У дисертації наводиться теоретичне обґрунтування і практичне розв’язання актуальної проблеми формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства, що виявляється у розробці змісту, форм і методів ефективного виховання. Проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези, дозволило зробити висновки і визначити перспективи подальшої розробки проблем. 1. Доведено, що проблема формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства є актуальною і недостатньо розробленою. Зміст і основні напрямки дослідно-експериментальної роботи лежать у площині завдань виховання сучасної початкової освіти і педагогіки, визначених Концепцією “Національне виховання” та “Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті” тощо. З’ясовано, що важливою особливістю розвитку національної педагогічної науки є її істотне збагачення за рахунок ідей народознавства, що репрезентує соціально-культурний досвід українського народу та виступає важливим засобом формування морально-етичних цінностей у школярів. 2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу з’ясувати та уточнити поняття “морально-етичні цінності”, які є імперативними утвореннями, що носять неперехідний характер, зберігають наступність моральних вимог, виконують регулятивну функцію у стосунках людей. Узагальнення тенденцій, виявлених у наукових дослідженнях, дало змогу визначити основні функції (пізнавально-гуманістичну, сенсо-імперативну та ціннісно-регулятивну), типізувати морально-етичні цінності українського народу за ставленнями до себе, до оточуючих, до природного середовища, до Батьківщини, до навчально-трудової діяльності. Визначено структурні компоненти морально-етичних цінностей (когнітивний, емоційно-мотиваційний та діяльнісно-регулятивний), які пояснюють специфіку їх формування і функціонування відповідно до молодшого шкільного віку. У процесі дослідження виявлено, що молодший шкільний вік є сенситивним для формування ієрархії морально-етичних цінностей, що пояснюється віковими і психологічними особливостями дітей цього віку, їх здатністю до інтеріоризації досвіду народу і його цінностей, які формуються у цілісну систему, що зрештою визначає їхню поведінку та мотивацію. 3. У дослідженні визначено критерії сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів засобами народознавства (гносеологічний, нормативний, емоційний, мотиваційний, практичний), характерні показники яких стали основою для виявлення чотирьох груп учнів, що відповідають високому, середньому, достатньому та низькому рівням сформованості морально-етичних цінностей українського народу у молодших школярів. Аналіз причин низького рівня сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів вказав на недостатню роботу школи; відсутність системності та систематичності у роботі вчителів початкової ланки школи; недостатню реалізацію потенційних можливостей навчальних предметів і позакласної роботи; одноманітність і неефективність змісту, форм і методів виховання; недостатню активність батьків у формуванні морально-етичних цінностей у дітей; незнання ними вікових особливостей дітей, що пояснюється браком педагогічних знань, відірваністю від народного ґрунту, низьким рівнем педагогічної культури. 4. Ефективність довела розроблена методика формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства, що передбачала експериментальну перевірку змісту, форм і методів виховання в процесі навчальної і позакласної діяльності. Робота за цією методикою мала на меті формування в учнів 1–4 класів ціннісного ставлення до себе, до оточуючих, до природного середовища, до Батьківщини, до навчально-трудової діяльності через цілісну узгодженість змісту, форм і методів морально-етичного виховання ідеями народознавства, української народної педагогіки; створення емоційного комфорту, доброзичливої психологічної атмосфери в школі; гуманізацію міжособистісних взаємин; формування в учнів відповідної мотивації, потреби в оволодінні морально-етичними цінностями та вміння керуватися ними у практичній діяльності. Упровадження у виховну практику початкової школи форм (індивідуальних, групових, колективних, масових) і методів виховання (вербальних, ігрових, чуттєво-емоційних, наочних, практичних, стимулюючих) забезпечило помітне зростання ефективності процесу формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства, що підтверджено результатами формувального експерименту. Перевірено і доведено, що проведена робота з вчителями початкових класів сприяла підвищенню їхнього професійного рівня, збагаченню педагогічного досвіду, шліфуванню майстерності, що забезпечило ефективне застосування народознавства у навчально-виховному процесі початкової ланки школи. Розроблений зміст роботи враховував вікові особливості дітей молодшого шкільного віку та специфіку їх виховання. Доведено, що ефективність формування у молодших школярів морально-етичних цінностей залежить від узгодженості виховних зусиль і взаємодії педагогів і батьків з метою вироблення спільної позиції, спільних підходів у вихованні дітей, спільної діяльності. Педагогічна взаємодія педагогів і батьків сприяла формуванню і вдосконаленню у батьків педагогічних та етнопедагогічних знань, умінь і навичок; поліпшенню морально-психологічного клімату сім’ї; залученню батьків до участі у виховному процесі школи, масових заходах, клубній і гуртковій роботі (писанкарства, вишивки, етнофлористики, традиційної української іграшки, пальчикового та лялькового театру). 5. Кількісні та якісні показники, висвітлені у результатах експерименту із запровадження розробленої нами методики, свідчать про ефективність використаних у роботі змісту, форм і методів та необхідність їх творчого застосування у масовій практиці. Розроблені у дослідженні методичні і практичні рекомендації можуть бути використані вчителями початкової школи, викладачами вищих навчальних закладів, студентами, батьками, а також у роботі методоб’єднань та курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти. Проведене дослідження підтвердило основні положення сформульованої гіпотези, дало змогу зробити висновки й визначити перспективи подальшої розробки цієї проблеми. Завершена дисертаційна робота не претендує на вичерпний і всебічний розгляд складної і багатогранної проблеми формування у молодших школярів морально-етичних цінностей засобами народознавства. Подальшого вивчення потребують проблеми розробки змісту, виховних технологій, урізноманітнення форм і методів виховання учнів середньої і старшої ланки школи. Перспективною може бути науково-пошукова робота, яка б висвітлювала б особливості формування у дітей морально-етичних цінностей засобами народознавства у різних регіонах України та в діаспорі. |
