Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції: 1. У 2006 році в Україні було вироблено близько 13 млрд штук яєць, що становило 265 шт. на душу населення при фізіологічній нормі 280-285 шт. на одну людину в рік. Фактичний рівень споживання – 250-255 шт. на одну особу. Це свідчить про те, що майже 10% продукції яєць є незатребуваною. 2. Аналіз помісячного виробництва яєць свідчить, що різке збільшення яєць (у 1,5-1,6 раз) відбувається у весняно-літній період (в основному за рахунок дрібнотоварних ферм населення). Це призводить до значного зниження цін на яйця та негативних тенденцій в розвитку галузі птахівництва. 3. Враховуючи світовий досвід і тенденції розвитку сектору переробки продукції птахівництва, наявність сучасних технологій та обладнання, в Україні слід налагодити глибоку переробку яєць з виготовленням різних видів харчових продуктів (особливо в пікові періоди) з дотриманням світових стандартів, що дасть змогу забезпечити високоякісною продукцією вітчизняні ринки та вийти з нею на світові ринки. 4. Однією із вагомих причин втрати прибутків виробниками є велика кількість посередників у маркетингових схемах. У зв’язку з цим виробникам необхідно реорганізувати маркетингові підрозділи в напрямі створення власних фірмових магазинів оптового продажу продукції, у тому числі й роздрібним покупцям. 5. З метою стабілізації прибутковості підприємств, задоволення попиту споживачів з урахуванням асортименту продукції птахівництва служби маркетингу в Україні повинні мати два рівні: республіканський рівень маркетингової служби при Міністерстві аграрної політики України та регіональні служби при кожному птахівничому підприємстві (об’єднанні) з функціями: вивчення кон’юнктури ринку; проведення аналізу діяльності птахівничих підприємств (об’єднань); швидка адаптація виробництва до вимог покупців; стимулювання збуту та реклама тощо. 6. Більшість виробників пропонують свої товари на ринку через посередників. При цьому кожен виробник прагне сформувати власний канал розподілу як сукупність фірм або окремих осіб. Посередники не тільки беруть на себе, але і допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Передача виробником права власності на товар посереднику означає, що він певним чином втрачає контроль над товаром. З іншого боку, вони матимуть більше прибутків, якщо збільшать капіталовкладення в основну сферу, тому що виробництво забезпечує норму прибутку на рівні 20%, а ведення роздрібної торгівлі – тільки 10%. 7. Маркетингові відділи птахівничих підприємств займаються безпосередньо питаннями збуту, не залучаючи посередників, що дає можливість утримувати конкурентоспроможні ціни та орієнтуватися в запитах клієнтів, тим самим реагувати на їх зауваження і пропозиції. Однак, з іншого боку, досить складно оперативно реагувати на всі зауваження клієнтів, які територіально досить віддалені від господарства. 8. З метою поліпшення управління збутом на основі маркетингу пропонується відкрити представництва в різних регіонах України, що сприятиме підтриманню зв’язків із постійними клієнтами господарства та налагодити зв’язки з потенційними клієнтами. Господарства зможуть розробляти більш точні виробничо-збутові програми, краще контролювати їх виконання та своєчасно коригувати. 9. Великим товаровиробником продукції птахівництва, зокрема навчально-дослідному господарству імені Фрунзе Національного аграрного університету, доцільно розширити торговельну мережу продажу своєї продукції, що сприятиме збільшенню обсягів її реалізації за рахунок збільшення кількості споживачів різних категорій населення та фермерських господарств з перспективою відкриття торговельних закладів і в інших регіонах країни. 10. Підприємствам, які займають значну нішу на ринку продукції птахівництва, варто створити власний Веб-сайт у мережі Інтернет, що дасть можливість великим фірмам знайти потенційних партнерів через комп’ютерну мережу. Створення власної Веб-сторінки дозволить потенційним клієнтам мати інформацію про господарства. 11. Організаційні зміни в маркетингових відділах має бути спрямовані на створення посад логістів, які повинні займатися підготовкою договорів про збут продукції й доставку птиці. Необхідно ввести посади менеджера з маркетингових досліджень, який би займався питаннями вивчення ринку, аналізом інформації і доведенням її до процесу виробництва. 12. У зв’язку з глобалізацією економіки та відсутністю в Україні власної племінної бази спостерігається монополізація внутрішнього ринку іноземними селекційними компаніями шляхом реалізації добового молодняку за високими цінами (більше 25 грн. за 1 добову курочку). Така політика може призвести до повного знищення національної племінної бази та диктату цінової політики на племінні ресурси. 13. Враховуючи велику частку розведення птиці на дрібнотоварних фермах населення (цей сектор виробляє близько 48% харчових яєць) слід розширити племрепродуктори вітчизняної селекції, оскільки ця категорія виробників не може широко використовувати зарубіжні кроси через високі ціни на племінний молодняк та вибагливі умови утримання й годівлі. | 