Відповідно до завдань дослідження доцільно зробити такі висновки. 1. З’ясовано, що фізична підготовка відіграє важливу роль у розвитку професійних якостей військовослужбовців-операторів. Багато вчених розглядають як найважливіше завдання фізичної підготовки підтримання працездатності та професійного довголіття операторів протягом тривалого часу. 2. Підтверджено висновки вчених щодо недоліків системи фізичної підготовки у військових навчальних закладах Збройних Сил України, а саме: а) динаміка показників фізичної та спортивної підготовленості на старших курсах має регресивні тенденції: під час випуску з військових навчальних закладів курсанти мають рівень фізичних якостей, який дорівнює рівню курсантів другого курсу навчання; б) час, що виділяється на планові заняття з фізичної підготовки, не дозволяє вирішити повною мірою питання спрямованого розвитку спеціальних фізичних якостей: заняття проводяться у жорстко регламентованих рамках, без урахування бажань курсантів займатися тими чи іншими фізичними вправами або видами спорту; в) чинна нормативна система з фізичної підготовки не стимулює до вдосконалення фізичних якостей через низькі нормативи з фізичної підготовленості та відсутність взаємозв’язку зі спортивною підготовленістю, особливо на старших курсах; г) методична підготовка недостатньо ефективно формує навички та вміння курсантів з організації та проведення самостійних занять фізичними вправами; д) рівень фізичної підготовленості молодих офіцерів (1-2-га вікові групи) не відповідає вимогам ведення сучасних бойових дій. 3. Доповнено висновки робіт низки вчених, які визначають залежність ефективності функціонування системи фізичної підготовки курсантів у ВНЗ від таких чинників: рівня фізичної підготовленості молодого поповнення; стану матеріально-технічної бази закладу; ієрархії фізичної підготовки в системі бойової підготовки; фінансів, що виділяються на її організацію і проведення; професіоналізму керівників занять. Ми вважаємо, що найбільш дієвим чинником є підвищення рівня мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом. 4. Визначено, які причини буденної діяльності курсантів знижують мотивацію до занять фізичною підготовкою і спортом та заважають систематично займатися фізичними вправами. До них належать: брак часу – 41,3% респондентів, заборона командирів - 31,7%, відсутність секцій за інтересами – 9,4%, відсутність бажання займатися фізичними вправами – 7,5%, недостатньо оснащена матеріальна база – 6,2%, 3,9% курсантів визначили інші причини. Доведено, що з вищевказаних причин курсанти пропускають таку кількість годин на тиждень: 43,9% респондентів пропускають до 2 годин, 37,1% респондентів не пропускають зовсім, 10,9% курсантів пропускають до 4 годин, 2,6% респондентів – до 6и годин. Це говорить про те, що до 60% курсантів пропускають кожне друге заняття. Підтверджено висновки вчених про те, що зміни повинні бути спрямовані на формування стійкої потребо-мотиваційної сфери. В анкетах зазначено, що для підвищення ефективності фізичної підготовки необхідно враховувати бажання військовослужбовців. Так вважають 56,3% курсантів, 57,4% командирів курсантських підрозділів, 69,4% спеціалістів з фізичної підготовки і спорту. 5. Визначено вплив регулярних занять фізичними вправами не тільки на фізичну підготовленість курсантів, а й на елементи військового навчання. Доведено високу лінійну залежність між рівнем розвитку фізичних якостей та успішністю навчання курсантів. Для курсантів з умотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом цей показник дорівнює r = 0,96, для курсантів з невмотивованим ставленням – r = 0,36. Синтезовано модель залежності рівня навчання курсанта від показників військового навчання за допомогою метода групового обліку аргументів : - для курсантів з умотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом - для курсантів з невмотивованим ставленням до занять фізичною підготовкою і спортом 6. Доведено, що формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою та спортом буде тоді ефективним, коли відбудеться перехід від «суб’єкт – об’єктних» до «суб’єкт – суб’єктних» стосунків між викладачем і курсантом. Визначено, що для цього в організації занять з фізичної підготовки необхідно переходити від жорсткої регламентації занять на молодших курсах до самостійного планування занять на старших курсах. 7. Перевірено ефективність авторської програми формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом. Визначено, що для курсантів експериментальної групи найбільш виразними є мотиви та потреби у розвитку характеру та психологічних якостей, покращення самопочуття і здоров’я та фізичного вдосконалення. Курсанти контрольної групи вважають, що найбільш виразними мотивами та потребами у заняттях спортом є потреба у схваленні, спілкування та покращення самопочуття і здоров’я. Доведено, що авторська програма формування мотивації курсантів до занять фізичною підготовкою і спортом дозволила: збільшити кількість курсантів експериментальної групи, які систематично займаються фізичними вправами, до 95 %, що на 79% більше, ніж у контрольній групі; покращити відсоток відвідування консультацій з дисципліни “Фізичне виховання, підготовка і спорт”: наприкінці експерименту кількість курсантів експериментальної групи, які систематично консультуються з викладачем, складає 77,6%; у контрольній групі лише 18,5% курсантів самостійно відвідують консультації; покращити показники фізичного здоров’я за окремими коефіцієнтами та в цілому, при цьому середній показник стану здоров’я експериментальної групи відповідав рівню “вищий від середнього”, а у курсантів контрольно групи – рівню “нижчий від середнього”; підвищити якість навчання курсантів експериментальної групи (4,26±0,05 бала) та рівень психофізичних якостей, професійно важливих для операторів (7,34±0,21 бала); показники якості навчання (3,76±0,08 бала) та рівня психофізичних якостей (4,89±0,22 бала) контрольної групи достовірно відрізняються від показників експериментальної групи (Р<0,001 та Р<0,001 відповідно); покращити рівень фізичної підготовленості курсантів ЕГ. Він вірогідно вищий, ніж у курсантів контрольної групи, та дозволяє виконати вимоги нормативних документів, які не виконувалися раніше. Так, дослідження швидкісних якостей (біг на 100 м) курсантів ЕГ та КГ виявило різницю у 0,89 сек (Р<0,001), силових якостей (підтягування на поперечині) – у 4,27 рази (Р<0,001), витривалості (біг на 3 км) – у 47 сек (Р<0,001), військово-прикладних навичок (подолання смуги перешкод) – у 18 сек (Р<0,001); збільшити показники спортивної майстерності курсантів експериментальної групи, які перевищили показники контрольної групи: зі звань МС та КМС – на 12,0%; з І розряду – на 36,7%; з ІІ розряду – на 28,0%; загалом – на 68,4%. |