У дисертації розроблено методичні і практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю великої компанії. Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі існуючі положення, які стосуються ролі зовнішнього середовища у веденні ЗЕД, інформаційного забезпечення, розрахунку економічної ефективності. Згідно з поставленою метою і конкретними задачами основні результати роботи зводяться до такого. 1. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності великої компанії дозволив виявити недосконалість існуючого механізму управління цією діяльністю. У роботі обґрунтовано організаційно-економічний механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю великої компанії як єдиний ланцюг послідовно або паралельно діючих процесів зв’язку суб’єктів, що господарюють, з відповідними керуючими центрами на єдиній виробничо-комерційній основі з метою виробництва і реалізації продукції та послуг на зарубіжному ринку. 2. Розроблено рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю великої компанії з урахуванням трьох рівнів: функціонального, інструментального і корпоративного. Ці рівні, що запропоновані у дисертаційній роботі, узагальнюють вже відомі положення, але їх доповнено новими, які обумовлені диференціацією зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з виділенням життєвого циклу виробів та використання корпоративної інформаційної системи SAP R/3 класу ERP. 3. Урахування чинників, що пов’язані з життєвим циклом виробів, запропоновано здійснювати на основі виділення чотирьох підсистем зовнішньоекономічної діяльності, які відрізняються як за метою, так і за структурою управління зовнішньоекономічною діяльністю великої компанії. Значущість виділення підсистем визначається тим, що за останні роки життєві цикли промислових виробів значно скоротилися. Для стабільного положення на міжнародному ринку компанія повинна постійно забезпечувати кругообіг нових виробів, коли для одних виробів цикл закінчується, то для інших тільки починається. 4. Запропоновано для великих компаній України портфельну стратегію, яку засновано на перехресному управлінні інвестиційно-фінансовими потоками між стратегічними господарськими одиницями. Показано, що для них окремі сегменти, які надають основний внесок у поточний прибуток компанії, є високорентабельними. Це пов’язано з тим, що більшість товарів, які реалізуються на зовнішньому ринку даного сегмента, знаходяться на третьому етапі життєвого циклу. Для сегмента, в якому товари знаходяться на першому етапі життєвого циклу, портфельний підхід дозволяє залучити інвестиційні кошти зрілого сегмента, багатого на кошти. 5. Обґрунтовано, що центральна ланка в організаційно-економічному механізмі управління зовнішньоекономічною діяльністю належить експортній стратегії, яка постійно змінюється залежно від ринкових умов, що складаються, та яка формується на основі міжнародного, державного і регіонального регулювання зовнішньоекономічною діяльністю. 6. Доведено, що для великої компанії маркетинг може бути представлений дворівневою системою. Перший рівень визначається зовнішньоторговельним маркетингом, другий – глобальним маркетингом, який пов’язаний із просуванням капіталу. Зовнішньоторговельний і глобальний маркетинг відрізняються як за своєю стратегією, так і за правилами поведінки на ринку. 7. Підтверджено, що інформаційні технології є продуктом, який дорого коштує, їх розвиток і впровадження потребують великих інвестицій. Тому при формуванні інформаційної системи ЗЕД на перший план висувається проблема забезпечення ефективного менеджменту ЗЕД на базі інформаційних технологій. Вирішення цієї проблеми потребує, по-перше, виявлення особливостей, засобів та умов інформатизації управління ЗЕД великої компанії; по-друге, визначення напрямів удосконалення інформаційних систем і технологій як інструменту управління ЗЕД. 8. Обґрунтовано, що оцінка ефективності ЗЕД великої компанії на основі маржинального аналізу дозволяє точніше визначити вплив чинників на зміну суми прибутку і на цій підставі більш ефективно управляти процесом формування і прогнозування її величини. 9. Показано, що в умовах глобалізації удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності великих компаній України сприяють інтеграційні процеси до світового економічного простору: створення міжнародних інтегрованих корпоративних структур; наявність міжнародного господарського механізму; наявність стратегії, яка забезпечує розвиток стрижньових компетенцій компанії, стрижньової продукції та кінцевих товарів; співробітництво з іноземними фірмами. 10. Обґрунтовано, що розвиток корпорацій, які діють у всьому світі, підпорядковано не тільки логіці розвитку технологій і ринку, але й еволюції геополітичної системи, де роль України поки що є вельми обмеженою. Вітчизняними виробниками міжнародна арена тільки освоюється. Великі компанії України, починаючи зі звичайних зовнішньоторгових угод, накопичують необхідний досвід і навички роботи на міжнародному ринку, формують імідж своєї компанії. |