентами даних тем. Підтверджено гіпотезу дослідження щодо підвищення ефективності формування професійної етики молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування шляхом поєднання професійної етики і трудової діяльності, реалізації гармонійного узгодження інтелектуальної та емоційної сфер студентів у процесі вивчення матеріалу. Запропонована модель допомагає здійснити цілеспрямований педагогічний вплив на особистість, поглиблює етичне виховання та професійну освіту майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування. Дане дослідження дало змогу сформулювати пропозиції щодо удосконалення формування професійної етики молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування з використання педагогічних можливостей : - доповнити зміст окремих навчальних дисциплін (основи філософських знань, комерційна діяльність, організація та технологія торгових процесів, культурологічні дисципліни) інформацією про ефективність поєднання професійної етики та професійної діяльності; - удосконалити викладання курсу “Основи професійної етики” в системі неперервної освіти шляхом формування у студентів коледжу стійких навичок поведінки відповідно до норм і правил професійної етики молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування; - включити до навчальних планів спецкурс “Основи професійної етики молодшого спеціаліста сфери побутового обслуговування ”; - здійснювати аналіз ефективності формування професійної етики молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування за допомогою запропонованих у дослідженні критеріїв та якостей. Впровадження моделі формування професійної етики майбутніх молодших спеціалістів сфери побутового обслуговування в умовах коледжу дає можливість зробити висновок про її ефективність не лише для підготовки молодших спеціалістів у подібних навчальних закладах, але і для системи перепідготовки та підвищення кваліфікації молодших спеціалістів, які вже мають відповідну освіту чи, навпаки, бажають здобути інший фах, що відповідає сучасним економічним умовам. Проблема формування професійної етики молодших спеціалістів у системі професійної підготовки досить перспективна. Нині лише почалося її дослідження. Ми усвідомлюємо, що наше дослідження не могло охопити всіх її аспектів. Здобуті результати підтверджують необхідність і можливість подальших досліджень не лише в системі коледжів, а й у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. Перспективними напрямами подальшого дослідження, на нашу думку, цієї тематики мають стати: специфіка формування професійної етики майбутніх спеціалістів сфери побутового обслуговування у системі вищої освіти України; поняття “ситуативно-поведінкова модель” стосовно професійної діяльності молодшого спеціаліста сфери обслуговування та можливості формування максимально можливої кількості таких моделей під час оволодіння майбутнім фахівцем основами професії тощо. | 