У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання – обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов забезпечення ефективності формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Реалізовані мета й завдання є підставою для висновків. 1. Проаналізовано теоретичні підходи до відбору змісту навчального матеріалу, зорієнтованого на майбутню професію студентів у процесі вивчення іноземної мови (С. Аблам, Л. Абросимова, Б. Бєляєв, Н. Богушевич, Н. Вишнякова, В. Гаращенко, Е. Журавльова, С. Коломієць, Л. Котлярова, М. Кочнева, К. Лавренкова, Є. Маслико, С. Павлова, І. Разманов та ін.). На основі цього доведено, що, приступаючи до відбору, навчальний матеріал слід ділити на мовленнєвий і мовний; здійснювати його відбір, відповідно, на екстралінгвістичному й лінгвістичному рівнях, застосовуючи ситуативно-функціональний підхід. Процедура відбору мовленнєвого матеріалу підтвердила правомірність виділення адекватних сфер і ситуацій спілкування, визначення типових соціально-комунікативних ролей, переліку мовленнєвих дій, інвентаризацію типових комунікативних ситуацій, виділення “особистісної лексики”, організацію атласу ситуацій професійно-педагогічного спілкування, відбору фонетичного, лексичного й граматичного мінімумів мовного матеріалу. З’ясовано, що при добиранні матеріалу доцільно враховувати такі критерії: 1) щодо мовленєвого матеріалу: адекватності, професійно-практичної цінності, вживаності, віковий; 2) до мовного матеріалу: а) фонетичний мінімум: відповідності потребам спілкування, нормативності; б) лексичний мінімум: професійної спрямованості, адекватності, поширеності, частотності, комунікативної і семантичної цінності, сполучуваності та словотворчої цінності; в) граматичний мінімум: прозорості, співвіднесеності, функціональності. Обрано одиницю відбору: 1) мовленнєвого матеріалу: цілісні акти мови, зразки типу питання-відповідь, типові речення; 2) мовного матеріалу: а) фонетичного мінімуму: звуки, звукосполучення, інтонаційні моделі; б) лексичного мінімуму: лексична одиниця, що включає цілісні акти мови, структурні одиниці діалогів; в) граматичного мінімуму: граматичні явища, необхідні для бесіди в межах певної тематики. Джерелом відбору навчального матеріалу слугують автентичні підручники, навчальні посібники з іноземної мови, двомовні словники, розмовники для фахівців педагогічного профілю, матеріали газет і журналів, виданих в англомовних країнах. Обґрунтовано, що відбір професійно-обґрунтованого й чітко обмеженого навчального матеріалу в навчанні іноземної мови має вирішальне значення, оскільки він містить стимули, які безпосередньо впливають на мотиваційну сферу тих, хто навчається, викликаючи їх зацікавленість і розумово-мовленнєву активність. 2. Вивчено зміст навчально-виховного процесу ВНЗ (Київський міжнародний університет, ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка) щодо формування іншомовного професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів. Це дозволило констатувати, що останнім часом у діяльності немовних ВНЗ намітилася тенденція відходу від традиційної схеми навчання іноземної мови. Водночас, у практиці навчання іноземної мови студентів спеціальності “Дошкільне виховання” пріоритетне значення має лише розвиток навичок читання, розуміння й перекладу спеціальної суспільно-політичної літератури й художніх творів та розвиток усного мовлення на обмеженому мовному матеріалі. Внаслідок цього студенти не отримують достатньої іншомовної професійної підготовки, оскільки тематичний компонент її не має професійної спрямованості, обмежується темою “Майбутня професія”; лексичний матеріал, необхідний педагогу для спілкування в професійній сфері, недостатній. Це вмотивовувало необхідність обгрунтування педагогічних умов, що стимулюють позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та посилюють її зв'язок із профілюючими дисциплінами. 3. З’ясовано, що мотивація навчання студентів професійно-зорієнтованого спілкування полягає в застосуванні сучасних методів навчання іноземних мов і професійній спрямованості змісту курсу. Підвищенню рівня мотивації сприяє комунікативно-діяльнісний підход у навчанні іноземних мов майбутніх вихователів, забезпечення контекстності навчання; участь студентів у науково-дослідній роботі, конференціях, семінарах, дискусіях з фахівцями, в практичній реалізації інноваційних проектів; створення вільної, творчої, демократичної атмосфери на заняттях; обґрунтування професійної спрямованості іншомовного спілкування майбутніх вихователів; застосування активних, у тому числі, проблемних методів навчання: ділових і рольових ігор тощо; використання сучасних форм і методів навчання іноземних мов: активізація самостійності студентів, забезпечення змагального характеру навчальної діяльності. 4. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів. Критерій професійної спрямованісті спілкування визначає якість володіння діалогічним мовленням у ситуаціях професійної комунікації іноземною мовою. Означений критерій характеризується такими показниками: наявність професійно-зорієнтованої лексики (лексичні одиниці у вигляді ключових слів і словосполучень, назви певних реалій і термінів, їх поєднання, що становлять пласт професійної лексики); змістовність мовлення (вміння розпитати співрозмовника, аргументувати свою думку, порівнювати факти тощо, складати діалогічне висловлювання з опорою, вести діалог професійно-зорієнтованої тематики). Мовленнєвий критерій передбачає оцінювання за такими показниками: граматичне оформлення (мовленнєвий продукт оцінюється з точки зору його мовленнєвої коректності); темп мовлення (з’ясовується, наскільки швидким є мовлення студентів і як часто мають місце паузи й повтори; темп мовлення вважається одним із об’єктивних показників сформованості мовленнєвих навичок та вмінь, що надає можливість прослідкувати прогрес кожного студента в процесі навчання); обсяг висловлювань (оцінюється, наскільки глибоко студент може розкрити тему чи проблему з фаху, тобто уміння навести причини, аргументи на захист власної точки зору; проявити рівень сформованості вмінь використовувати термінологічну лексику під час розкриття теми). З урахуванням вказаних критеріїв було розроблено рівневу характеристику сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування: високий, достатній, середній та низький рівні. 5. У дослідженні визначено педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: система вправ, діалогізація навчання та інтенсифікація цього процесу. Ефективність обгрунтованих педагогічних умов перевірено в процесі формувального експерименту. У студентів експериментальних груп відбулись кількісні та якісні зміни основних показників рівнів сформованості вмінь і навичок професійно-зорієнтованого спілкування. Результати прикінцевого етапу засвідчили, що студенти експериментальної групи досягли значних змін у рівнях сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування: 23,76% з них піднялися до високого рівня, 38,12% - досягли достатнього, 38,12% засвідчили середній рівень. Відбувся також розвиток професійно-зорієнтованого мовлення в студентів контрольних груп, але кількісні дані засвідчують недостатність цього процесу. У контрольній групі 3,75% досягли високого рівня, 8,12% - достатнього рівня, більшість з них знаходилися на середньому (50,00%) і низькому (38,12%) рівнях. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів. Серед актуальних проблем: модернізація навчальних планів та програм підготовки вихователів у педагогічних університетах у відповідності до дворівневої системи підготовки фахівців, створення сучасної моделі підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів, формування організаційних іншомовних умінь і навичок майбутніх вихователів. |