У дисертації наведено розв’язання актуального наукового завдання формування проектно-орієнтованої системи стратегічного управління розвитком міста (ПОССУРМ) та здійснено розробку прикладних моделей, що забезпечують практичне використання отриманих наукових результатів. Одержані в ході проведеного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити такі основні висновки. 1. На підставі результатів аналізу сучасних світових і вітчизняних тенденцій розвитку публічного управління сформовано вимоги до побудови результат-орієнтованої системи муніципального управління, а саме: орієнтація на людину як споживача муніципальних послуг, якість і стратегічна спрямованість діяльності, її суспільна корисність, ефективність використання ресурсів громади, висока управлінська відповідальність, постійне удосконалення діяльності. Обґрунтовано, що для виконання зазначених вимог необхідна розробка й реалізація продуманої політики, яка має реалізовуватися через програмування розвитку міст і територій шляхом застосування стратегічних підходів до управління. 2. Показано, що подолання багатьох проблем застосування стратегічних підходів до управління розвитком міст і повноцінна реалізація циклу стратегічного управління можуть бути ефективно здійснені на засадах використання проектного підходу, який є доцільним і корисним інструментом операціоналізації стратегічних цілей, концентрації ресурсів і відповідальності для реалізації стратегічних пріоритетів. Виявлено низку проблем на шляху впровадження проектного підходу до управління розвитком міста та інтеграції його із стратегічним підходом, основними з яких є відсутність відпрацьованого методологічного забезпечення, недостатня готовність управлінських кадрів і відсутність відповідних професійних вимог, обмежені інституційні можливості традиційних структур управління, відсутність методологічних, організаційних та нормативних передумов застосування програмно-цільового методу формування бюджету, який був би потужним стимулом запровадження проектного підходу тощо. 3. Розроблена в дисертації концепція ПОССУРМ представлена у вигляді структурно-логічної моделі і передбачає, по-перше, цільову орієнтацію стратегії на досягнення людино-орієнтованого результату, відображеного через вигоди громади; по-друге, логічно витриману програмно-цільову структуризацію стратегічного бачення до конкретних проектів реалізації стратегічних пріоритетів; по-третє, отримання інтегрованої оцінки суспільної корисності проектів і визначення кількісно вимірюваного результату реалізації стратегії; по-четверте, підпорядкованість управління портфелем проектів максимально можливому наближенню до запланованого стратегічного результату через раціональний перерозподіл проектних ресурсів з урахуванням пріоритетності проектів; по-п'яте, визначення мікро- та макрорівня управління в ПОССУРМ та координованість рішень, що на них ухвалюються, завдяки реалізації функції стратегічного контролінгу. Усе зазначене сприяє підвищенню результативності та ефективності управління реалізацією стратегії розвитку міста і надійності отримання очікуваних зацікавленими сторонами стратегічних результатів. 4. У дисертації розроблено авторський підхід до вирішення актуального науково-практичного завдання щодо оцінювання суспільної корисності проектів у сфері публічного управління. В основу підходу покладено категорію вигід територіальної громади й розроблено їх класифікацію. Запропоновано методико-технологічну модель визначення впливу результатів проектів на отримання певних вигід громади, що дозволяє експертне оцінити суспільну корисність проекту в балах за запропонованими шкалами. Такий підхід є науково-обґрунтованим з позицій методології «вигід-витрат» і практично придатним. 5. На основі оцінок суспільної корисності проектів отримано можливість кількісного визначення інтегрованого результату реалізації стратегії та його візуалізації у вигляді стовпчастої діаграми, яка породжує своєрідний профіль стратегічного результату в термінах вигід громади. Аналіз сформованого профілю стратегічного результату дозволяє оцінити відповідність пропонованого портфелю проектів стратегічним пріоритетам, а за необхідністю внести необхідні корективи щодо складу і спрямованості проектів. 6. Кількісне визначення результату реалізації стратегії не тільки пропонує прийнятний варіант вирішення однієї з актуальних проблем розробки стратегій міст, а й дозволяє формалізувати цільову функцію управління портфелем проектів, реалізація якої в умовах визначених обмежень дозволяє максимізувати ступінь наближення до запланованого результату стратегії через перерозподіл проектних ресурсів, для чого в дисертації запропоновано відповідний алгоритм. 7. Управління портфелем проектів в складних умовах реалізації стратегії розвитку міста вимагає врахування численних факторів не тільки ресурсного, а й політико-соціального характеру, які є дуже динамічними для сучасного міста. Тому в роботі запропоновано виокремити спеціальну функцію стратегічного контролінгу, реалізація якої стратегічним комітетом міста (суб’єктом контролінгу) забезпечує координацію дій і рішень на мікро- та макрорівнях ПОССУРМ і здійснення перерозподілу проектних ресурсів з урахуванням соціально-політичної ситуації в місті, можливої зміни пріоритетності результатів проектів, появи додаткових фінансових ресурсів або їх зменшення порівняно з планом тощо. Наявність в ПОССУРМ функції стратегічного контролінгу дозволяє своєчасно корегувати траєкторію досягнення стратегічного результату з огляду на визначені стратегічні цілі та планований профіль стратегічного результату. 8. З метою полегшення практичної реалізації запропонованих в дисертації методико-технологічних моделей і алгоритмів розроблені електронні форми документів та необхідне організаційно-інформаційне забезпечення процесів управління проектами та їх портфелем, описані комунікативні аспекти реалізації функції стратегічного контролінгу для прийняття управлінських рішень стратегічним комітетом міста. 9. Розроблені в дисертації підходи і моделі реалізовані у практиці стратегічної діяльності окремих міст України та можуть бути розповсюджені далі для управління реалізацією стратегій розвитку вітчизняних міст. |