Анотація до роботи:

Шелудько Л.В. Формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК) – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 2007.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних і методичних основ формування механізму мотивації та матеріального стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах. Розглянуто наукові засади мотивації та матеріального стимулювання праці, у тому числі мотиваційний механізм взаємозв'язку доходів робітника і результатів виробництва. Виконано аналіз рівня оплати праці та її зв’язок з кінцевими результатами виробництва. Здійснено аналіз діючих моделей і систем оплати праці в країні і за кордоном за подовжений період. Змодельовані системи оплати праці в нових умовах господарювання та запропоновано механізм формування фонду оплати праці в сільськогосподарських підприємствах. Виконано розрахунки та рекомендації з упровадження у виробництво прогресивних систем організації й оплати праці в сільськогосподарських підприємствах регіону.

1. В умовах пореформеного періоду формування механізму мотивації праці у сільськогосподарських підприємствах має першочергове значення. Мотивація є первинним, початковим поняттям. Установлено, що задоволення потреб працівника – це циклічний процес, тобто при задоволенні певної потреби з’являється потреба більш високого рівня, ніж попередня. Якщо потреба не задовольняється, то виникає потреба більш низького рівня. При формуванні механізму мотивації слід ураховувати цю залежність. Під час розробки та побудови механізму мотивації слід ураховувати розвиток соціальної та виробничої інфраструктури, демографічну ситуацію, особливості сільськогосподарського виробництва, систему та рівень оплати праці у сільськогосподарських підприємствах.

2. В умовах розвитку ринкової економіки в країні утворилися господарства, різні за організаційно-правовими формами. Кожне з них потребує окремого механізму мотивації та матеріального стимулювання праці, що проявляється в різній структурі управління, різних ролях керівництва та первинних колективів, різних ступенях відповідальності, а також в різних методах і системах формування та розподілу заробітку.

3. Для аналізу соціально-економічних проблем оплати праці на селі нами було досліджено добробут сільських жителів. У результаті було з’ясовано, що оплата праці як основне джерело відтворення робочої сили перебуває на вкрай низькому рівні порівняно з країнами Європи та колишнього Радянського Союзу. Переважну більшість складають працівники, які отримують заробітну плату в межах 600-1000 грн на місяць, а в сільському господарстві переважають працівники, які отримують заробітну плату нижчу мінімальної, установленої законодавством України на 2006 р.

4. Для визначення резервів зростання рівня оплати праці в АПК за допомогою методу багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу нами були визначені основні фактори, які впливають на формування заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах. Було виявлено, що найбільша тіснота зв’язку спостерігається між результативною ознакою (оплатою праці) та продуктивністю праці одного працівника й урожайністю зернових культур. Інші факторні ознаки, включені в групу, помірно впливають на результативну ознаку.

5. Для обґрунтування доцільності упровадження тієї чи іншої прогресивної системи оплати парці в досліджуваних базових господарствах проаналізовано динаміку формування складових річного фонду заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств. Установлено, що частка тарифного фонду зарплати в загальному річному заробітку коливається від 55,4 % у СТОВ «Гусарівське» до 83,0 % у СТОВ «Степове». Доплата за продукцію в кінці року була найбільшою в ДП ДГ «Червоний Жовтень» - 23,5 %, а найменшою – у СТОВ «Степове».

6. Важливою складовою тарифної системи оплати праці є стимулюючі і компенсаційні доплати і надбавки. У досліджуваних нами 17 сільськогосподарських підприємствах Дворічанського району та 23 господарствах Балаклійського району Харківської області у 2006 р. повністю відмовилися від цих доплат, які пов’язували оплату праці з кінцевими результатами господарювання. Частково здійснюють акордну доплату за продукцію дослідне господарство «Елітне» Харківського району, а в агрокомбінаті «Слобожанський» Чугуївського району вона становить 25 %. У досліджуваних господарствах преміювання фактично зведено нанівець. Лише в СТОВ «Гусарівське» питома вага премій становила 8,4 %. Винятком є ВСАТ Агрокомбінат «Слобожанський» Чугуївського району Харківської області. У цьому сільськогосподарському підприємстві, що спеціалізується на виробництві тваринницької продукції і є одним з найбільших в Україні, преміювання є важливим джерелом підвищення продуктивності праці. Установлено граничний розмір преміювання майже на всіх головних підрозділах господарства. Це дає змогу господарству з року в рік досягати високих показників і у виробництві, і в економічних показниках.

7. Установлено, що в умовах сьогодення склалися такі прогресивні системи організації й оплати праці в сільськогосподарських підприємствах: поліпшена акордно-преміальна система із застосуванням шкал прогресивно зростаючих розцінок за продукцію; оплата праці від валового доходу; оплата праці в умовах орендних відносин, зокрема оплата праці за залишковим принципом (планово-нормативною собівартістю виробництва продукції); оплата праці в умовах орендного підряду; безтарифні системи оплати праці;

8. Для розробки та впровадження на підприємстві певної системи оплати праці слід перш за все визначити відповідність вибраної системи стратегії розвитку та цілям підприємства. Для цього ми пропонуємо застосовувати систему принципів відбору та моделювання системи оплати праці. Місія підприємства Напрямок моделі оплати праці Цілісність концепції Роль управлінського персоналу Оцінка трудового вкладу працівника Збалансованість системи оплати праці та системи преміювання;

9. Визначено, що в ринкових умовах господарювання доцільніше користуватися поряд з названим і показником зарплатомісткості реалізованої продукції (тобто скільки копійок зарплати міститься в кожній гривні виручки). З його допомогою відпрацьовано механізм формування та контролю фонду заробітної плати, запропоновано, зокрема, методику проектування розміру фонду оплати праці в контексті з передбаченими в бізнес-плані надходженнями і витратами в розрізі окремих статей. Передбачено складання балансу, який необхідно корегувати щомісячно, аналізувати фактичні надходження та витрати і робити відповідні висновки. Такий баланс стане механізмом фінансового управління господарської діяльністю, тому що ринкова економіка змушує виконувати процес планування доходів і витрат безперервно.

10. З урахуванням економічного стану досліджуваних господарств рекомендовано відповідну прогресивну систему оплати праці для умов конкретного підприємства, зокрема: СТОВ «Гусарівське», СТОВ «Протопопівське», Агрокомбінат «Слобожанський» - оплата праці від валового доходу; СТОВ агрофірма «Хлібороб» - орендний підряд за другим варіантом; СТОВ «Рассвет», СТОВ «Степове», ДП ДГ «Елітне» - поліпшений варіант акордно-преміальної системи з розробкою шкал прогресивно зростаючих акордних розцінок за продукцію; ДП ДГ «Червоний Жовтень» - безтарифну систему оплати праці.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шелудько Л.В. Досвід мотивації праці в країнах Західної Європи та США // Держава та регіони: Наук.-вироб. журн. Сер. «Економіка та підприємництво». – 2004. - № 2. – С. 236-240.

2. Шелудько Л.В. Оплата праці від валового доходу як одна з найбільш прийнятних моделей оплати праці в ринкових умовах // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2004. - № 10. – С. 332-337.

3. Шелудько Л.В. Стимулююча роль доплат і премій в матеріальному заохоченні працівників села // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2004. - № 8. – С. 180-184.

4. Шелудько Л.В. Стан та шляхи підвищення оплати праці в сільськогосподарських підприємствах // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2004. - № 2. – С. 270-275.

5. Шелудько Л.В. Проблема заробітної плати як основного чинника матеріального стимулювання // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2005. - № 3. – С. 148-157.

6. Шелудько Л.В. Формування механізму мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах // Економічні науки: Вісник ХНТУСГ – 2006. - № 34. – С. 241-245.

7. Шелудько Л.В. Проблеми оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Харківської області // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2006. - № 3. – С. 309-315.

8. Шелудько Л.В. Аналіз впливу факторів на рівень оплаті праці в сільськогосподарських підприємствах // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». – 2006. - № 10. – С. 270-274.

9. Шелудько Л.В. Стан та шляхи підвищення витрат на оплату праці у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання // Вісник СНАУ. Сер. «Фінанси і кредит». – 2007. - № 1 (22). – С. 285-288.

10. Македонський А.В., Шелудько Л.В. Механізм формування фонду оплати праці в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. – 2008. - № 1. – С. 112-115. (Автором запропоновано методику формування та контролю фонду оплати праці за допомогою показника «зарплатомісткості реалізованої продукції»).

В інших виданнях

11. Шелудько Л.В. Формування механізму мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Мат-ли Міжнар. форуму молодих вчених. – Т. 1 / ХНТУСГ, – Х., 2005. – С. 291-292.

12. Шелудько Л.В. Механізм мотивації праці робітника-власника // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли міжнар. форуму молодих вчених. – Х.: ХНТУСГ, 2007. – С. 216-217.

13. Шелудько Л.В. Концепція нових нетрадиційних моделей оплати праці в ринкових умовах господарювання // Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства: Тези міжнар. наук.-практ. конф. – ХНАУ, 2007. – С. 104-106.