В дисертаційній роботі подаються теоретичні узагальнення та нове наукове вирішення розробки або удосконалення окремих елементів технології вирощування та удосконалення режимів первинної переробки лікарської сировини валеріани лікарської в умовах південної частини Центрального Полісся України. 1. Встановлення тривалості проходження фаз росту та розвитку рослинами валеріани лікарської показало, що довжина безморозного періоду (1.04-1.11) 215 днів достатня для нормального росту і розвитку рослин в перший та другий рік вегетації і забезпечує збір високого урожаю насіння та кореневищ з коренями. 2. За біологічними особливостями валеріана лікарська є світлолюбною культурою, незначне затінення рослин знижує величину урожайності кореневищ з коренями на 30%. Найбільша маса кореневищ з коренями, 72 г, одержана при повній тривалості світлового дня. 3. З елементів живлення при повному мінеральному добриві N45Р45К45 найбільш ефективним є фосфор, який забезпечує одержання 7,7 ц/га приросту урожаю кореневищ з коренями, потім азот – 4,5 ц/га, а найнижчу ефективність має калій – 3,4 ц/га. Основна маса кореневищ з коренями валеріани лікарської (90-98% по варіантах досліду) за роками вегетації розміщується в 0-15 см шарі ґрунту, що забезпечує зниження втрат при їх збиранні. 4. Найбільш висока урожайність кореневищ з коренями валеріани лікарської забезпечується при підзимній сівбі свіжозібраним насінням, яка забезпечує приріст урожайності в перший рік вегетації на 2,3 ц/га, у другий рік на 6,4 ц/га повітряносухих коренів порівняно з весняною сівбою стратифікованим насінням. 5. При сівбі валеріани лікарської навесні насіння необхідно стратифікувати, що підвищує урожайність повітряносухих кореневищ з коренями в перший рік вегетації на 1,5 ц/га, а в другий рік вегетації - на 4,8 ц/га порівняно із сівбою нестратифікованим насінням. 6. Сівба валеріани лікарської під покрив ячменю знижує урожайність кореневищ з коренями на 0,56 ц/га на контрольному варіанті та на 1,81 ц/га при внесенні N60Р60К60 і забезпечує одержання на цих варіантах зерна ячменю 24,6 ц/га на варіанті без добрив та 35,9 ц/га на варіанті з внесенням мінеральних добрив у дозі N60Р60К60. 7. Внесення мінеральних добрив під валеріану лікарську у нормі N90Р90К60 в основне удобрення забезпечує підвищення врожайності кореневищ з коренями на 5,5 ц/га, а N120Р120К90 – на 9,4 ц/га порівняно з варіантом без внесення добрив. В підживлення мінеральні добрива необхідно застосовувати при відсутності основного удобрення. Прирости урожаю кореневищ з коренями при підживленні азотними та фосфорними добривами в нормах 30-60 кг/га по фону повного основного удобрення знаходиться в межах похибки досліду. Внесення мінеральних добрив і підвищення їх норм знижує вміст в лікарській сировині ефірної олії із 0,63% до 0,60-0,62%, проте, в зв’язку із зростанням урожаю, валовий збір ефірної олії підвищується на 0,3-2,0 кг/га. Вміст екстрактивних речовин в кореневищах з коренями валеріани лікарської при внесенні мінеральних добрив зростає із 38,9% до 41,4-43,9%%. 8. Зрізування квітконосів на посівах валеріани лікарської другого року вегетації на початку фази стеблування та у фазу бутонізації на висоті 3-5 см підвищує врожай кореневищ з коренями на 3,1-6,3 ц/га. При проведенні зрізування на початку фази стеблування висота зрізування повинна становити 3-5 см, що підвищує врожайність сировини на 70,2%. При зрізуванні квітконосів у фазу бутонізації висота зрізування повинна становити 35-60 см, що підвищує урожайність кореневищ з коренями на 41,6-47,8%. 9. Урожайність кореневищ з коренями валеріани лікарської на другий рік життя зростає на 8,7 ц/га, на третій – 9,3 ц/га. В послідуючі роки життя рослин урожайність сировини знижується до 6,6 та 4,8 ц/га. Вміст ефірної олії та екстрактивних речовин в сировині знижується з кожним роком життя. Найвищі збори ефірної олії (4,15 кг/га) та екстрактивних речовин (5,88 кг/га) відмічені на другий рік вегетації валеріани лікарської. 10. Миття кореневищ з коренями валеріани лікарської при температурі 20оС тривалістю до 90 хвилин не призводить до значного погіршення якості лікарської сировини. Втрати ефірної олії 5,5-7,8% відбувається протягом перших 15-20 хвилин, після чого їх вміст не змінюється. 11. Сушіння сировини з вологістю 47,5-49,0 % без втрат ефірної олії та екстрактивних речовин на барабанній сушарці СЗПБ-2,0 відбувається при температурі сушильного агента до +120С. Якість сировини валеріани з початковою вологістю 47,9%-49,1% не змінюється при сушінні на конвеєрній сушарці СПК-4г-90 і температурі теплоносія до +70С впродовж 105 хвилин. 12. Аналіз економічної ефективності внесення мінеральних добрив при вирощуванні валеріани лікарської і проведення зрізування квітконосів показав, що ці заходи забезпечують одержання рівня рентабельності на рівні 78-88% від зрізування квітконосів та 72-78% від застосування основного удобрення в дозі N120Р120К90. При вершкуванні валеріани лікарської чистий прибуток з 1 га склав 1,28-1,42 грн., а від застосування основного удобрення під валеріану лікарську в нормі N120Р120К90 0,94-1,18 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив відповідно 1,03-1,1 та 1,01-1,17. | 