Анотація до роботи:

Бітківська Г.В. Формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів на уроках зарубіжної літератури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02. – теорія і методика навчання (зарубіжна література). – Інститут педагогіки АПН України, м. Київ, 2007.

У дисертації запропоновано теоретично обґрунтовану й експериментально перевірену методику формування літературознавчих понять в учнів 5-7 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури. Сутність методики полягає в поетапному формуванні літературознавчих понять внаслідок виконання відповідних розумових дій (аналіз, синтез, конкретизація, абстрагування, узагальнення, систематизація тощо), різних видів навчальних завдань і вироблення вмінь практичного застосування теоретичних знань під час вивчення літератури як мистецтва слова.

Установлено, що пропонована система роботи сприяє підвищенню літературної освіти школярів, розвитку їхніх читацьких інтересів та естетичних смаків, виробленню здатності самостійно оцінювати художні ознаки літературних творів.

Дослідження містить теоретико-методичні матеріали для подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу із зарубіжної літератури в середній загальноосвітній школі.

На основі аналізу результатів експериментального навчання зроблено загальні висновки:

1. Аналіз результатів дослідження показав, що формування літературознавчих понять під час вивчення зарубіжної літератури – складний і тривалий у часі процес послідовного розкриття якісних і кількісних особливостей літературних явищ, зокрема художніх творів, який є складовою літературної освіти учнів 5–7 класів і сприяє їхньому інтелектуальному, мовленнєвому й креативному розвитку.

2. Ефективне формування літературознавчих понять залежить від дотримання низки психолого-педагогічних умов, з яких основними є:

• оволодіння літературознавчими поняттями усвідомлюється учнями як необхідна умова адекватного сприйняття художніх творів;

• формування літературознавчих понять здійснюється поетапно на основі системного підходу;

• свідоме використання учнями розумових дій (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння та ін.);

• спрямування учнів на послідовне й систематичне застосування літературознавчих понять під час вивчення художніх творів, виконання навчальних завдань;

• урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів основної школи;

• здійснення зв’язків літературознавчих понять із поняттями інших предметів естетичного циклу.

3. Результативність методики формування літературознавчих понять значною мірою залежить від правильного вибору методів, прийомів, видів навчальної діяльності, які сприяють активізації навчального процесу й створенню відповідної мотивації. Під час проведення експериментального навчання ефективними виявилися метод творчого читання, евристичний, дослідницький та репродуктивний методи; прийоми: побудова системи завдань за текстом художнього твору; розробка системи запитань для визначення ролі літературознавчих понять у художньому творі; використання літературознавчої довідкової літератури, карти вимог до засвоєння літературознавчого поняття, пам’яток для учня, різнотипних і різнорівневих навчальних завдань тощо; види діяльності: виразне читання, відгук, підбір матеріалу з художнього твору, переказ із елементами аналізу, аналіз епізоду, відповідь на проблемне запитання, складання плану для аналізу будови твору, порівняння двох або кількох творів, образів (персонажів, пейзажів, портретів, інтер’єрів, автора та ін.), робота зі словниками, виконання різноманітних практичних завдань тощо.

4. У процесі вивчення зарубіжної літератури в учнів формуються спочатку окремі поняття, певна їх сукупність, а потім система понять. Одночасно з процесом утворення нових понять іде поглиблення змісту раніше сформованих понять.

5. Про ефективність розробленої методики формування літературознавчих понять свідчать здобуті під час формувального експерименту результати, а саме:

сформованість умінь учнів виділяти у змісті літературознавчих понять істотні ознаки, встановлювати між окремими поняттями системні зв’язки, помічати в тексті застосування літературознавчих понять і осмислювати їх значення;

підвищення рівня естетичного сприйняття художнього твору.

6. З’ясовано, що ефективності експериментальної методики сприяє естетико-пізнавальний компонент навчання та цілеспрямоване формування в учнів навичок виконання розумових дій.

7. Аналіз результатів експериментального дослідження дає підстави стверджувати, що завдання, поставлені в дослідженні, вирішені, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено.

Проте проблема формування літературознавчих понять не вичерпується результатами цього дослідження, оскільки можливі інші аспекти її розв’язання, які потребують спеціальних термінологічних досліджень (концептуальний апарат літературознавчої терміносистеми, класифікація і генетичні особливості літературознавчої термінології). У дисертації розглянуто лише найважливіші аспекти формування літературознавчих понять у 5–7 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються в дослідженні науково-методичних основ формування літературознавчих понять у процесі позакласної роботи з літератури, у старших класах на уроках зарубіжної і української літератур, у процесі взаємодії мистецтв тощо.

Публікації автора:

1. Бітківська Г. В. Оптимізація змісту і структури програмових теоретико-літературних понять як методична проблема // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 7. – С. 28-29.

2. Бітківська Г. В. Теорія літератури: постійне у змінному // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 11. – С. 7-8.

3. Бітківська Г. В. Система вивчення літературознавчих понять на уроках зарубіжної літератури (на матеріалі поняття “портрет”) // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – № 6. – С. 56-59.

4. Бітківська Г. В. Планування уроків зарубіжної літератури, 5 клас. – Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. – 2003. – № 3. – С. 2-32.
   (У співавторстві. – Л.В. Ковбасенко, К.Н. Баліна).

5. Бітківська Г. В. Планування уроків зарубіжної літератури, 6–7 клас. – Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. – 2003. – № 4. – С. 28-108.
   (У співавторстві. – Л.В. Ковбасенко, К.Н. Баліна).

6. Бітківська Г. В. Оптимізація змісту і структури програмових теоретико-літературних понять як методична проблема // Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення викладання зарубіжної літератури в навчальних закладах України: В 2 ч. – Ч. 2. – К.: УАВЗЛ, 2002. – С. 10-15.

7. Бітківська Г. В. Поліфункціональність теоретико-літературних понять і термінів у шкільному курсі «Зарубіжна література» (на матеріалі поняття «портрет») // Мова і культура: Збірник наукових праць. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. – Випуск 5. – Т. 5: Проблеми гуманізації навчання і культурологічний підхід до методики мови і літератури. – С. 31-37.

8. Биткивская Г.В. Теория литературы: постоянное в изменчивом // Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания: Сб. науч. трудов. – К.: КГПУ им. Б.Д. Гринченко: ИПЦ, 2002. – С. 203-206.

9. Бітківська Г. В. Вивчення літературознавчих понять в класах філологічного профілю // Матеріали міжнародної конференції “Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний і методичний аспекти)”. – К.: УАВЗЛ, 2003. – С. 222-226.

10. Бітківська Г. В. Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 112 с.
    (У співавторстві. – Д.С. Наливайко, Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна).

11. Бітківська Г. В. Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас 12-річної школи. – К.: Грамота, 2005. – 344 с. (У співавторстві. – К.Н. Баліна, Ю.І. Лонська, В.О. Мележик, О.В. Пішук, І.А. Тригуб).

12. Бітківська Г. В. Планування уроків у п’ятому класі 12-річної школи: Методичні рекомендації. Календарне планування. – К.: Грамота, 2005. – 32 с.
    (У співавторстві. – Ю.І. Ковбасенко).

13. Бітківська Г. В. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання „Зарубіжна література ”.
    8-11 класи // Зарубіжна література, 8-11 і 10-11 класи: Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Пед. преса, 2004. – С. 3-89. (У співавторстві. – Д.С. Наливайко, Ю.І. Ковбасенко, Н.О. Висоцька, В.І. Фесенко, Н.М. Нагорна, Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Л.В. Ковбасенко).

14. Бітківська Г. В. Дбаючи про літературну освіту старшокласників (Вивчення літературознавчих понять на уроках зарубіжної літератури в класах філологічного профілю) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – № 12. – С. 52-54; 2004. – № 2. – С. 46-47.

15. Бітківська Г. В. Трістан та Ізольда: французький оригінал, українські версії // Зарубіжна література. – 2000. – № 23 (123). – С. 8.

16. Бітківська Г. В. Слово – перше дзеркало Духа // Зарубіжна література. – 2001. – № № 29-32 (237-240). – С. 38-39.

17. Бітківська Г. В. Урок вивчення поезії Р.-М. Рільке // Всесвітня література у середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. – С. 31-32.

18. Бітківська Г. В. Зануренню у філософську лірику сприяє емоційне тло (Урок-лекція з елементами аналітичної бесіди за сторінками лірики Б. Пастернака) // Всесвітня література у середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. –
    С. 31-32.

19. Бітківська Г. В. Теорія естетизму в романі О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” // Світло. – 2003. – № 2 (25). – С. 55-57.

20. Бітківська Г. В. Історія зарубіжної літератури ХVІІ століття. Плани семінарських занять. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2006. – 26 с.