У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що відобразилося у системній розробці комплексу проблемних питань щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємств АПК. Основні теоретичні, методичні і практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному: 1. Формування інвестиційної привабливості підприємств АПК є об’єктивною необхідністю і важливою складовою інвестиційного процесу та інвестиційного клімату. За структурними компонентами інвестиційна привабливість об’єктів господарювання складається із пріоритетності об’єктів інвестування, ефективності, інвестиційних ризиків і джерел інвестицій, фінансової стійкості та незалежності, а також достатності економічного обґрунтування. Проте у цьому процесі домінують макроекономічні чинники, які формуються за межами економіки АПК. Тому підвищення пріоритетності його галузей залежить від фінансово-кредитної, податкової і цінової політики, податкових, амортизаційних і кредитних пільг, стабільності законодавства в державі тощо. 2. В наукових дослідженнях і на практиці доцільно використовувати запропоноване визначення інвестиційної привабливості об’єктів господарювання, її мету і критерій, а також уточнене поняття інвестицій, які повніше враховують існуючу практику інвестиційної діяльності та сприятимуть визначенню пріоритетних об’єктів інвестування в АПК. 3. У зв’язку із поширенням різновиду інвестицій, які не включено до загальноприйнятої класифікації, доцільно її розширити за об’єктами необхідності для підприємств АПК шляхом виділення обов’язкових, бажаних та необов’язкових. 4. Критеріальний аналіз існуючих методів оцінки ефективності інвестицій, як головної складової інвестиційної привабливості, при незадовільному фінансовому стані аграрних підприємств, високій вартості капіталу, низькій прибутковості свідчить про доцільність використання індексу доходності інвестицій, який має ряд переваг порівняно з моделями періоду окупності, чистої теперішньої вартості і внутрішньої норми прибутку. Проте їх потрібно застосовувати комплексно. 5. За останні п’ять років збереглася і набула подальшого розвитку позитивна тенденція інвестиційної діяльності підприємств АПК, що свідчить про зростання його інвестиційної привабливості для вітчизняних та іноземних інвесторів. Одним із суттєвих недоліків у сучасному процесі інвестування агропромислового виробництва є значна диспропорція у структурі капітальних вкладень – левова їх частка припадає на перероблення сільськогосподарської продукції. Головною причиною низької інвестиційної активності приватних інвесторів у сільському господарстві залишається низька прибутковість і великий ризик у тваринництві та значна невизначеність з поверненням капіталу у рослинництві. 6. Доцільність залучення іноземних інвестицій сприяє зростанню і нагромадженню основного капіталу, впровадженню новітніх технологій, розвитку матеріально-технічної бази діючих підприємств АПК. Вони вкладаються, переважно, в ефективно працюючі підприємства і галузі, які мають високу оборотність капіталу, коротку тривалість виробничого циклу і періоду між інвестуванням та отриманням прибутку, низьку ризикованість і позбавлені сезонності. Проте подальший економічний підйом цих суб’єктів господарювання повинен відбуватися за рахунок внутрішніх джерел фінансування, одночасно із використанням прямих іноземних інвестицій. 7. Групуванням аграрних підприємств встановлена прямопропорційна залежність вартісних обсягів виробництва валової (у порівняльних цінах) і товарної продукції, прибутку, а також рівня рентабельності від концентрації основного капіталу на одиницю площі сільськогосподарських угідь. Водночас виявлено позитивний вплив результативних показників операційної діяльності підприємств на зростання і нагромадження основного капіталу, розвиток матеріально-технічної бази і підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва. 8. Існуюча система оцінки інвестиційної привабливості ґрунтується на позавиробничих характеристиках (розвиток ринкових відносин, демографічної ситуації, інвестиційної інфраструктури, рівня ризику тощо) або фінансових показниках (ліквідності, платоспроможності, стійкості), яким приділяється особливе значення. Це не зовсім підходить для встановлення інвестиційної привабливості підприємств. Тому однією зі складових багатокритеріального підходу щодо визначення рівня інвестиційної привабливості виробничих структурних підрозділів має бути оцінка самого виробничого процесу і соціального забезпечення працівників. 9. Провідне місце в інвестиційній привабливості підприємств належить, насамперед, внутрішнім факторам, оскільки зовнішні чинники однакові практично для усіх суб’єктів господарювання. Основна особливість одержаних рейтингових показників інвестиційної привабливості аграрних підприємств областей, які представляють шість синтетичних показників (основний капітал, виробництво продукції рослинництва та тваринництва, загальноекономічний розвиток сільського господарства, продуктивність праці і собівартість продукції рослинництва і тваринництва і рівень соціального забезпечення сільського населення) полягає у значній територіальній диференціації, яка стала домінуючою ознакою їх класифікації. Визначення загального інтегрального рівня та класів інвестиційної привабливості аграрних підприємств дало можливість виявити та якісно оцінити диференціацію інвестиційної активності в областях України, різну інвестиційну привабливість, розбіжність між потенційною й реальною інвестиційною привабливістю, а також зональні диспропорції у масштабах інвестиційного процесу. 10. Математичне моделювання, виробниче випробування та аналіз моделі оптимізації виробничої структури аграрних підприємств, що включає в себе варіантність стратегій розвитку і потреби в інвестиційному забезпеченні, свідчать про теоретичну обґрунтованість запропонованого підходу і практичну доцільність цього типу моделей, що дозволяють визначити економічно обґрунтовану потребу в інвестиційних ресурсах та сформувати склад і структуру необхідної сільськогосподарської техніки. 11. Для розвитку кредитування аграрних підприємств доцільним є удосконалення інвестиційної діяльності та підвищення кредитоспроможності господарств. Розвиток іпотечного кредитування буде здійснюватися лише за умови прозорого ціноутворення на сільськогосподарські землі. У середньостроковій перспективі вартість землі буде становити близько чверті її грошової оцінки за умови наявності нормативно встановленого мінімального рівня орендної плати. 12. Підвищенню інвестиційної привабливості та ефективної діяльності підприємств АПК необхідний стабільний інвестиційний клімат, державна непряма підтримка через передбачувану податкову, амортизаційну, цінову і кредитну політику. Доцільно продовжити зменшення облікової ставки за надані комерційними банками кредити. Перспективним напрямом подальшої активізації інвестиційної діяльності в АПК і, особливо в сільському господарстві, є технічне переоснащення підприємств, удосконалення технологій виробництва, зростання реінвестицій прибутку й амортизаційних відрахувань, створення економічних умов для іноземних інвестицій, стимулювання довгострокового банківського кредитування, розвитку лізингових відносин та іпотеки землі, а також залучення коштів населення. |
