Анотація до роботи:

Слободніченко Д.О. Формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (музика та музичне виховання). – Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2008.

У дисертації розкрито сутність, зміст і структуру поняття „читання з листа нотного тексту”, досліджено стан і проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, визначено критерії й рівні сформованих навичок читання з листа у студентів при опануванні ними навчального курсу „Читання хорових партитур”, розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів мистецьких вищих навчальних закладів, розроблено методичні рекомендації для викладачів фахових дисциплін.

У дисертації на основі теоретичних узагальнень та аналізу емпіричного матеріалу запропоноване розв’язання наукової і практичної проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, що дало підстави для відповідних висновків:

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної і музикознавчої літератури уточнено сутність поняття „читання з листа нотного тексту”, що розглядається як різновид інформаційно-пошукової і пізнавальної діяльності, заснованої на складних відео-слухо-моторних процесах отримання, переробки й реалізації у звучанні музичної інформації шляхом перетворення зорових сигналів на музичні уявлення, втілювані в адекватних їм виконавських рухах. Це комплекс спеціальних навичок, набутих в результаті виконання певних музичних творів, вони є автоматизованими компонентами свідомої діяльності особистості.

2. Теоретичний аналіз наукових джерел і вивчення стану розробки досліджуваної проблеми дозволило конкретизувати сутність, зміст і структуру навичок читання з листа хорових партитур і визначити такі компоненти: усвідомлення особистістю художньо-образного змісту музичного твору, адекватність і виразність його відтворення; вміння визначати засоби музичної виразності; взаємозв’язок між зоровим і слуховим сприйняттям та руховою реалізацією музично-слухових уявлень; слуховий самоконтроль; точність читання нотного тексту; дотримання темпу; володіння фортепіанною технікою; звукова виразність втілення музично-художнього задуму; розподіл уваги між нотним текстом і клавіатурою; вільна орієнтація в нотному тексті, в стереотипних нотних структурах; усвідомлення функцій акордів або фігурацій; мисленнєве прочитування музичного тексту, навички „бачити наперед”; виконання хорових партитур a cappella та в супроводі фортепіано, транспонування хорових партитур; проспівування окремих хорових партій з одночасним виконанням на фортепіано інших голосів партитури.

3. Відповідно до структури навичок читання з листа хорових партитур розроблено критеріальний апарат для діагностування рівнів сформованості цих навичок, компоненти якого поєднані в чотири групи: музично-слухові уявлення, показниками яких є навички узагальнення, порівняння музичних явищ, розмірковування, відкриття нового в музиці; емоційні реакції, показниками яких є прояв емоційного збудження та естетичного задоволення у процесі сприймання і виконання хорових партитур, відчуття художньо-естетичного змісту, характеру музики та її адекватності виконавському образу; музично-виконавський компонент пов’язаний з особливостями музичної пам’яті, музичного слуху, метро-ритмічної чутливості, технічного розвитку студента, стану його ігрового апарату тощо; інтелектуальний компонент характеризує рівень музичних знань студентів; досвід спілкування з музикою, прагнення нових знань, самостійної виконавської інтерпретації змісту твору, самоаналіз результатів власної музично-виконавської діяльності, розуміння особливостей музичної мови, форми втілення музичних образів.

4. Під час ґрунтовного діагностичного обстеження було визначено такі рівні сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів: низький, середній, достатній і високий. Аналіз результатів констатувального дослідження дозволив виявити ряд проблем в організації занять із студентами з курсу „Читання хорових партитур”, що вимагало цілеспрямованого їх усунення, розробки спеціальної методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів.

5. У процесі дослідно-експериментальної роботи розроблено й експериментально перевірено педагогічну методику формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, яка будувалася на основі особистісно-орієнтованого підходу, проблемного навчання, педагогічного спілкування, діалогічної взаємодії, емоційно-естетичній спрямованості навчального процесу.

Дослідженням доведено, що: підвищенню ефективності процесу засвоєння студентами курсу „Читання хорових партитур” і формування їх професійних навичок сприяють відповідні педагогічні умови, дотримання яких має базуватися на врахуванні специфіки процесу читання з листа нотного тексту, адекватності та емоційній виразності його відтворення; музичного розвитку студентів, набутті ними певних виконавських навичок, збагаченні їх тезаурусу тощо.

Порівняння вихідних даних з результатом дослідження в контрольній та експериментальній групах підтвердило ефективність розробленої педагогічної методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів.

6. Здійснене дослідження дозволило запропонувати методичні рекомендації викладачам хорових дисциплін для вдосконалення методики викладання курсу „Читання хорових партитур” у вищих мистецьких навчальних закладах.

7. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів. Подальшого вивчення потребують такі аспекти: особливості музичного мислення майбутніх фахівців в галузі хорового мистецтва у процесі опанування ними фахових дисциплін; комунікативно-психологічні чинники самостійної роботи студентів – майбутніх диригентів, хормейстерів, керівників, хорових колективів; зростання виконавської майстерності музиканта у процесі вивчення сучасних хорових творів.

Основні результати дослідження відображено в таких публікаціях:

1. Слободніченко Д.О. Особливості процесу читання з листа хорових партитур // Вісник Книжкової палати. – 2005. – №4. – С. 49-51.

2. Слободніченко Д.О. Методичні засади процесу формування навичок читання хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць – Вип.13 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2005. – Серія „Педагогіка”. – С. 148-154.

3. Слободніченко Д.О. Читання з листа нотного тексту як характерна ознака процесу вдосконалення професійної майстерності музикантів-хоровиків // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць – Вип.11 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2004. – Серія „Педагогіка”. – С. 120-127.

4. Слободніченко Д.О. Сучасний стан сформованості навичок читання з листа у студентів-хоровиків // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. – Вип.10 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2004. – Серія „Педагогіка”. – С. 105-113.

5. Слободніченко Д.О. Творча спрямованість художнього навчання // Художня освіта і суспільство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри / Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 жовтня 2004р.). – К., 2004. – С. 204-206.

6. Слободніченко Д.О. Читання з листа нотного тексту як важлива складова підготовки музикантів-хоровиків / Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: теоретичні та методичні засади розвитку / Тези Міжнародної наукової конференції (30 червня – 2 липня). –К. – Суми: СумДПУ ім. А. Макаренка, 2004. – С. 181-182.

7. Методичні рекомендації з курсу „Читання хорових партитур”. – К., 2007. – 41 с.