Анотація до роботи:

Селютіна Н.Ф. Формування політико-адміністративної еліти і особливості прояву її суб’єктного потенціалу на регіональному рівні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2006.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади виникнення і розвитку еліти як провідної соціальної групи, яка виступає суб’єктом державного управління, а також теоретичні концепції, які розкривають поняття „потенціал соціальної групи”. Проаналізовано структурно-функціональні ознаки української політико-адміністративної еліти. Досліджено процес формування політико-адміністративної еліти на регіональному рівні крізь призму корпораційних процесів, які складають фази соціальної мобільності суб’єктів державного управління.

Результатами дослідження є конкретизація понятійно-категоріального апарату, розробка структурно-функціональних схем української політико-адміністративної еліти за чотирма критеріями, визначення двох механізмів формування політико-адміністративної еліти: вибори (утворення політичного складу) та призначення (формування адміністративної ієрархії), виявлення зниження суб'єктного потенціалу політико-адміністративної еліти регіонального рівня і уповільнення елітних стратифікаційних процесів в українському суспільстві.

Дисертаційне дослідження, яке виконано на основі аналізу теоретико-методологічних елітологічних концепцій і норм чинного законодавства, одне з перших у сфері державного управління розв’язує важливе наукове завдання теоретичного обґрунтування процесу формування суб’єкта державного управління – політико-адміністративної еліти на регіональному рівні і проявів його суб’єктного потенціалу в українських трансформаційних процесах. Наукове та практичне значення мають такі положення й висновки:

1. Результатом осмислення генезису й розвитку елітології, аналізу змісту її оновлених положень, концепцій провідних теоретиків-елітистів є визначення двох етапів формування політико-адміністративної еліти і еволюції вчень про неї: протоетап і етап становлення та розвитку. За критерії виділення етапів було взято розвиток держави і виокремлення політико-адміністративних позицій та відповідних суспільних функцій.

2. Узагальнення і систематизація теоретичних та методологічних розробок провідних науковців ХХ-ХХІ ст. в межах двох масштабних підходів вивчення провідної соціальної групи населення: владного та меритократичного, надають можливість зробити висновок, що перший підхід утворюють структурно-функціональні концепції еліти, другий – концепції неоелітизму: демократичного елітизму, плюралізму еліт, елітиська теорія переходу до демократії. Технократична, неотехнократична та партократична концепції знаходяться осторонь зазначених підходів.

3. У працях вітчизняних та зарубіжних науковців не сформульовано чіткого визначення поняття „політико-адміністративна еліта”, тому для подальшої операціоналізації запропоновано використання власної дефініції: політико-адміністративна еліта – це група осіб, які мають відносну автономію у прийнятті політичних та адміністративних рішень, що закріплена на законодавчому рівні; виробляють та ухвалюють стратегічні рішення загальнонаціонального чи регіонального масштабу, здійснюють контроль їхнього виконання; посідають найвищі політичні й адміністративні позиції в суспільно-політичних інституціях.

4. Для дослідження політико-адміністративної еліти на основі діяльнісно-структурної, „активістської” парадигми необхідне використання категорії „суб'єктний потенціал”, під яким розуміється потенціал певної соціальної групи (суб’єкта державного управління), що є носієм предметно-практичної діяльності, джерелом активності, пов'язаної з прийняттям стратегічних політичних та адміністративних рішень і здійсненням контролю їхнього виконання. Суб'єктний потенціал політико-адміністративної еліти складається з особистісного (характеризує особистісну ресурсну базу суб’єкта дії) та діяльнісного (здібність суб’єкта дії до дії у здійснювальній ним діяльності) компонентів. Прояв суб'єктного потенціалу містить у собі три невід'ємні умови здійснення: мотивацію, можливість дії, діяльність. Суб’єктний потенціал політико-адміністративної еліти за ступенем активності та включення суб’єктів політико-адміністративної діяльності в управлінський процес має п‘ять рівнів прояву: інновація (найвищий), функціональний, адаптація, реактивно-пасивний прояв, ексклюзія.

5. Структурно-функціональні схеми української політико-адміністративної еліти базуються на чотирьох критеріях: розподіл влади у державі, участь у прийнятті та реалізації політико-адміністративних рішень і механізм їхнього формування, масштаб політичних повноважень і вплив на суспільство, доступ до організаційних ресурсів державної влади.

6. Основними механізмами формування сучасної політико-адміністративної еліти є вибори (утворення політичного складу) та призначення (формування адміністративної ієрархії). На основі аналізу процесу формування політико-адміністративної еліти на регіональному рівні, який було здійснено крізь призму корпораційних процесів (інкорпорація, ротація й екскорпорація), визначено, що фази соціальної мобільності суб’єктів державного управління в механізмах формування еліти реалізуються різною мірою.

7. Результатом вторинного аналізу даних соціологічних досліджень є виявлення зниження суб'єктного потенціалу політико-адміністративної еліти регіонального рівня через малу затребуваність діяльнісного компонента і, частково, через погіршення суб’єктивних ознак самої еліти; встановлення уповільнення елітних стратифікаційних процесів в українському суспільстві; визначення переваги ознак закритої системи у досліджуваній соціальній групі (політико-адміністративна еліта Східно-Північного регіону), які мала радянська номенклатура пізнього періоду. Це зумовлено відсутністю суттєвого її оновлення, а також низьким попитом на наявність суб'єктного потенціалу в суб’єктів державного управління, хоча об’єктивна потреба у ньому в українському суспільстві вже виникла.

8. Об’єктивними перешкодами реалізації інкорпораційних процесів політико-адміністративної еліти, що особливо проявляються на регіональному рівні, є обмеження доступу пересічного громадянина до ресурсів суб'єктного потенціалу і неконкурентоспроможність (слабкість) того суб'єктного потенціалу, яким володіє значна частина населення, на відміну від переделітного прошарку.

Публікації автора:

1. Селютіна Н.Ф. Концепт “політико-адміністративна еліта” в сучасній науці // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – № 2 (20): У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 260–267.

2. Селютіна Н.Ф. Розвиток еліти і еволюція елітології в Європі // Теорія та практика державного управління. – Вип. 1 (10). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 93-101.

3. Селютіна Н.Ф. Рівень довіри громадян до регіональної політико-адміністративної еліти як показник трансформаційного процесу // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. – Вип. 3 (12). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 181-186.

4. Селютіна Н.Ф. Населення як суб’єкт оцінювання ефективності політики регіональних органів влади // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. – Вип. 1 (13). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – С. 102-107.

5. Селютіна Н.Ф. Суб'єктний потенціал політико-адміністративної еліти // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Вип. 3 (27). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 62-67.

6. Селютіна Н.Ф. Управлінська еліта і наш вибір // Адміністративне реформування територіальних органів влади: Матеріали науково-практичної конференції. 11 вересня 2002р. – Х.: ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2002. – С. 136-140.

7. Селютина Н.Ф. Особенности процесса формирования политико-административной элиты в Украине // Материалы ХІ Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых „Ломоносов”. Выпуск 11 – М.: Изд-во МГУ, 2004. – С. 241-242.

8. Селютіна Н.Ф. Сутність та відмінність елітаризму, елітизму та егалітаризму як напрямків у вивченні еліти // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 травня 2004 р.:У 2 т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 1. – С. 315-316.

9. Селютіна Н.Ф. Регіональна політико-адміністративна еліта як суб’єкт місцевих державно-управлінських перетворень // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2005 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – С. 42-43.

10. Селютіна Н.Ф. Регіональна політико-адміністративна еліта як суб’єкт управління місцевим і регіональним розвитком // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: Матеріали щорічної науково-практичної конференції. 18 жовтня 2005 року. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 56-58.

11. Куценко О.Д., Селютіна Н.Ф. Перспективи місцевої демократії в оцінках населення Луганської області. / Політика регіональних органів влади: теорія та практика: [Моногр.] / В.П. Єлагін, В.В. Лісничий, О.Д. Куценко та ін.; За заг. ред. доц. В.П. Єлагіна. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 98-114.

Здійснено аналіз частини емпіричних даних стосовно довіри населення до суб’єктів влади, відповідальності представників влади, оцінки населенням якості роботи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

12. Селютіна Н.Ф. Становлення української політико-адміністративної еліти як чинник формування та реалізації ресурсної бази / Політика регіональних органів влади: теорія та практика: [Моногр.] / В.П. Єлагін, В.В. Лісничий, О.Д. Куценко та ін.; За заг. ред. доц. В.П. Єлагіна. – Х.: Вид-во Хар РІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 149-170.