1. Аналіз літературних джерел, педагогічні спостереження за дітьми 4-5 років з функціональними порушеннями зору дають можливість стверджувати, що заходів, які проводяться для них у дошкільних навчальних закладах з метою формування координаційних умінь, на сьогоднішній день надзвичайно мало, що, у свою чергу, не дає змоги ефективно попереджати виникнення недоліків у руховій сфері дітей з такою патологією. Недостатньою є кількість наукових досліджень, присвячених комплексному визначенню рівня розвитку координаційних здібностей, критеріїв їх оцінки та з проблеми методики їх формування, що суттєво знижує ефективність навчання, спрямованого на формування координаційних умінь та навичок у дітей з порушенням функцій зорового аналізатора. 2. В результаті дослідження виявлено особливості розвитку координаційних здібностей у дітей середнього та старшого дошкільного віку з функціональними порушеннями зору, які свідчать про негативний вплив порушень роботи зорового аналізатора на рівень їх розвитку. У програмах з фізичної культури в дошкільних навчальних закладах для дітей з порушенням зору формування координаційних умінь має бути важливою складовою частиною освітнього процесу та розглядатись як базис, що формує фонд нових рухових умінь та навичок, як необхідна передумова та основа успішного розвитку інших рухових якостей. При цьому для поліпшення ефективності роботи з дітьми з порушенням зорового аналізатора при формуванні координаційних умінь необхідно створити певні умови, зокрема, правильно побудувати процес навчання з урахуванням особливостей сприйняття таких дітей, застосовувати до них індивідуально-диференційований підхід, забезпечити комфорт для зорових функцій і пропедевтичне навчання, сформувати в дітей позитивне ставлення до занять фізичними вправами, враховувати їх стан здоров’я та бажання в день заняття. 3. Результати констатувального педагогічного експерименту з визначення рівня розвитку координаційних здібностей свідчать про зниження їх розвитку в дітей середнього та старшого дошкільного віку з функціональними порушеннями зору. Діти цієї категорії за всіма координаційними здібностями відстають від параметрів здорових однолітків. Найбільше відставання від показників здорових дітей виявлено за показниками тестів, які відображують рівень розвитку здібності до орієнтації в просторі та збереження статичної рівноваги (Р<0,05). При порівнянні показників між дівчатами та хлопцями 4-5 років з патологією зору не виявлено статистично достовірної різниці за всіма тестами (Р>0,05). Проте при порівнянні показників між дівчатами та хлопцями 4-5 років без порушення зору виявлено статистично достовірну різницю в дітей середнього дошкільного віку за тестом „човниковий біг”, а в дітей 5 років за тестом „метання м’яча”. Різниця в показниках дітей даної категорії суттєва, розходження статистично достовірні (Р<0,05). За іншими тестами не виявлено статистично достовірної різниці (Р>0,05). 4. На основі констатувального педагогічного експерименту були розроблені кількісні критерії оцінки розвитку координаційних здібностей дітей 4-5-річного віку з функціональними порушеннями зору та без зорової патології. Критерії оцінки рівня формування координації рухів створено у вигляді оціночних шкал. Створена шкала оцінок може використовуватися в процесі занять фізичними вправами дітей з функціональними порушеннями зору на заняттях з фізичної культури в дошкільних навчальних закладах під час визначення особливостей розвитку всіх видів координаційних здібностей з метою подальшого більш ефективного навчання, спрямованого на формування оптимального рівня розвитку координації рухів. 5. У дослідженні теоретично обґрунтована та практично розроблена методика для поліпшення навчання, спрямованого на формування координаційних умінь дітей середнього та старшого дошкільного віку з порушенням функцій зорового аналізатора. Методика складається з 7 комплексів фізичних вправ для цілеспрямованого формування координаційних умінь (оцінки й регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, збереження статичної рівноваги, збереження динамічної рівноваги, відчуття ритму, орієнтування в просторі, розслаблення м’язів та координованості рухів) При цьому найбільший обсяг вправ у методиці спрямований на розвиток здібності до орієнтування у просторі у дітей 4 років – 19%, у дітей 5 років – 21% та здібності зберігати статичну рівновагу у дітей 4 років – 19%, у дітей 5 років – 18%. 6. Виявлено, що приріст показників координаційних здібностей в експериментальній групі у дівчаток 4-річного віку складає 18,16%, у хлопчиків – 16,74%. У дівчаток 5 років рівень розвитку координації рухів покращився у дівчаток на 27,39%, у хлопчиків на 24,81%. У той же час у дітей контрольної групи покращення показників становить у хлопчиків 4 років – 5,19%, у дівчаток – 4,6%, а що стосується дошкільнят 5-річного віку, то у дівчаток рівень підвищення координації рухів становить 6,91%, у хлопчиків – 6,33%. Таким чином, темпи приросту показників дітей контрольних груп хлопчиків 4 років у 3,23, а дівчаток - у 3,95 рази нижчі, ніж в експериментальних групах. Така сама закономірність спостерігається і в дітей 5 років. Темпи приросту показників у хлопчиків контрольної групи у 3,92, а у дівчаток у 3,69 рази нижчі, ніж в експериментальній групі. При цьому в дітей із зоровою патологією після впровадження експериментальної методики функціональний стан зорового аналізатора не погіршився, що засвідчують результати медичного огляду офтальмологом. 7. Результати дослідження підтверджують, що застосування спеціальних навчальних завдань є ефективним підходом у методиці навчання та формування координаційних умінь у дітей дошкільного віку з функціональними порушеннями зору. Розроблена методика розкриває нові можливості для підвищення ефективності фізичного виховання дітей 4-5 років, дає можливість досягнути більш високого рівня координаційного базису. Спрямованість подальших досліджень вбачаємо у вивченні особливостей розвитку та формування координаційних умінь дітей молодшого дошкільного віку з порушенням зору. |
