1. Професійно-моральна стійкість, як інтегральна особистісна якість офіцера-правоохоронця, являє собою взаємозв’язок властивостей і станів особистості, свідомості та діяльності і виявляється в здатності неухильно дотримуватися норм закону, моральних переконань і принципів, в умінні відстоювати справедливість, утверджувати загальнолюдські норми моралі та законність, у певному „імунітеті” до негативних впливів, що суперечать особистим моральним поглядам і переконанням. Як складна якість професійно-моральна стійкість характеризується з точки зору: системності – цілісністю, динамічністю, інтегративністю; реалізації в поведінці – активністю, спрямованістю, здатністю відстоювати свої позиції; результативності – ступенем інтеріоризації моральних цінностей, моральною позицією, інтелектуальною свободою; саморегуляції – здатністю мати свої судження, адекватно оцінювати власну позицію і позиції інших, критичністю й самокритичністю. 2.Структурними компонентами професійно - моральної стійкості є: когнітивно - пізнавальний, емоційно - оцінний, мотиваційно - смисловий, регулятивно - вольовий, операціонально - змістовний, загально - світоглядний. Загально-світоглядний компонент характеризується сукупністю ідей, переконань, поглядів курсантів на життя, професійну діяльність і суспільство. Визначаючи спрямованість особистості, цей компонент професійно-моральної стійкості впливає на формування стилю професійної діяльності, забезпечує єдність слова і діла, відповідність мотивів і вчинків моральним зразкам і нормам. Мотиваційно-смисловий компонент професійно-моральної стійкості характеризується такими професійно важливими складовими мотиваційної сфери правоохоронця, як професійні настанови, професійна позиція і правосвідомість. Основу когнітивно-пізнавального компоненту професійно-моральної стійкості становлять професійно ціннісні орієнтації, юридичні і спеціальні знання як усвідомлені соціальні регулятори діяльності. Це своєрідні “моральні устої” особистості, емоційна складова її активності. Операціонально-змістовний компонент професійно-моральної стійкості правоохоронців пов’язаний з їх професійно-діловими якостями. Емоційно-оцінний компонент професійно-моральної стійкості містить систему ставлень курсантів до внутрішніх (власних зусиль, здібностей) і зовнішніх (обставини, трудність завдання, бажання інших людей) факторів поведінки. Регулятивно-вольовий компонент професійно-моральної стійкості характеризується активністю особистості в реалізації власної моральної позиції, здатністю до саморегуляції поведінки. Використання полікомпонентного підходу дає можливість розглядати професійно-моральну стійкість як мікросистему й аналізувати її не лише з точки зору операціонально-динамічного, але й змістовного аспекту, дозволяє диференційовано підходити до особистості у виховному процесі, коригувати її професійне становлення. 3. Професійно-моральна стійкість майбутніх офіцерів МВС України характеризується такими критеріями: когнітивним, оцінно-емоційним, поведінковим. Когнітивний критерій відображає інформаційно-пізнавальний аспект професійно-моральної стійкості особистості і характеризується такими показниками: обсяг моральних норм і понять, якими володіє курсант, здатність усвідомлювати зв’язок між ними, давати змістовну характеристику моральних цінностей і аналізувати форми їх вияву у поведінці та професійно-службовій діяльності; самостійність і стійкість суджень щодо моральних норм, здатність творчо застосовувати моральні знання як для аналізу власних вчинків, так і поведінки оточуючих; уміння налагоджувати морально коректну взаємодію з громадянами під час оперативно-службової діяльності; здатність керуватися моральними знаннями в різних ситуаціях службової діяльності. Оцінно-емоційний критерій характеризує почуттєвий аспект професійно-моральної стійкості курсантів. Його показниками є: оцінні судження, які виражають ставлення курсантів до моральних цінностей; стійкість, глибина, сила емоційних переживань; співчуття, емпатія, які свідчать про альтруїстичну спрямованість курсантів. Поведінковий критерій професійно-моральної стійкості курсантів характеризується співвідношенням у їхній поведінці моральних, морально неоднорідних і аморальних вчинків; здатністю до активної протидії порушенням моральних норм, критичної оцінки власних вчинків; мірою виявлення моральних почуттів і переконань у поведінці. 4. На формування професійно-моральної стійкості у курсантів вищих військових навчальних закладів безпосередньо або опосередковано впливають різні фактори: соціально-педагогічні (економічна, суспільно-політична ситуація в державі, офіційна державна політика та ідеологія, засоби масової інформації, система освіти), соціально-психологічні (соціальні групи, сім’я, товариство ровесників), особистісні (психофізіологічні особливості, інтереси, потреби, мотиви, емоції особистості). 5. Розвиток професійно-моральної стійкості у курсантів являє собою нерівномірний, поетапний процес, який характеризується кількісними та якісними змінами морально-вольової сфери. У формуванні професійно-моральної стійкості майбутніх правоохоронців можна виділити чотири рівні: високий, достатній, тривожно-критичний і незадовільний. Курсанти з високим рівнем професійно-моральної стійкості мають глибокі й повні знання про моральні цінності, вміють виділяти їх найбільш суттєві характеристики, творчо застосовують професійно-етичні знання для аналізу своєї поведінки, вчинків оточуючих, у них спостерігається тісний зв’язок моральних знань з поведінкою. Курсанти з достатнім рівнем професійно-моральної стійкості добре обізнані із загальнолюдськими моральними цінностями, вміють виділяти їхні суттєві ознаки, наводити приклади їх застосування в оперативно-службовій діяльності; відрізняються достатньою сформованістю сфери моральних почуттів; здатні до власних моральних суджень, але іноді виявляють залежність від ситуації. Курсанти з тривожно-критичним рівнем професійно-моральної стійкості мають обмежені знання про моральні цінності, здатні до власних оцінних суджень, але часто залежать від думки оточуючих; мають недостатньо чітко виражену позицію щодо моральних цінностей. Курсанти з незадовільним рівнем професійно-моральної стійкості мають уривчасті і безсистемні знання про моральні цінності, недостатньо глибокі й усвідомлені моральні почуття, нестійку позицію щодо моральних цінностей, виявляють тенденцію до негативної поведінки. 6. Формування професійно-моральної стійкості у майбутніх офіцерів МВС України здійснюється за таких педагогічних умов: гуманізація взаємовідносин викладацько-офіцерського складу ввнз з курсантами; посилення спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток моральної свідомості курсантів; створення у різних видах навчальної та професійної діяльності ситуацій, які вимагають від курсантів напруження морально-вольових зусиль; розвиток у курсантів потреби та практичної готовності до морально-вольового самовдосконалення. 7. Успішна реалізація обґрунтованих умов забезпечується в контексті розробленої педагогічної моделі, структурними компонентами якої є: цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: розробка і валідизація методик діагностування рівнів сформованості морально стійкої поведінки; дослідження педагогічних умов активізації самовиховання особистості курсанта в сучасних умовах. |
