1. Формування організованості старшокласників академічного ліцею у навчально-пізнавальній діяльності необхідно розглядати одним із важливих чинників, що впливає на якість навчально-виховного процесу в умовах сучасної освітньої парадигми. Тому потреба в сформованості умінь і навичок самостійного здобуття знань, необхідних для саморозвитку і успішної взаємодії і спілкування є актуальною для педагогічної теорії і практики. 2. Під поняттям організованості старшокласників у навчально-пізнавальній діяльності нами розуміється сформована у особистості здатність до визначення оптимального варіанту розв'язання навчальних завдань, котрі забезпечують максимальний ефект навчального процесу, а також уміння регулювати свою діяльність відповідно до поставленої мети. Діагностики рівня організованості ліцеїстів базується на системі критеріїв: предметні знання, метазнання, власні способи навчальної діяльності, аутодіагностичні знання, самокорекція, мотивація пізнавальної діяльності, ставлення до навчальних дисциплін, емоційність сприйняття навчального матеріалу. Механізм діагностики містить змістову характеристику вказаних критеріїв, кількісні і якісні оцінки як кожного з них, так і інтегративного утворення в цілому. 3. Розроблено варіант педагогічної моделі формування організованості учнів, яка визначається як система педагогічних впливів на мотиваційну, інтелектуально-змістовну та процесуально-діяльнісну сферу старшокласника і базується на принципах системності, комплексності, інтегрованості та використанні міжпредметних зв'язків. Діяльнісний блок моделі передбачає розподіл учнів на основі аналізу рівня їхньої організованості; розробку й обгрунтування використання завдань, розрахованих на можливості учнів окремих груп у різних аспектах навчання (рецептивно-осмислювальне, проблемно-пошукове, творче, самостійна робота з джерелами інформації) та обгрунтований вибір форм, методів та прийомів у процесі опанування навчальних дисциплін і розробленого спецкурсу. Це – моделювання дій, розмежування основного і другорядного, відомого й нового; виділення ключових слів теми та встановлення логічних і асоціативних зв'язків; консультації, розгортання думки за схемою "сутність явища – причина – наслідок"; інтерактивні методи навчання; творчі завдання та ін. Блок зворотного зв'язку забезпечує своєчасне діагностування, прогнозування і відстеження результатів формування організованості учнів. Педагогічний моніторинг передбачає контроль і корекцію педагогічних впливів, а також моделювання програм саморозвитку ліцеїстів. 4. Ефективність процесу формування у старшокласників відповідного психологічного утворення залежить від сукупності організаційно-педагогічних умов. Установлено, що до них відноситься: упровадження науково обгрунтованої моделі розвитку організованості старшокласників у навчальному процесі; урахування комплексу чинників, що впливають на якість організації навчально-виховного процесу в академічному ліцеї (тип управління навчальним процесом, вид навчально-пізнавальної діяльності, особливості ієрархічної системи ціннісних орієнтацій учнів, створення відповідного освітнього середовища та ін.); використання критеріїв адекватного оцінювання рівнів сформованості означеного утворення; створення необхідної матеріально-технічної і кадрової бази, а також сучасного дидактичного забезпечення навчального процесу. 5. Результати формуючого експерименту підтвердили достовірність висунутої гіпотези. Упровадження у практику роботи академічного ліцею дидактичної моделі розкрило нові внутрішні резерви підвищення якості навчання. Одержані експериментальні дані показали позитивну динаміку рівнів сформованості організованості старшокласників. Проведене дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми, відкритими залишаються питання активізації навчального процесу, вивчення аксіологічних аспектів, структури особистості учнів, реалізації суб'єкт-суб'єктних взаємин між старшокласниками і викладачами в умовах академічного ліцеює |