Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політична культура та ідеологія


Швець Олена Вікторівна. Формування політичного іміджу України в міжнародному інформаційному просторі : Дис... канд. політ. наук: 23.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 237арк. — Бібліогр.: арк. 195-211.



Анотація до роботи:

Швець О.В. Формування політичного іміджу України у міжнародному інформаційному просторі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.– Київ, 2006.

У дисертації дістало подальшого розвитку комплексне дослідження наукової проблеми формування політичного іміджу держави в міжнародному інформаційному просторі, зумовленого феноменом впливу комунікативних технологій на політичну культуру та ідеологію світової спільноти та політичної діяльності суб'єктів міжнародних відносин; обґрунтовано і концептуалізовано сучасний стан і тенденції розвитку світової політичної системи в контексті формування інформаційної парадигми міжнародних відносин та здійснення зовнішньої політики; виявлено пріоритети національної політики шляхом компаративного аналізу стратегій забезпечення національних інтересів в умовах становлення інформаційного суспільства; визначено природу, сутність і функції політичного іміджу; розглянуто структуру і когнітивну семантику “Я-концепції” (самосприйняття) держави та її складових; визначено чинники впливу зовнішньополітичних комунікативних технологій, зокрема, таких як: іміджеві, медіа, віртуальна, публічна дипломатія, державний брендінг у сфері міжнародних відносин. С погляду політичних трансформацій сучасного світу, з'ясовано формування і розвиток політичного іміджу України; відстежень еволюцію і динаміку функціонування політичного іміджу України в історичній та діахронічній площині; запропоновано рекомендації для розробки політичної стратегії забезпечення національних інтересів.

Дисертаційну роботу присвячено політичному аналізу формування іміджу держави в міжнародних відносинах, обґрунтуванню ефективності “Я-концепції” самосприйняття держави як чинника політичної культури та позиціонування держави в міжнародних відносинах, визначенню ефективності зовнішньополітичних комунікативних технологій в контексті міждержавної взаємодії, з’ясуванню динаміки формування політичного іміджу України в світових інформаційних потоках.

Дисертація ґрунтується на теоретико-методичних дослідженнях проблеми, узагальненні результатів наукових пошуків зарубіжних та українських фахівців з питань формування політичної культури суспільства, на структуруванні та моделюванні складових формування політичного іміджу держави, а також на пропозиціях та рекомендаціях забезпечення інтересів України у сфері міжнародного співробітництва.

Сучасні дослідження міжнародних відносин дедалі більше акцентують увагу на зміні характеру взаємодії держав та значенні нетрадиційних чинників їхньої поведінки. Традиційні теоретичні напрями поступово втрачають свою популярність серед сучасних теоретиків міжнародних відносин.

У дисертації показано, що на передній план виходять альтернативні підходи до вивчення міжнародних відносин в рамках когнітивної парадигми, які стверджують, що знання відіграє не меншу роль у конструюванні норм і правил міжнародної системи та формуванні інтересів держав, ніж матеріальні чинники. Отже, психологічний чинник має не менший вплив на взаємодію між державами, ніж традиційні політичний, економічний та військовий. Цілком закономірно, одним із ключових понять при вивченні впливу психологічного чинника є образ держави в міжнародних відносинах.

Ключова роль у процесі формування позитивного іміджу зовнішньополітичного суб’єкта на міжнародній арені належить впливу самосприйняття (“Я-концепці”) України на формування цього образу і є актуальним у декількох вимірах: 1) по-перше, в якості інформаційного фільтру до формування образу виступає самосприйняття самого суб'єкта пізнання; 2) по-друге, сучасний статус України у міжнародних відносинах обумовлює потребу в переосмисленні як загальних механізмів сприйняття інших суб’єктів міжнародних відносин, так і врахування при цьому суто українських особливостей історичного та культурного розвитку.

Важливу роль при розв‘язанні проблеми побудови позитивного іміджу відіграють зовнішньополітичні комунікативні технології. Вони входять до концептуальної парадигми національних стратегій держав, а також інших суб‘єктів міжнародного простору, де вони є одним із компонентів міжнародних впливів та формування позитивного іміджу, а також важливим чинником функціонування держав у світовому просторі.

Водночас, сфера міжнародних відносин ускладнює ці технології і наділяє їх певними характерними ознаками. При формуванні міжнародного іміджу держави враховується багато компонентів. Держава має одночасно проводити багатосторонню політику по формуванню іміджу, аби охопити всі сфери дії іміджу. У дисертаційній роботі наголошується на важливості таких напрямків як іміджева, мережева, медіа дипломатія, лобізм.

Аналіз політики формування іміджу держави в міжнародних відносинах дав можливість сформулювати конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у цьому напрямку як специфічного механізму управління політичним процесом та політичною культурою суб’єктів міжнародних відносин.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування політичного іміджу України у міжнародному інформаційному просторі, що виявляється у багатовимірному дослідженні основних детермінантів політичної системи в добу трансформації державних політичних інститутів та політичної системи світу.

Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути складові формування політичного іміджу держави в процесах трансформації політичної системи. Методологія аналізу дала можливість з'ясувати провідні тенденції системи, що досліджувалась, і визначити її сучасний функціональний стан, який відповідно до параметральних характеристик можна кваліфікувати як динамічно-прогресуючий. Посилення комунікативних чинників функціонування системи міжнародних відносин актуалізувало проблему формування нової політичної реальності з елементами асиметрії та потребу гармонізації національних підходів до проблеми формування позитивного образу і підтримання політичної репутації держави.

Основні наукові і практичні результати дисертації полягають у наступному:

Сучасний розвиток політичної системи співвідноситься з трансформацією у міжнародних відносинах. Визнання важливості когнітивного підходу до вивчення сучасної політичної системи зумовлене політизацією новітніх комунікативних технологій. Теорії формування позитивного образу держави як інструменту політичної культури стали результатом взаємодії численних політичних, соціологічних та футурологічних концепцій другої половини ХХ століття, істотно вплинули на формування позицій міжнародних і національних політичних інститутів щодо впровадження зовнішньополітичних технологій в міжнародну і державну політику країн світу. На сучасному етапі посилюється конвергенція всіх параметрів політичної діяльності, відбувається розмежування світу за ознакою інформаційно-технологічного прогресу і забезпечення національних інтересів інструментами зовнішньополітичних комунікативних технологій. Про це свідчить динаміка політичних відносин, вдосконалення методів і засобів політичної культури та їх визначальних комунікативних стратегій, які об'єктивно обумовлені глобалізацією зовнішньополітичних інтересів та необхідністю їх презентації інструментами комунікативних технологій, що потребують ґрунтовних досліджень як процесу прийняття політичних рішень, так і їх іміджевого забезпечення.

Аналіз теоретичних підходів до формування політичного іміджу держави в міжнародних відносинах вказує на широкі можливості когнітивного підходу, який відводить провідне місце дослідженню механізмів формування зовнішньополітичних образів держав. При цьому було з'ясовано, що окремої уваги заслуговує роль самосприйняття (“Я-концепція”) держави. Структурний аналіз “Я-концепції” держави підтвердив, що вона складається з трьох компонентів: базового – національної ідентичності, рольового – статусу в системі міжнародних відносин та ситуативних “Я-образів”, що змінюються під впливом зовнішніх обставин. Перші дві складові “Я-концепції” забезпечують стійкість і спадковість, а “Я–образи” забезпечують гнучкість поведінки держави як колективного актора, а також впливають на формування та ступінь стійкості образів інших держав. Компаративний аналіз етнопсихологічних засад формування образів виявив, що на рівні міжнаціонального сприйняття функціонують психологічні механізми ідентифікації та диференціації, які зумовлюють формування відмінних стратегій іміджевої політики.

Застосування результатів аналізу концептуальних засад формування образу держави в міжнародних відносинах у практичному вимірі дозволило визначити механізми формування зовнішньополітичного образу України шляхом детального розгляду її “Я-концепції” на двох базових рівнях (відповідно до її трикомпонентної структури): 1) національної ідентичності та фундаментальних цінностей нації-держави, що забезпечують наступництво образу та визначають ціннісну складову образу; 2)статусу держави на міжнародній арені як рольової складової зовнішньополітичного образу України. При розгляді першого рівня “Я–концепції” України було визначено особливості процесу національної ідентифікації в українському суспільстві, виокремлені характерні риси української ментальності, зокрема, тяжіння до анархічного індивідуалізму, що виявляється у комплексі меншовартості та стає бар'єром на шляху державотворення. Аналіз міжнародного статусу України виявив істотний ступінь об'єктності держави на міжнародній арені, яка також зумовлена геополітичним і геостратегічним розташуванням України та структурою сучасної системи міжнародних відносин. В сукупності, особливості української ментальності, відбиваючись на сприйнятті державою свого статусу в міжнародних відносинах, (в сумі з об’єктивними зовнішніми обставинами) зумовлюють визначення “Я–концепції” України "залежна держава" .

Зовнішньополітичні комунікативні технології як інструмент іміджевої політики держави визначають ексклюзивні риси країни та технології їх активного просування у політичній системі міжнародних відносин. Аналіз різних поглядів на комунікативні технології як чинників політичної культури в системі міжнародних відносин свідчать, що зовнішньополітична стратегія з одного боку виступає як інструментальний засіб, а з іншого – як ефективна складова частина реалізації політичного курсу держави.

Комунікативні технології формування міжнародного іміджу держави базуються на діяльності із захисту та просування інтересів держави на міжнародній арені, а також на інформуванні світової громадськості про геополітичні, економічні, географічні тощо особливості держави, стан її розвитку та досягнення. Об‘єктами впливу зовнішньополітичних комунікативних технологій є світові держави, міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації, лідери країн та особи, які приймають політичні рішення, політична та бізнес -еліти країн світу, а також світова громадськість.

Проведена оцінка стратегії формування позитивного політичного іміджу України дала змогу визначити основні напрями її реалізації. Втілення в життя національної іміджевої програми зумовлюється стабільністю суспільства; належним рівнем національної свідомості та політичної культури української нації; належним фінансуванням з боку держави (а також залученням коштів з неурядових джерел); Сучасна парадигма політичної культури зумовлює якісно нові підходи до аналізу міжнародних відносин, глибинного осмислення новацій зовнішньополітичних комунікаційних технологій у контексті реалізації національних інтересів.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць:

Швець О.В. Імідж України в мас-медіа провідних країн світу// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 43. - Частина І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003 – с. 200-2005

Швець О.В. Шляхи побудови інформаційного суспільства в Україні// Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Випуск 50. - Частина І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004– с. 161-165

Міжнародний інформаційний обмін//Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.: Л.В. Губерський та ін. – К.: Знання України. – 2004. – Т.2. – с. 92-93

Швець О.В. Використання технологій державного брендінгу у зовнішньополітичній діяльності України: євроінтеграційний аспект// Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Випуск 59. - Частина І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2006– с. 207-214

Швець О.В. Соціально-політична роль іміджу держави та стереотипи її бачення// Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Випуск 59. - Частина ІІ. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2006– с. 67-75

Статті у наукових виданнях:

Швець О.В. Міжнародна конкуренція на світових інформаційних ринках // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Випуск 44. - Частина І. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2003 – с. 104-110

Швець О.В. Проблема захисту прав інтелектуальної власності в Інтернет// Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Випуск 50. - Частина ІІ. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2004 – с. 55-57

Матеріали конференцій:

Швець О.В. Математичне моделювання як невід'ємний чинник формування суспільного устрою// Міжнародна науково-практична конференція “Моделювання міжнародних відносин”. Тези доповідей. К.: ІМВ, 2004 – С. 243-247