1. Аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку, що наявні модельні характеристики діяльності фахівців у галузі фізичного виховання і спорту, зокрема викладача фізичного виховання вищого навчального закладу, не дають повного уявлення про дану професію, оскільки мають здебільшого односторонній характер, що виявляється у розкритті її зовнішньої сторони. Перспективним напрямом у пізнанні професії викладача фізичного виховання стає вивчення внутрішньої її сутності й побудова на цій підставі концептуальної моделі, яка є основним регулятором діяльності. 2. Вивчення змісту концептуальних моделей дозволило виявити основні властивості, характерні для діяльності викладача фізичного виховання: багаторівневість, відносна незмінність змісту і суб’єктивність. На підставі концептуальної моделі формуються окремі тимчасові (змінні) утворення (оперативні образи), які відповідають основним складовим діяльності: “образ-мета”, “образ-предмет”, “образ-засіб” і “образ-результат”. 3. Розгляд основних підходів до вивчення феномена концептуальних моделей дозволив сформулювати визначення концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання вищого навчального закладу під яким розуміється психологічне утворення, яке складається із образів і уявлень, що виступають регуляторами даної діяльності. Враховуючи притаманну концептуальним моделям образність, найбільш продуктивним методом їх вивчення можна визнати асоціативні експерименти. 4. У результаті емпіричного дослідження концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання за допомогою спрямованого асоціативного експерименту у модифікації відкритих запитань стало можливим подати дану модель у вигляді 29 психічних образів, розподілених на три окремих блоки: “студент”, “викладач” та “інші образи”. 5. Експериментальне дослідження концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання дозволило встановити низку характерних особливостей: досліджувана діяльність відрефлексована недостатньою мірою: переважна кількість психічних образів суб’єкта діяльності (63,07 %) належить до блоку «студент»; образи, які пов’язані з собою, як з викладачем, становлять лише (16,46 %); головні складові діяльності викладача розподілені у свідомості даних фахівців нерівномірно: більше представлені образи, які належать до цілей діяльності – (34,6 %), менше – образи-засоби (20,03 %); цілями даної діяльності є розвиток тілесності студента, зміцнення його здоров’я, формування мотиваційних компонентів, а також підвищення власного професійного рівня та особистісний ріст. При цьому предметами докладання трудових зусиль у діяльності викладача стає тілесність студента та його пізнавальна сфера. Засоби діяльності ґрунтуються на традиційному дидактичному арсеналі, інформаційному забезпеченні та професійно-пізнавальних якостях викладача. У результаті діяльності виділяються тілесність студента, рівень знань, вмінь, навичок, його здоров'я зі сформованими мотивами занять фізичним вихованням; найбільш значимий зв’язок спостерігається між “тілесним” (Ст) образом і образом “здоров'я” (Ст) (r=0,37; p0,01), а також між образами “соціальне оточення” (Ін. обр.) і “самоактуалізація" (Викл) (r=0,46; p0,01); у процесі професійного становлення кількість актуалізованих психічних образів концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання не є сталою, а змінюється у середньому від 6,6 на першому курсі до 14,3 у кваліфікованих викладачів. 6. Виявлено найбільш значущі фактори, що впливають на формування концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання та проведено нову їхню систематизацію. Так, фактори, які розглядалися раніше, були доповнені і розділені на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні фактори. До об’єктивних належать: спеціальна освіта, професійна діяльність, тип ВНЗ та інші. До суб’єктивних – психологічні властивості фахівця. Встановлено, що характер і сила впливу факторів різні. Серед об’єктивних факторів найбільшим впливом характеризується «професійна діяльність» (c2=36,511; p0,01) порівняно із «спеціальною освітою» (c2=20,43; p0,05). «Тип ВНЗ» не має суттєвого впливу (c2=7,092). 7. Виявлено, що формування концептуальної моделі діяльності викладача фізичного виховання в цілому суттєво не залежить від його психологічних властивостей. Проте значущі залежності виявляються під час аналізу кореляційних зв’язків між окремими параметрами концептуальної моделі та певними психологічними властивостями фахівця. На характер взаємозв’язків психологічних властивостей фахівця із параметрами концептуальної моделі впливають такі її характеристики: повнота представлення; блокова спрямованість; структурна орієнтація. 8. Розроблено прийоми оцінки готовності майбутнього фахівця на підставі перевірки адекватності його уявлень про дану професію на змістовому і структурному рівнях. Результати оцінки готовності випускників до професії викладача фізичного виховання вказують на недостатнє формування уявлень про майбутню професію. З метою підвищення адекватності уявлень про дану професію під час навчання доцільно внести до навчального плану доповнення, спрямовані на детальне розкриття суті і змісту професії, на більш глибоке розуміння власного значення як суб’єкта діяльності. Перспективним напрямком подальшої наукової роботи, пов’язаної з покращенням якості підготовки викладачів фізичного виховання та здійснення ними професійної діяльності, може стати дослідження інформаційної моделі даної професії, виявлення взаємозв’язку і взаємодії з відповідною концептуальною моделлю. |