У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової проблеми формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі, що знайшло відображення у теоретичному обгрунтуванні змісту і структури національної самосвідомості та експериментальній перевірці методики формування національної самосвідомості підлітків засобами творчої спадщини західноукраїнських композиторів ХІХ поч.ХХ ст. 1. Формування національної самосвідомості підростаючого покоління є однією з найактуальніших проблем в сучасній системі національного виховання. Її успішне вирішення зумовлює пошук як новітніх технологій в галузі теорії і методики навчання, так і відродження та творче переосмислення багатого досвіду попередніх поколінь. 2. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу встановлено, що національна самосвідомість це суб’єктивне усвідомлення та оцінювання людиною самої себе як представника своєї нації, суб’єкта історичної творчості, носія певних матеріальних та духовних цінностей даної конкретної нації. Національна самосвідомість допомагає особистості відчути та осягнути свою єдність із рештою членів своєї нації, спонукає її до захисту національних інтересів, до самовираження та самоствердження через реалізацію національної ідеї; стимулює інтерес до історії свого народу, його мови, літератури та мистецтва, суспільної думки. Підґрунтям національної самосвідомості є здатність особистості ідентифікувати себе з представниками своєї нації. В дисертації визначено, що національна самосвідомість включає такі компоненти: самооцінку, рівень домагань та соціальні очікування. Образ “Я” як фактор формування самосвідомості, що репрезентує найбільш зріле усвідомлення людиною сутності своєї особистості, тісно пов’язаний з даними структурними компонентами. Сферами прояву національної самосвідомості виступають інтелектуальна, в зміст якої входять знання про національне мистецтво, зокрема, музичне, різновиди його жанрів, знання про життя та творчість композиторів України тощо; чуттєво-емоційна, яка характеризується емоційно-оцінним ставленням до мистецтва, емоційними переживаннями, пов’язаними із спілкуванням з прекрасним, осмисленням почуттів, викликаних музикою свого народу, усвідомленням себе членом нації через сприйняття національного музичного мистецтва; дієво-вольова, на рівні якої відбувається цілеспрямоване регулювання власних дій, вчинків і ставлення особистості до членів своєї нації, інших націй та до самої себе. Дана класифікація сфер прояву національної самосвідомості співвідноситься з її структурними компонентами, функціонування яких характеризується варіативністю поєднання на рівні кожної сфери. 3. На основі матеріалів дослідження доведено, що процес формування національної самосвідомості особистості значною мірою може бути детермінований її естетичною свідомостю, а основні складові естетичної свідомості – естетичний ідеал, естетична оцінка, естетичні почуття – перебувають в діалектичній єдності із структурними компонентами національної самосвідомості. 4. Цілеспрямоване формування національної самосвідомості підлітків відбувається в атмосфері національної самоідентифікації і ґрунтується на виробленні в учнів у процесі їхньої естетичної діяльності емоційно-оцінного ставлення до творчості маловідомих та раніше заборонених композиторів західноукраїнського регіону. 5. У дисертації з’ясовано національний зміст творчого доробку західноукраїнських композиторів кінця ХІХ – поч. ХХ століття, який містить у собі високий виховний потенціал, але в умовах тоталітарного режиму був свідомо замовчуваний і не досліджуваний. 6. Аналіз структурних компонентів та сфер прояву національної самосвідомості дозволив нам визначити критерії її сформованості, які відображають інтерес підлітків до свого історичного минулого, переживання почуття гордості за свою націю; поінформованість учнів стосовно національної культури, звичаїв та традицій народу; характер емоційно-оцінного переживання національного мистецтва; бажання самореалізації на уроках музики та у громадському житті школи а також рівень володіння рідною мовою та прагнення до послуговування нею в повсякденному житті. Відповідно до визначених критеріїв було виділено три рівні сформованості національної самосвідомості. Шляхом експерименту встановлено, що серед учнів переважає середній рівень сформованості досліджуваного феномену (48,47 %). 7. В дисертації представлено розроблену та експериментально перевірену методику формування національної самосвідомості підлітків засобами творчості західноукраїнських композиторів ХІХ – поч. ХХ ст. В її основу покладено принцип культуровідповідності та природовідповідності. Перша фаза формуючого експерименту “Рідний край. Краса його природи. Духовні скарби рідної землі” була націлена на вироблення у підлітків засобами музичного мистецтва ціннісного ставлення до природи рідного краю, до його культури, звичаїв та традицій свого народу. Вона передбачала розширення інтелектуальної, чуттєво-емоційної, дієво-вольової сфер та була спрямована на розвиток структурних компонентів національної самосвідомості. Мета другої фази формуючого експерименту “Композитор. Людина. Митець.” полягала у розвитку в учнів емоційно-оцінного переживання національного музичного мистецтва та їх здатності до емпатії та ідентифікації з оспіваним у творі ліричним героєм, особистістю композитора, народом, через ознайомлення учнів з життям і творчістю композитора. На цій фазі найбільш ефективними були урок-лекція і рольовий урок, присвячений творчості окремого композитора. На третій, останній фазі формуючого експерименту – “Мій народ. Його славне минуле” - ставилось завдання при ознайомленні із творами західноукраїнських композиторів, в яких оспівується героїчне минуле нашого народу, активізувати інтерес школярів до історії свого народу та стимулювати на цій основі почуття гордості за свою націю, за приналежність до неї. 8. Експериментально доведено, що ефективність процесу формування національної самосвідомості підлітків засобами творчості західноукраїнських композиторів ХІХ - поч. ХХ ст. забезпечується за таких умов: ознайомлення підлітків з творчістю західноукраїнських композиторів має проводитися за принципом історизму; в роботі варто враховувати зв’язки з іншими видами мистецтва; аналіз музичного доробку слід подавати на широкому культурно-історичному тлі з урахуванням народних звичаїв та традицій; в роботі доцільно враховувати виховний потенціал рідної мови (мова у вокально-хоровій спадщині композиторів), акцентуючи при цьому на її багатстві, образності, милозвучності та регіональних особливостях; в навчальному процесі бажано використовувати міжпредметні зв’язки. 9. Дисертаційне дослідження довело можливість успішного формування національної самосвідомості підлітків на уроках музики в загальноосвітній школі засобами творчої спадщини західноукраїнських композиторів ХІХ- поч. ХХ ст. Експериментально підтверджено, що музика, зокрема, того регіону, де проживають учні, розширюючи сферу естетичної свідомості та будучи потужним механізмом співпереживання, здатна виступати одним із дієвих засобів у справі формування національної самосвідомості підлітка. Використання музики, її здатності активізувати людські емоції в процесі узагальнення понять національного менталітету, національного характеру тощо відіграє роль соціально-психологічної та педагогічної основи виховання. Усвідомлення і переживання змісту музичних образів дозволяє глибше сприймати особливості культури своєї нації, її духовні цінності та ідеали. В цілому дослідження підтвердило, що запропонована методика здатна виступати міцним підґрунтям в процесі вивчення учнями здобутків національного мистецтва, слугує підвалиною формування національної самосвідомості в системі сучасної освіти. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Ґрунтовної розробки потребують питання впливу інших видів мистецтва на формування національної самосвідомості особистості, ролі сучасної естрадної музики в процесі формування національної самосвідомості, виявлення специфічних рис досліджуваного феномена у дітей різних вікових груп. |
