У висновках висвітлено результати дослідження :
1. Аналіз літератури в аспекті досліджуваної проблеми підтвердив правомірність розробки психолого-педагогічних основ формування орфоепічних умінь і навичок з української мови в іноземних студентів на початковому етапі навчання. Формування фонетичної компетенції українського мовлення в арабськомовних студентів є недостатньо дослідженою проблемою і потребує визначення змісту, методів і прийомів навчання та створення навчальної моделі формування україномовної артикуляційної бази в іноземних студентів – носіїв арабської мови .
2. Викладання фонетичного практикуму на початковому етапі навчання іноземних студентів зумовлене метою й умовами навчання (націленість на активне чи пасивне засвоєння мови, робота в мовному середовищі чи поза ним, у групах гуманітарного чи технічного профілю, в однорідних за рідною мовою та мовою-посередником чи змішаних групах). У вступному курсі фонетичний аспект є провідним як за метою навчання, так і в плані організації мовленнєвого матеріалу на уроках.
3. У процесі засвоєння іноземної мови в свідомості студентів взаємодіють дві системи правил творення мовлення – два мовленнєві коди – і перехід із правил рідної мови на правила іноземної відбувається через певне опосередковане володіння іноземною мовою. У результаті цього механізм реалізації моторної програми мови, яка вивчається, формується на базі системи правил реалізації програми, яка діє в рідній мові.
4. На основі вивчення об’єктивних закономірностей формування знань, умінь і навичок із іноземної мови було визначено дидактичні принципи, які повинні виступати як керівні для розробки конкретної методики навчання вимови на початковому етапі. Основним принципом методичної системи було врахування рідної мови студентів, тому що його реалізація найбільше забезпечує виконання поставленого перед нами завдання формувати орфоепічні уміння і навички української мови в арабськомовних студентів.
5. Оскільки конкретна методика навчання української вимови розроблена в дисертації стосовно до арабських студентів, то фонетична система української мови зіставлена з арабською фонетичною системою. У роботі визначено диференційні ознаки фонем і сегментних одиниць, які заклали основу формування фонетичного мінімуму. У результаті порівняння було з’ясовано особливості сприйняття звукових і сегментних одиниць української мови арабськими студентами та спрогнозовано порушення вимови українських фонем арабами.
6. Констатувальний зріз виявив рівень сформованості умінь і навичок з української мови в арабських студентів, які навчалися за традиційною методикою. Фонетичні порушення в процесі формування мовлення нерідною мовою зумовлені явищем фонетичної інтерференції.
7. Методична інтерпретація української фонетичної системи завершилась створенням навчальної моделі постановки артикуляції українських фонем арабським студентам. Основний підхід до її створення визначався як запобігання орфоепічних помилок. Головною одиницею навчальної моделі з орфоепії стала вправа, а їх система – основним компонентом розробленої нами методики.
8. Для перевірки доцільності застосування розробленої нами методики проводилось експериментальне навчання за цією методикою.
9. Порівняння показників кінцевих зрізів для експериментальної і контрольної груп під час сприйняття студентами фонемного складу слів дало змогу встановити значну перевагу результатів експериментальної групи в розрізненні й артикуляції всіх видів фонем, які аналізувалися.
10. Результати експериментального навчання довели ефективність запропонованої методики та доцільність упровадження її в навчальний процес на початковому етапі навчання іноземних студентів української мови.
Перспектива подальшого дослідження – застосування запропонованої методики не лише на початковому етапі формування орфоепічних навичок, а також протягом усього періоду навчання іноземних студентів української мови, удосконалення системи методів і прийомів орфоепічної роботи.
Додатки містять програму з курсу української мови для арабськомовних студентів, комплекс вправ для формування орфоепічних умінь і навичок у арабськомовних студентів і матеріали констатувального зрізу та навчального експерименту.
| 