Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1.Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності, а також результати констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. 2. У результаті наукового пошуку окреслено основні аспекти, які впливають на процес формування лексичних навичок учнів 5 класів у роботі над основними видами мовленнєвої діяльності: 1) організація поступового переходу від усвідомленого засвоєння учнями лексичних одиниць до правильного, доцільного вживання під час мовленнєвого спілкування; 2) створення спеціальної системи вправ, що забезпечує формування лексичних навичок у процесі слухання-розуміння, читання, говоріння, письма. 3. Експериментально-дослідне навчання довело, що процес формування лексичних навичок учнів 5 класів в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей п'ятикласників, специфіки основних видів мовленнєвої діяльності. Такий підхід супроводжується цілим комплексом психологічних особливостей: розвитком емоційної сфери, образного мислення, пізнавальної та творчої діяльності учнів 5 класів. 4. У ході визначення лінгводидактичних засад із проблеми дослідження виявлена специфіка реалізації загальнодидактичних принципів (наступності й перспективності, розвивального навчання, системності й послідовності, свідомості та творчої активності, зв’язку теорії з практикою, науковості, наочності, доступності) і частковометодичних (екстралінгвістичний, лексико-граматичний, функціональний, нормативно-стилістичний, взаємодії російської й української мов, градуальності) та методів навчання (теоретичні, практичні (репродуктивні, продуктивні), інтерактивні, контролю) в процесі формування лексичних навичок учнів 5 класів в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності. 5. Детальний аналіз програм, підручників, методичної літератури з російської мови засвідчив, що навчальні матеріали не повною мірою сприяють роботі над формуванням лексичних навичок у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Недостатня кількість у шкільних підручниках вправ творчого характеру, які стимулюють формування лексичних навичок учнів під час активної мовленнєвої діяльності, обумовлює необхідність побудови системи навчально-тренувальних вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих). Діагностика рівнів сформованості лексичних навичок п’ятикласників, проведена в школах з російською мовою навчання, виявила, що учні не завжди вміють знаходити в тексті лексичні одиниці, достатньою мірою не усвідомлюють їхні експресивно-стилістичні особливості, не завжди доречно та правильно використовують у власних висловлюваннях. 6. Запропонована методика формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності охоплювала п'ять взаємозв'язаних етапів: підготовчо-рецептивний, репродуктивний, творчо-продуктивний, загально-систематизувальний, контрольно-оцінювальний. Перший спрямований на формування в учнів рецептивних умінь (знаходити в тексті лексичні одиниці, пояснювати їхню роль, оцінювати своє та чуже мовлення з погляду точного, доречного, виразного слововживання). Другий етап передбачав формування та розвиток репродуктивних навичок, пов'язаних із відтворенням в усному й писемному мовленні текстів різних стилів, насичених лексичними одиницями, правильне використання їх під час конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися навички учнів самостійно й творчо послуговуватися лексичними одиницями у власному мовленні з урахуванням умов та завдань спілкування. Четвертий етап – узагальнення , систематизація та закріплення здобутих лексичних знань, умінь і навичок учнів 5 класів. На п'ятому етапі здійснювалася перевірка та контроль ефективності методики формування лексичних навичок у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. 7. У ході експериментального навчання доведено, що лексичні навички, сформовані в умовах рецептивної, репродуктивної, продуктивної діяльності, підвищують рівень володіння лексичними засобами, сприяють збагаченню словникового запасу учнів. 8. Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих), спрямованих на формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Запропоновані в дисертаційному дослідженні завдання, що передбачають використання лексичних одиниць у словосполученнях, реченнях, тексті за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів, слів у прямому та переносному значенні, багатозначних слів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (доречне, доцільне та виправдане використання лексичних одиниць у власних висловлюваннях за допомогою рольових ігор, колективної роботи та роботи в парах), які сприяють вільному володінню системними об'єднаннями слів, відповідними мовними засобами, дозволяють розвивати в учнів чуття мови, чуття стилю. 9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дали підстави стверджувати, що навички знаходити лексичні одиниці в тексті й використовувати їх в усному та писемному мовленні відповідно до лексичного значення, умов, завдань спілкування значно вищі в учнів ЕК, ніж КК. Порівняльний аналіз результатів констатувального й формувального експериментів засвідчив просування в рівнях сформованості лексичних навичок учнів 5 класів. Рівень лексичної підготовки учнів в експериментальних класах загалом підвищився на 17%. Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються 1) реалізація диференційного підходу щодо розвитку лексичних навичок учнів; 2) удосконалення лексичних навичок під час роботи над текстами різних стилів мовлення; 3) формування лексичних навичок на міжпредметній основі. |
