Анотація до роботи:

Бахмач Н.В. Формування корпоративних недержавних пенсійних фондів підприємств легкої промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. – Економіка промисловості. – Київський національний університет технологій та дизайну, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням формування ефективного механізму управління корпоративними недержавними пенсійними фондами та їх використанню для стимулювання розвитку легкої промисловості в Україні.

У дисертаційній роботі розкрито процес формування механізмів соціального захисту населення, проаналізовано підстави реформування вітчизняної пенсійної системи, досліджено економічну сутність корпоративного недержавного пенсійного фонду, розглянуто концептуальні підходи до розбудови системи управління та особливості їх практичного впровадження.

Розроблено модель управління корпоративним недержавним пенсійним фондом, яка характеризується цілісністю побудови, системністю та комплексністю.

Запропоновані конкретні рекомендації щодо практичного впровадження моделі при створення корпоративного недержавного пенсійного фонду на базі підприємств легкої промисловості.

У дисертаційному дослідженні викладено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування механізму управління корпоративними недержавними пенсійними фондами і використання їх для розвитку легкої промисловості України. Дослідження розвиває науково обґрунтовані підходи до побудови ефективних корпоративних НПФ та містить пропозиції щодо напрямів, механізмів і методів управління. Виконане дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. Розвиток пенсійних систем свідчить, що в сучасному економічному середовищі відбувається активний процес реформування пенсійних систем та переходу від розподільної системи, заснованої на принципах солідарності поколінь, до багаторівневої.

2. За негативних демографічних змін, що нині характерні для України, а саме: від’ємний приріст населення, зменшення кількості населення працездатного віку, необхідність реформування пенсійної системи є об’єктивною та безумовною.

3. Процес реформування пенсійної системи передбачає створення додаткових механізмів, заснованих на принципах індивідуального накопичення коштів, що дозволяють спланувати демографічні та політичні ризики.

4. НПФ – це специфічна соціально-економічна категорія, яка поєднує три основні функції: соціального захисту фізичних осіб (підвищуючи їх матеріальний добробут після виходу на пенсію); формування довгострокових інвестицій для економічного розвитку; стимулювання соціально-трудових відносин роботодавців та працівників (мотивація праці).

5. В процесі взаємодії всіх суб’єктів та об’єктів управління відбувається процес перетворення частини заробітної плати та інших прибутків фізичних осіб та валових витрат роботодавця на інвестиційний ресурс. Система управління НПФ характеризується специфічними особливостями: господарська діяльність фонду здійснюється через третіх осіб; функції обліку, збереження і управління пенсійними активами розподіляються; система контролю базується на поєднанні механізмів зовнішнього та взаємоконтролю учасників.

6. Корпоративна додаткова пенсійна програма є вигідним фінансовим інструментом довгострокової кадрової та економічної політики. Створення КНПФ за участю підприємств легкої промисловості як засновників може вирішити не лише проблеми соціального захисту працівників галузі, а й створити додаткові можливості для підвищення обсягів інвестувань у галузь.

7. Для становлення інституту додаткового пенсійного забезпечення необхідним є глибоке теоретичне обґрунтування економічних основ процесів накопичення пенсійних активів шляхом розробки моделі управління НПФ, яка забезпечує оцінку проміжних та остаточних результатів із визначенням шляхів подальшого вдосконалення. Модель управління корпоративним НПФ складається з трьох взаємопов’язаних блоків: управління пенсійними внесками, управління пенсійними активами та управління пенсійними виплатами. В процесі реалізації моделі формуються додаткові інформаційні потоки між Радою НПФ, адміністратором та КУА, які забезпечують відкритість та прозорість процесу управління пенсійними фондами і запобігають виникненню фінансових зловживань.

8. В умовах змінної кон’юнктури ринку, високих рівнів волатильності цін на акції, підвищеного рівня ймовірності негативного впливу демографічних факторів актуарний аналіз вхідних та вихідних грошових потоків є інструментом для балансування активів та пасивів НПФ, виявлення проблемних місць та можливих резервів, дотримання структурованості, визначеної Інвестиційною декларацією та іншими внутрішніми та зовнішніми документами фонду.

9. Актуарна складова моделі управління включає аналіз: динаміки структури вкладників та учасників фонду і прогнозування можливої кількості учасників, виходячи з статистичних даних за методом „закритої групи”; параметрів участі у пенсійних схемах (розмір пенсійних внесків, період накопичення коштів тощо) з метою оцінки вхідних грошових потоків; можливих рівнів пенсійних виплат на основі їх екстраполювання поточних та прогнозних результатів діяльності фонду.

10. Інвестиційна складова моделі управління КНПФ дозволяє ефективно керувати коштами фонду і складається з таких етапів: формування модельного портфеля інвестування активів фонду на основі використання експертних оцінок та методів математичного моделювання; розробка можливих варіантів інвестування пенсійних активів; відстеження періодичних результатів інвестиційної діяльності за модельним та реальним портфелем з метою порівняння та внесення відповідних коректив. Інвестиційна модель забезпечує формування додаткових механізмів контролю засновників (вкладників) за процесом управління пенсійними активами і запобігає виникненню фінансових зловживань.

11. Всі елементи системи управління КНПФ пов’язані між собою. Аналіз динаміки структури вкладників та учасників фонду дозволяє оцінити усереднені показники вхідних грошових потоків, які є базою для подальшої оцінки фінансових зобов’язань КНПФ – рівня пенсійних виплат, виходячи з принципу еквівалентності зобов’язань. Оцінка рівня нагромаджених пенсійних активів повинна будуватися на мінімалістичних прогнозах, виходячи з даних модельного портфеля інвестицій.

12. Використання моделі дає можливість оцінити оптимальні параметри участі фізичних осіб у роботі КНПФ, які дозволять учаснику отримувати бажаний рівень пенсійних виплат, не створюючи при цьому непомірного фінансового навантаження для роботодавця. Підприємства мають можливість оцінити потенційні обсяги витрат та інвестиційних надходжень, в межах передбачених законодавством податкових пільг. Крім результатів, що мають фінансовий еквівалент, підприємство повинно враховувати вигоди від формування публічного іміджу компанії та стимулювання трудового потенціалу.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Ніколаєнкова Н.В. Стратегія в умовах невизначеності // Вісник КНУТД. – 2003. – № 4. – С.20 – 30.

2. Ніколаєнкова Н.В. Стратегічна модель стійкого розвитку підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 3. – С.85 – 87.

3. Ніколаєнкова Н.В. Використання зарубіжного досвіду в процесі пошуку нових підходів в теорії управління // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 7-8. – С.5 – 8.

4. Ніколаєнкова Н.В. Реформування пенсійної системи України: теорія та практика // Вісник КНУТД. – 2004. – № 2. – С.51 – 59.

5. Бахмач Н.В. Исторический процесс становления системы пенсионного обеспечения Украины // Бизнес Информ. – 2006. – № 8. – С.29 – 33.

6. Бахмач Н.В. Система актуарних розрахунків як складова системи управління недержавним пенсійним фондом // Вісник КНУТД. – 2006. – № 4. – С.135 – 139.

В інших виданнях:

1. Ніколаєнкова Н.В. Становлення теорії менеджменту активів недержавного пенсійного фонду // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – № 1. – С.19 – 23.