У дисертації наведено теоретичне узагальнення і науково-практичне вирішення проблеми формування маркетингової стратегії молокопереробних підприємств, що сприятиме поліпшенню ефективності їх діяльності. Проведені дослідження дають змогу зробити такі висновки: 1. На основі теоретичних досліджень в загальному розумінні стратегію маркетингу слід трактувати як цільове спрямування діяльності підприємств, зорієнтоване на максимальне задоволення потреб споживачів у доступній за ціною, якісній, екологічно чистій і конкурентоспроможній продукції та досягненні необхідної прибутковості виробництва. 2. На основі економіко-статистичного дослідження виявлено та кількісно виміряно ступінь впливу на економічну ефективність діяльності молокопереробних підприємств та вибір ними стратегії маркетингу таких економічних показників: валовий дохід, чистий прибуток, рентабельність, ціна на сировину, рівень завантаження виробничих потужностей, вартість валової та товарної продукції. 3. Обгрунтовано застосування економіко-математичних інструментів для прогнозування валової та товарної продукції першої групи молокопереробних підприємств (малих та середніх виробничих потужностей) та другої групи (вищих виробничих потужностей). Результати прогнозування вказали на кращі перспективи розвитку останніх. Практичне значення побудованої моделі для прогнозування прибутку полягає в тому, що вона дає змогу прогнозувати даний показник у залежності від основних факторів впливу на певний період. 4. Визначено, що алгоритм розробки маркетингової стратегії підприємств базується на послідовному проходженні двох етапів: розробка компонентів стратегічного маркетингу (сегментація, оцінка привабливості ринку та конкурентоспроможності, портфельний аналіз) і розробка компонентів оперативного маркетингу, до якого входять стадії вибору стратегії, комплекс маркетингу та бюджет. 5. Встановлено, що провідним елементом системи стратегічного маркетингу є вимоги та купівельна спроможність споживача. На вибір ефективної стратегії маркетингу безпосередньо впливають цілі підприємства, формування яких залежить насамперед від факторів привабливості ринку та конкурентоспроможності підприємства. Розроблена система оперативного маркетингу молокопереробних підприємств базується на підсистемах факторів, що визначають товарну політику, на тих, що впливають на обрання каналів товароруху і визначають цінову політику та здійсненні заходів зі стимулювання збуту. 6. Обґрунтовано, що найбільш доцільною організацією служби маркетингу в молокопереробній промисловості є товарна; основними критеріями, які використовують виробники молочної продукції при проведенні сегментації ринку є соціологічні та спонукальні імпульси поведінки покупця; до найбільш важливих елементів привабливості ринку слід віднести масштаб ринку та потенційний прибуток; головною конкурентною перевагою є якість та ціна продукції; цінову політику в основному визначають фактори – ціни на сировину та попит на продукцію; найбільш застосовуваними каналами збуту продукції є канали нульового рівня та однорівневі канали; серед рекламних заходів молокопереробні підприємства регіону найбільше використовують різні види реклами. 7. Удосконалено управлінські складові застосування маркетингових стратегій молокопереробних підприємств, що базуються на результатах побудованої економіко-математичної моделі оптимізації структури виробленої продукції з урахуванням граничних умов, зумовлених маркетинговими заходами, та передбачають такі дії: введення відділу маркетингу в організаційну структуру підприємств, створення консалтингових підприємств, які б займалися наданням послуг по розробці маркетингових стратегій, активна співпраця виробників з постачальниками сировини, максимальне врахування факторів привабливості ринку та конкурентоспроможності підприємств. |