1. Лідерська спрямованість особистості офіцера ЗС України — це складне динамічне утворення, яке необхідно розглядати як систему усіх взаємодоповнювальних компонентів, кожен з яких відзначається ієрархічною побудовою. Модернізована нами структура лідерської спрямованості особистості складається з шести компонентів: «специфічність спрямованості», «стійкість», «інтенсивність», «дієвість», «широта мотивації», «рівень задоволеності». Зміст компонентів, тобто показники, які на них впливають, розроблено згідно зі специфікою діяльності офіцера ЗС України. 2. Констатуючий експеримент довів, що рівень сформованості лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера невисокий і має значні резерви для підвищення. Найвищий рівень сформованості має блок показників «спеціальна інтенсивність», що, на нашу думку, обумовлено розумінням курсантами пріоритетного значення спеціальних та військових знань у їх майбутній професії. На дещо нижчому рівні знаходяться структурні одиниці: «рівень задоволеності», «широта мотивації», «суб’єкт спрямованості», «об’єкт спрямованості». Найменш сформованими виявилися структурні одиниці: «дієвість», «стійкість», «тип спрямованості», «загальна інтенсивність». 3. Кореляційний аналіз самооцінки та експертної оцінки параметрів лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера ЗС України дозволяє з’ясувати, що провідні компоненти займають у них найнижчі ранги. Це обумовлює необхідність переорієнтації компонентів лідерської спрямованості. 4. Рівень сформованості компонентів лідерської спрямованості курсантів змінюється у відповідності з етапом навчання. Компоненти «інтенсивність» та «суб’єкт спрямованості» поступово зростають під час навчання в інституті. За параметром «об’єкт спрямованості» спостерігається зниження оцінок з першого до третього курсу, після чого настає стабілізація. «Рівень задоволеності» після зниження на другому етапі починає зростати та досягає максимуму наприкінці навчання. Загальна динаміка компоненту «стійкість» знаходиться у тісному зв’язку з самооцінкою компоненту «рівень задоволеності». Компоненти «тип спрямованості», «широта мотивації» та «дієвість» мають тенденцію до зниження протягом всього періоду навчання у ВВЗО. 5. На основі проведеного дослідження загальних тенденцій формування компонентів лідерської спрямованості курсантів на етапах їх підготовки у інституті була створена інтуїтивна модель формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера ЗС України. Вона передбачає використання певних механізмів педагогічного керівництва процесом формування лідерської спрямованості курсантів ВВЗО, постійну діагностику її динаміки, врахування умов навчання та служби і може бути сформована протягом чотирьох етапів, до яких віднесено: формування емоційно-ціннісного відношення до офіцерської діяльності; формування основних складових структури лідерської спрямованості; набуття досвіду службової діяльності офіцера ЗС України; самовиховання особи, що сприяє формуванню лідерської спрямованості. Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера ЗС України буде проходити успішно лише в контексті відповідної діяльності, яка забезпечується добором активних форм і методів навчання, виконання тестових методик, проведення ділових, службових та рольових ігор, розв’язання службових ситуацій та виконання самостійних творчих завдань. Системоутворюючим фактором розглянутої моделі є показники успішності процесу формування лідерської спрямованості, а саме — наявність позитивної динаміки в композиційній структурі лідерської спрямованості. 6. Проведений експеримент довів ефективність інтуїтивної моделі формування лідерської спрямованості. Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати, що у курсантів експериментальної групи спостерігається значне підвищення рівня лідерської спрямованості. Найбільше відносне зростання серед складових лідерської спрямованості у курсантів експериментальної групи спостерігається за компонентом «стійкість». У курсантів експериментальної групи значно підвищились значення компонентів «рівень задоволеності» та «широта мотивації». Це можна пояснити тим, що практично всі завдання нашої моделі формували позитивне мотиваційно-ціннісне ставлення до майбутньої професії. Позитивні зрушення спостерігались у курсантів експериментальної групи і за всіма іншими компонентами. | 